Початок подорожі
«Садом земних насолод» розпочався фестиваль української композиторки Вікторії ПОЛЬОВОЇ«Сад...» — це три прем’єрні твори. Камерний оркестр «Камерата» (диригент — Валерій Матюхін) і вокальний ансамбль «Ніка» (диригент — Оксана Нікітюк) виконали «Злидні» (2012 — 2016) для вокального ансамблю та камерного оркестру на вірш Зінаїди Міркіної, Parhelia («Чотири сонця», 2014 — 2016) для сопрано та камерного оркестру на вірші Арнольда Спески (Arnold Spescha) та «Заколисування Землі» (2016) — камерну симфонію для вокального ансамблю, струнного оркестру та етнічних ударних на вірші ацтекського поета, відомого в історії лише за псевдонімом Перо Ацтлана; тексти двох останніх опусів пролунали такими рідкісними мовами, як ретороманська та ацтекська відповідно.
Усі ці роботи позначають новий етап у творчості композиторки, чиї твори раніше часто вирізнялися драматичними, навіть трагічними інтонаціями. Наразі переважає більш мінімалістичне звучання; це музика піднесеної поетики та медитативної виваженості.
На прохання «Дня» Вікторія сказала кілька слів про свої теперішні пошуки:
«Мене раніше як авторку живили сум і біль. Зараз я, здається, набуваю здатності переплавити трагічне відчуття життя на радісне. Якийсь процес іде у самій мені — напевно, зміна свідомості. Навіть коли мені довелося пережити землетрус у Непалі минулого року, я зрозуміла, що це — не заради знищення, а заради зародження нового життя, зерна якого проростають крізь земну кору. Тоді й з’явилася не трагічна, не катастрофічна музика, а радість.
Що ж до текстів, то ретороманська й ацтекська, звісно, для нас неясні. Інакшими словами, це еквівалент неземної, тобто ангельської мови. Ангели можуть казати дуже важливі, цінні речі, але ми не завжди це розуміємо. Має бути дар тлумачення. Як компоністка я виступаю кимось на кшталт перекладачки, тобто моя музика і є таким тлумаченням. Тоді не лише через свідомість, а й через музику зливаєшся з цим текстом, і розумієш його значення уже не вербально, а на глибшому рівні».
Загалом «Сімург-фестиваль» складатиметься із семи концертів. Сімург — міфологічний птах птахів з давньоіранської традиції; він є центральним образом поеми «Бесіда птахів» (автор — персидський поет-містик Фарід ад-Дін Аттар, XIII століття), що оповідає про подорож птахів, які прагнуть знайти царя-птаха, щоб припинити розбрат і війни. Назагал, як зауважує сама авторка, усі сім концертів «об’єднані ідеєю мандрівки свідомості в пошуках єдності».
