Київські каштани хочуть замінити японськими гінкго
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20120726/4129-1-4.jpg)
За різними версіями, каштан став символом Києва ще з ХVII — ХІХ століть, коли до приїзду царя Миколи I 1842 року тодішній правитель Києва генерал-губернатор Бібіков засадив алею на Бібіковському бульварі (сьогодні бульвар Шевченка). І хоч цар волів бачити замість каштанів тополі, городяни зберегли екзотичні на той час дерева у своїх дворах. За цей довгий період каштан асимілювався в українському міському середовищі і глибоко укорінився в пейзажах та піснях про Київ. Як гості, так і мешканці столиці не можуть уявити пізню весну без білих та блідо-рожевих квіткових пірамідок.
Але від приїзду царя Миколи І ноосфера міста змінилася майже до невпізнаваності. «День» уже не вперше звертається до проблеми вимирання каштанів, яка турбує не тільки Україну, а й усю Європу. Ще в жодній країні не змогли здолати нашестя мінуючої молі, яка ушкодила такі великі площі каштанів, що в Європі з нею борються тільки у місцях масового відвідування. Дехто із науковців висловлює думку про доцільність заміни каштанів на інші види дерев, наприклад, гінкго.
КО «Київзеленбуд» планує цього року виконати роботи з капітального ремонту зелених насаджень на вул. Хрещатик. Зокрема, буде проведено заміну дерев липи та кількох дерев кінського каштану, що ростуть у лунках тротуарів, на каштан м’ясочервоний «Бріоті», якому не шкодить каштанова мінуюча міль. Існують і радикальніші ідеї — замінити каштани на гінкго, символ Японії.
— Дерево майже не боїться ні морозів, ні спеки, майже не уражається комахами, тому зараз хочуть масово замість каштанів насадити гінкго, — розповідає Ганна ВЕРГУН, екскурсовод Національного ботанічного саду імені М. Гришка. — З часів ХІХ століття клімат у Києві суттєво змінився, він став більш сухим. Кінський каштан завезли до нас із Греції, там спекотно, але вологіше. Коли рослина потрапляє у невластиве їй середовище, її імунітет слабшає. Наші каштани уже не витримують, страждають від нових міграційних хвороб. Але якщо гінкго і справді висаджуватимуть, то це будуть чоловічі рослини, тому що жіночі рослини мають насінину, яка після дозрівання виділяє запах гіркого масла. Цей «аромат» приваблює мух, а це не дуже приємно. Натомість чоловічі рослини не дають цих насінин і мають красивий декоративний вигляд.
Гінкго білоба — рослина реліктова, історія цього виду бере свій початок ще 300 мільйонів років тому. Ця рослина прийшла до нас у незмінному стані. Гінкго є одним із символів Японії. Під час одруження її листки у формі серця подружня пара розривала на дві половинки, а коли виникали у сім’ї сварки, ці половинки мали прикласти одну до одної, щоб відновити родинний затишок. А поки гінкго не почали приживатися на київських бульварах в Україні, їх можна зустріти у містечку Гоща Рівненської області та у ботанічних садах.