«З вірою солдатові легше»

Будували майже два місяці. Цим займалися бійці, які в мирному житті були майстрами по дереву. Коли про капличку дізналися волонтери, почали давати для неї ікони. Також два образи подарував місцевий художник-патріот. Капличка вийшла затишною. Та найголовніше, що вона переносна, кажуть бійці. Каркас зроблений таким чином, що його можна розібрати. Розповідають, коли повертатимуться у Рівне, заберуть капличку із собою як пам’ятку. А сьогодні сюди приходять помолитися і бійці, й волонтери, які приїздять на Луганщину.

Ідея збудувати переносну капличку на Луганщині належить комбатові Миколі Капіносу, розповідають бійці. Та й люди самі просили про це. «Коли я приїхав туди, на місці, де мала постати капличка, вже стояв хрест, — розповідає священик, військовий капелан Василь Басараб. — Комбат розповів про свою ініціативу, а я сказав, що охоче допоможу... Хрест на каплицю виготовили на Львівщині, де моя парафія. Я намалював макет, а майстри зробили і подарували сюди. Каплицю назвали на честь архістратига Божого Михаїла, адже він — покровитель воїнів. Також нам почали передавати ікони. Так, до цього долучилися і місцеві, і ті, хто приїздив до бійців, і волонтери. Скажімо, Вікторія Шинкаренко із батальйону «Допомога армії — Рівне», подарувала ікону, яку намалювала сама».

Каплицю в зоні АТО освячував єпископ Луганський і Старобільський. «Він запитав, чи справді вона належить до Київського патріархату. Коли я сказав, що так, то єпископ сказав: «Дякувати Богу, я дочекався», — розповідає отець Василь. Священик переконує: військові капелани в зоні АТО працюють з бійцями, щоб запобігти «синдрому війни». «Дуже важливо, щоб солдат не прийшов додому з цією війною і щоб від цього не страждала його сім’я... Все-таки з вірою солдатові легше», — каже отець Василь.