Класифікація, що позбавляє допомоги

Міжнародна фінансова установа визнає Україну державою з середнім рівнем доходів, що суттєво знижує наші можливості отримувати донорські кошти на лікування важкохворих, зокрема людей з туберкульозом та ВІЛ. Через високі ціни на лікарства сьогодні антиретровірусні препарати приймає лише 35% ВІЛ-позитивних українців. Проблему озвучили представники Фундації АНТИСНІД – США в Україні, «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ» та Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ.

Фахівці звернулися до Світового банку з проханням підняти планку, за якою держави включають до списку країн із середнім доходом. Україна ввійшла у цей список три роки тому. Справа у тім, що така класифікація достатку впливає на рівень ціноутворення на імпортні ліки та розмір фінансової допомоги від міжнародних донорів. Разом з тим зволікання у лікуванні одного ВІЛ-інфікованого коштуватиме Україні, за оцінками експертів, 15 тисяч гривень.

Ще у серпні 2015 року Фундація АНТИСНІД – США заявила про те, що Світовому банку необхідно переглянути політику класифікації. Так створили коаліцію «Підвищити середній рівень», куди зараз входять 530 недержавних організацій із 45 країн. Коаліція неодноразово зверталася до Світового банку з проханням врегулювати питання, адже, відповідно до існуючої класифікації, до країн з середнім рівнем доходів відносять ті, у яких денний середній дохід населення коливається від 2,86 до 34,89 доларів. Фахівці закликають підвищити нижній поріг включення країн у групу до 10 доларів на день. Відтак – реалістично оцінити ситуацію з доходами в Україні.

«Життя людей з ВІЛ та туберкульозом залежить від грошей у бюджеті і закупівель ліків, від місцевих чиновників і депутатів, від лікарів і фармацевтів. Лікування є основним і життєво важливим компонентом у боротьбі з епідеміями, а Світовий банк – один із основних гравців цього процесу, - акцентує голова представництва Фундації АНТИСНІД – США в Україні Сергій Федоров. – Сьогодні Світовий банк ставить Україну в один ряд із деякими європейськими країнами з середнім рівним доходів. Але ми всі розуміємо, що реальні прибутки населення не відповідають офіційному рівню ВВП. Тому ми вимагаємо від Світового банку переглянути застарілу класифікацію».

У 1989 році Світовий банк для аналітичних цілей запровадив класифікацію країн на основі валового національного доходу. Однак методика не є досконалою, бо не враховує реального рівня життя громадян. Класифікація не призначена для ухвалення рішень про доступність фінансування і формування цінової політики на ліки в країні. Але на практиці саме на неї спираються імпортери ліків, формуючи ціни, за якими роблять поставки. Так само чинять і донори, які визначають рівень допомоги.

Оскільки нині Україна – в категорії «середняків», ми платимо за ліки чимало, як європейці, бразильці та китайці. Також це означає, що нам треба менше донорської допомоги. Тому фахівці стверджують: існує ризик, що Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, який фінансує лікування українців, може скоротити надання нам грошової допомоги. Внаслідок цього українські пацієнти з ВІЛ та туберкульозом можуть не отримати потрібного лікування, а епідемії цих захворювань зростатимуть.

«Класифікація Світового банку диктує ціни на ліки для українців, які нібито проживають у країні з середнім рівнем доходів. Але ми сьогодні не можемо купувати ліки за тими ж цінами, що європейці. Якщо Світовий банк піде назустріч та виключить Україну із переліку країн із середнім доходом, це зможе знизити витрати на закупівлю ліків від 40% до 70%», - переконаний голова Координаційної ради «Всеукраїнської мережі ЛЖВ» Дмитро Шерембей.

За інформацією Українського центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ, сьогодні наша держава демонструє загрозливий темп розвитку епідемії ВІЛ/СНІД та залишається одним із найбільш уражених ВІЛ-інфекцією регіонів (разом зі Східною Азією). Нині у нас – понад 223 тисяч громадян із ВІЛ-позитивним статусом, при цьому кожен другий не знає про це. Тому для України дуже важлива міжнародна допомога, а дієві програми є необхідними для зупинки епідемій ВІЛ та туберкульозу.