Три рецепти від Ганни ГОПКО

Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко — представник зовсім невеликої постмайданної хвилі у парламенті. Крім багатьох своїх різних якостей, які потрібні політичному діячу, вона відрізняється ще й неймовірною працездатністю. Нам приємно, що вона часто називає себе вихованкою «Дня». І коли головний редактор говорить про свої мрії, то зізнається, що вона завжди хотіла б, щоб у вихованців «Дня» у нашій Раді була парламентська більшість. Повернувшись із Брюсселя,  пані Ганна розповіла «Дню» про свої враження, і ми також поговорили з нею на інші актуальні теми зовнішньої політики. 

ПРО ТИЖДЕНЬ У ЄВРОПАРЛАМЕНТІ ТА БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ

— Уперше в історії Європейського парламенту представники Верховної Ради упродовж тижня мали можливість комунікувати зі своїми колегами. Український тиждень у Європарламеті став гарною нагодою для наших парламентарів з різних політичних сил, груп і позафракційних відчути міжнародну сферу, представити Україну, як єдина команда і забути про те, що вони представляють свої партії. А одним з цих ключових завдань Верховної Ради є отримання безвізового режиму.

У нас є ще великі шанси скасування візового режиму з ЄС. Але для цього треба боротись, а не використовувати різні маневри і думати, як обхитрити Євросоюз. Потрібно просто виконати необхідні умови.

Це практично ознака стабільного становища в країні, і що населення не кинеться масово іммігрувати, що Європі нічого не загрожує, і Україна це країна безпечних громадян. Безвізовий режим це свідчення поліпшення інвестиційного клімату і правової держави. Фактично надаючи його, ЄС вимагає ухвалення законодавства, яке поліпшить бізнес, розкриває майновий стан наших чиновників, депутатів. Окрім того, наявність системи електронного документообігу є ознакою інформатизованого суспільства. І обмін базами прикордонних служб, правоохоронних органів говорить про певну інтегрованість. Це означатиме, що Україна співставна із сусідніми центральноєвропейськими державами. А це відповідно знижуватиме відсотки за кредитами, зменшує банківську ставку, включатиме наших виробників у ланцюжки доданої вартості.

Безвізовий режим та Угода про асоціацію потрібні нам, щоб у нас був механізм внутрішніх перетворень і підвищення тих існуючих в Європі стандартів. І далі ми повинні самостійно розвиватись як держава, акцентуючи на  своїй ідентичності. Тим часом, процес декомунізації забезпечить модернізацію національного характеру, усвідомлення, хто ми. Тобто паралельно поліпшенню стандартів ми маємо пам’ятати про наш національний характер, ідентичність, збереження культури.

Блокування законів, необхідних для отримання безвізового режиму пояснюється тим, що в багатьох політичних проектах, в Україні не має справжніх партій, понабирали бізнесменів, які страшно бояться декларувати те, що є у них та членів їх родин.

Нам тут у Брюсселі депутат литовського парламенту розповіла, що кожен громадянин Литви заповнює універсальну декларацію, а для членів парламенту є додаткові  механізми контролю доходів та видатків. Тому ми повинні чітко розуміти, що тих, хто йде на державну службу, в парламент, будуть застосовуватись інші механізми контролю, підзвітності та відповідальності. І це нормально, інакше не йди у політику, займайся бізнесом.

ЯК ВИГРАТИ РЕФЕРЕНДУМ У НІДЕРЛАНДАХ

— Спільний виїзд закордон дав можливість народним депутатам виступати з єдиною позицією, там не було такої натхненої популістської риторики, яку вони використовують у нас на ефірах, чи в стінах парламенту. Там вони зрозуміли, що по-іншому треба комунікувати, що там інша аудиторія.

Щодо референдуму в Нідерландах про Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, нам замість того, щоб говорячи про переваги, які Україна отримає від Угоди, треба акцентувати увагу на тому, що отримає ЄС від України як партнера.

Відтак нам треба говорити відверто про можливості покращення торгівлі, збільшення товарообороту, інновацій. У минулому році ми підписали і ратифікували програму «Горизонт 20/20», на основі якої можна створювати науково-дослідницькі центри. Можна тепер їх задіяти та інтегрувати в ЄС. Теж саме стосується програми «Культурна і креативна Європа».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Нам потрібно через торгівлю, економіку, спільні з ЄС інноваційні та культурні програми ставати частиною їхнього  простору. Також нам треба доводити, що ми можемо стати надійними і передбачуваними партнерами в сфері безпеки, що наш шлях до НАТО є тривалим. Ми маємо показати, що Україна сильна економічно розвинута країна з потужною армією і може посилити безпеку Європи як всього континенту. Інакше кажучи, нам треба показувати, чим ми корисні для європейців. І саме на таких речах вони краще зрозуміють нашу цінність, а також ті цінності і свободи, за які ми боролись.

У нашій зовнішній політиці ми повинні вибудувати дуже тісні контакти із сусідами: Угорщиною, Румунією, Болгарією, Молдовою, Польщею, Білоруссю, розвивати з ними відносини. Крім того, потрібно розвивати стосунки з країнами Чорноморського регіону. А на глобальному рівні потрібно врахувати те, що Японія, яка головує у G7, є непостійним членом в РБ ООН на 2016—2017 роки, як і Україна. Нам там треба боротися за розширення постійного членства, щоб, наприклад, від азійського регіону там була ще Японія та якась країна із  Центрально-Східної Європи, щоб розбавити п’ять країн постійних членів РБ ООН. До речі, Японія дуже прихильно ставиться до України, спрямовуючи інвестиції у розвиток. Тому серед інвесторів треба шукати тих, які принесуть країні в довгостроковій перспективі реальний розвиток, технології та інновації.

ПРО МАЙБУТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

— Наші відносини з Росією будуть залежати від здатності Кремля, адекватної олігархічної частини еліт з оточення Путіна, зробити певні висновки особливо під тиском і тягарем санкцій, міжнародної ізоляції, зростання соціальної нерівності в  самій Росії. Що насправді для РФ є інші загрози. А натомість вторгнення в Україну, військова агресія не принесли нічого Росії. У неї є свій сусід. Хай вони краще думають, які загрози виходять від нього.

Але ми можемо повернутись відносин з Росією за умови а), якщо вона почне виводити з України війська і забезпечить справжнє перемир’я, б) якщо російська еліта буде сигналізувати розуміння, що Україна незалежна держава і що всі проблеми почались від того, що в Путіна виникло уявлення про Україну як якесь штучне утворення, а не державу та народ. Вони мають зрозуміти, що Україна незалежна держава з понад тисячолітньою історією, давнішою ніж їхня. І лише коли росіяни зрозуміють, що з цим треба рахуватись і вибудують горизонтальні партнерські стосунки, тоді ми зможемо співпрацювати з ними. У Росії мають зрозуміти, що з Україною вигідніше партнерськи співпрацювати, ніж воювати, а не принижувати, вбивати українців.

ПРО ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ КОАЛІЦІЇ

— Після Брюсселя я бачу, що там існує чітке розуміння: жодних перевиборів. Звідти лунають жорсткі сигнали: ми не підтримаємо перевибори, які можуть забезпечити гірший результат, кинути країну у чергове провалля, боротьбу партій та популізм, а замість цього чекаємо на реальну роботу. Під час спілкування з президентом Європарламенту Шульцом, єврокомісаром  Ганом, верховним представником ЄС у питаннях безпекової і зовнішньої політики Могеріні лідери фракцій та керівники груп могли почути жорстку позицію і з наступного питання. Хочете безвізовий режим, забезпечуйте електронне декларування, реформи. Зустрічі в кулуарах були дуже жорсткими, дуже відвертими, де європейці не приховуючи говорили про те, що вони хочуть бачити конкретні результати. Їх не цікавить, чому в коаліції сваряться і хто з ким. 

Зараз рано говорити, якою буде нова коаліція, бо в наших реаліях усе може змінитись за одну ніч перемовин. Ми пригадуємо реальні спроби будувати свого часу «ширку». Я дуже сподіваюсь, що досвід минулих помилок буде використано, аби не наступати на одні й ті ж граблі. Ми бачимо ті  ж самі обличчя і персоналії, які привели Януковича 2006 року на крісло прем’єра, і вони хочуть, щоб на ті ж самі граблі наступила країна, але я думаю, що цього разу так не буде.

ПРО УКРАЇНУ ЯК АГРАРНУ СУПЕРДЕРЖАВУ

Після візиту в Японію я можу сказати, що в Україні як аграрній супердержаві,  багато країн ЄС, у яких аграрний сектор займає велику частку, бачитимуть нас як конкурента. Думаю, що для самої України дуже важливо вносити інновації в аграрний сектор, модернізувати його, щоб збільшувати доходи, паралельно дбаючи про родючість земель, не зношуючи українські чорноземи і не застосовуючи ГМО. У Японії, наприклад немає ГМО. Там держава хоче, щоб громадяни харчувались якісними продуктами. Але з іншої сторони ми бачимо в Японії високі технології, роботів, які розважають дітей і в магазинах розмовляють з покупцями через зоровий контакт. Продаж технологій набагато прибутковіший, ніж продаж багатьох мільйонів тон зерна чи кукурудзи. Тому я вважаю, що в Україні акцент треба робити на високотехнологічній, експортоорієнтованій економіці. І перш за все, в Україні потрібно забезпечити переробку і експортувати, скажімо, олію, а не насіння соняшника. І тоді ми зможемо забезпечити робочі місця,  розвиток аграрного сектору, щоб він ставав більш екологічним, інноваційним, прибутковим. Але треба не забувати, що Україна зараз третя у світі за потенціалом ІТ, і цей сектор треба розвивати, бо додана вартість тут вища, ніж в аграрному секторі.

Сьогодні у Ганни Гопко День народження. «День» бажає продовжити традиції першопрохідців — кращих українських законодавців у Раді, тримати марку якісного парламентаризму, а також розширювати коло однодумців, досягти нових політичних вершин і привносити нові правила в політику.