«Чорний момент» для Бельгії

Одразу два теракти сталися в Брюсселі. Зранку два гучні вибухи пролунали в аеропорту «Завентем».  Там загинули щонайменше 13 людей, ще десятки пасажирів отримали поранення. Бельгійський прокурор Ерік Ван дер Сіпт (Eric Van der Sypt) підтвердив, що вибухи здійснив террорист-самогубця. Свідки кажуть, що чули постріли та викрики арабською мовою.

Пізніше вибухи сталися біля станцій метро Маальбек та площі Шумана, що розташовані поблизу американського посольства та урядових установ ЄС. За різними даними, внаслідок них загинули щонайменше 10 людей понад 55 було поранено.

«Бельгія була вражена сліпою, жорстокою і боягузливою атакою», заявив бельгійський прем'єр-міністр Чарльз Мішель. Він назвав теракт «чорним моментом» для країни і сказав, що бельгійці можуть впоратись з ним, залишаючись об'єднаними». Тим часом бельгійський урядовець, якого не називає видання POLITICO, заявив: «Не має сумнівів, що це була терористична операція».

 У зв’язку з надзвичайними подіями бельгійська влада підвищила рівень терористичної загрози до найвищого – четвертого - рівня, закрито аеропорт і метро, а Єврокомісія наказала своїм співробітникам залишатися в офісних приміщеннях або вдома. Прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель сказав, що влада оцінює загрозу і вводить додаткові заходи безпеки, включаючи військове підкріплення і прикордонний контроль.

Нагадаємо, 18 березня бельгійська поліція затримала одного з головних підозрюваних у вчиненні 13 листопада 2015 року терактів у Парижі, жертвами яких стали 130 людей. Тож учорашні теракти в європейській столиці пов’язують саме з цим. Міністр внутрішніх справ Бельгії Жан Жамбон сказав, що атаки були невідворотними і наголосив, що можливо, це помста за затримання Салаха Абдеслама. В ефірі бельгійського радіо він зазначив: «Ми знаємо, що зупинка однієї з клітин може … підштовхнути інші до дії».

Поки що жодне терористичне угрупування не взяло відповідальності за атаки, проте прихильники «ІД» в Інтернеті схвально відгукнулися щодо вчинених вибухів, то ж є причини вважати, що саме це угрупування стоїть за скоєним. Проте експерти припускають, що вони не визнають своєї відповідальності до кінця проведення операції.

У сусідніх з Бельгією країнах після вибухів у Брюсселі вжили додаткових заходів безпеки. У Нідерландах відправили додаткові підрозділи правоохоронців в аеропорти та на кордон. Заходи безпеки посилили у Нью-Йорку, лондонському аеропорту Ґетвік, паризькому аеропорту Шарль-де-Голль та франкфуртському аеропорту. Всі європейські інституції перейшли на високий рівень небезпеки, там скасували всі заплановані зустрічі. Через надзвичайні події в Брюсселі британський прем’єр Девід Кемерон ініціював засідання надзвичайного урядового комітету COBRA. А президент Франції Франсуа Олланд провів термінову нараду в Єлисейському палаці. Тепер додаткові 1600 поліцейських залучать до патрулювання французьких аеропортів, станцій та кордонів, зазначив міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казньов за результатами засідання.

Європейські та світові лідери одразу відреагували на теракти в самому серці Європи. Президент Європейської Ради у спеціальній заяві відзначив: ця атака означає ще одну підлість, яку використовують терористи на службі ненависті і насильства». Тим часом британський прем’єр Девід Кемерон написав у Twitter: «Я шокований і стурбований подіями в Брюсселі. Ми зробимо все можливе, щоб допомогти». А журналіст і редактор видання «The Economist» Ен Епплбаум зазначила: «Брюссель має надихнути європейців і американців посилити зв’язки та інституції. Ізоляціонізм робить кожного з нас слабкішим». Прем'єр Швеції Стефан Левен наголосив, що вибухи в Брюсселі - це атака проти демократичної Європи. «Ми ніколи не приймемо терористичних атак у наших відкритих суспільствах», - зазначив шведський прем’єр. Керівник данського уряду Ларс Локке Расмуссен назвав вибухи у Брюсселі «мерзенним нападом»: "Мої думки із жертвами та їх сім'ями. Ми разом з Бельгією". Президент України Петро Порошенко також висловив співчуття сім’ям загиблих. У Twitter він написав, що шокований смертельними терористичними актами в серці Європи. «Ми повинні зупинити тероризм разом», - наголосив український Президент.

«ТРЕБА НЕГАЙНО РОЗПОЧАТИ НОВУ ЗА ЯКІСТЮ ТА ЗМІСТОМ БОРОТЬБУ З ТЕРОРИЗМОМ»

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, екс-глава СБУ:

 Уроки терористичних атак на Париж 13 листопада минулого року, на жаль, не засвоєно. Цивілізований світ залишається вразливим перед терористичною загрозою і низка сьогоднішніх зухвалих терактів у Брюсселі це підтверджує. Після паризьких подій мої рекомендації були чіткими і зрозумілими: такими ж вони є і сьогодні. Те, що терористичні акти почастішали у світі -  свідчить про нашу слабкість і розрізненість. Саме тому цивілізований світ має рішуче і дієво відреагувати трагічні подї у Брюсселі, які є останнім дзвінком для усіх антитерористичних сил і спецслужб цивілізованих країн. Треба негайно розпочати нову за якістю та змістом боротьбу з тероризмом. Негайно скоординувати дії, обмінятися усіма базами даних, переслідувати причетних до злочинів 24 години сім днів на тиждень. Спільні заходи мають бути жорсткими і злагодженими. Маємо забути про те, що було раніше - ми живемо в новому світі і нових реаліях. Діяти треба глобально, тотально, спільно!

«ТЕРАКТИ В БЕЛЬГІЇ МОЖУТЬ ДАТИ ПУТІНУ ПРИВІД ДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ ІДЕЇ ПРО НОВИЙ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ФРОНТІ З ЗАХОДОМ»

Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник Інституту Брукінгс:

- Терористичні акти в Бельгії можуть дати Путіну привід для відродження його улюбленої ідеї про новий антитерористичний фронт із Заходом, а також більш масштабної ідеї - про нову перебудову світу, в якому Росія могла б здійснити своє «партнерство» з західною цивілізацією.

Очевидно, в ході переговорів Керрі з Лавровим, а також і з Путіним, будуть обговорюватися не тільки наслідки нового тактичного гамбіту Росії в Сирії, але і повна безвихідь у здійсненні Мінських угод, а також дві ідеї, які російський лідер промовляє постійно: єдиний антитерористичний фронт і переговори про нову перебудову світу.

Що стосується реакції на теракт в Брюсселі, на жаль, Захід не має адекватної відповіді на нові виклики, про що свідчить недавно оформлена у вигляді інтерв'ю The Atlantic «Доктрина Обами». У багатьох викликало шок і розчарування те, чому Америка обрала в якості доктрини принцип так званого retrenchment або «уходу у власну раковину». Коли це відбувається, то Захід не може дати колективну відповідь. Європа в принципі може дати колективну відповідь на нові виклики, але тільки в рамках НАТО. Сумнівно, що це станеться при паралізованій Америці, при американських виборах і в рамках нинішнього цейтноту, історичної паузи. Єдина надія, що європейські та західні правоохоронні органи мають хоча б програму мінімум, стримуючих і превентивних заходів, за допомогою яких вони можуть реагувати на поширення загрози тероризму в Європі. З урахуванням того, що Путін втрутився в конфлікт між сунітами і шиїтами на Близькому сході, ми в Москві задаємося іншим питанням, які будуть наслідки для Росії з боку міжнародного тероризму, який міг би за інших умов обійти її стороною.