Здоров’я за партою

Тривалий час лікарі б’ють на сполох: навчання у школі забирає здоров’я. Найпоширеніші патології — органів дихання, ендокринної та опорно-рухової систем, захворювання зору та психоневрологічні. Розвантаження навчальних програм у 2016/2017 навчальному році, зокрема, було зумовлено, й цією причиною: згідно з дослідженнями, повністю здоровими на початку навчання у школі вважається близько 12% школярів. До кінця навчання у четвертому класі їхня кількість зменшується до 4,4%. Існують стійкі тенденції до погіршення стану здоров’я українських школярів: сьогодні хронічні захворювання діагностуються у 40—45% учнів.

«У початковій школі — перший-четвертий класи — провідною патологією є розлади психіки та поведінки, за ними йдуть розлади органів дихання, потім — патології кістково-м’язової сфери, за ними — патології системи кровообігу та ендокринної системи, — розповідає завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук Раїса МОЇСЕЄНКО. — Наприкінці молодшої школи і на початку середньої — у 4—5-х класах — основними патологіями, від яких страждають учні, є патології дихальної системи. На другому місці — проблеми з ендокринною системою, на третьому — розлади поведінки, на четвертому — проблеми із зором. У середніх класах на перше місце виходять проблеми з ендокринною системою, на другому — розлади поведінки, на третьому — патології системи дихання, на четвертому — розлади кістково-м’язової системи. Також досить яскраво виражені патології травної системи».

Фахівці зауважують, що найнегативніші тенденції спостерігаються під час перших трьох років навчання, а також наприкінці п’ятого та початку шостого, у восьмому та дев’ятому класах. Це пояснюють необхідністю школярів адаптуватися до умов навчання та процесами росту й розвитку.

Бажає бути кращою й так звана харчова поведінка — що діти їдять і п’ють щодня. Міжнародна дослідницька компанія IPSOS дослідила, що п’ють українські діти віком від 7 до 17 років. Результати невтішні: загалом діти споживають забагато цукру.

«На запитання: «Які напої ви споживаєте?» — мається на увазі, будь-коли —  94% дітей відповіли, що — пакетовані соки. Це найпоширеніший напій серед наших школярів. 80% відповіли, що вживають солодку воду, 74% — бутильовану воду. Щодо частоти споживання, то 4% дітей споживають пакетовані соки і солодку воду дуже часто — один раз на день і частіше, часто — від двох до шести разів на тиждень — 42%. При цьому солодку воду часто п’ють — 29% учнів, бутильовану воду — 54%. Дуже часто п’ють бутильовану воду 23% учнів. Дієтологи і педіатри кажуть, що це — дуже малий процент, оскільки воду слід пити кожній людині щодня», — акцентує менеджер з досліджень ІPSOS Оксана БОГОЛЮБОВА.

«Просто констатувати факт недостатньо — треба діяти в усіх напрямках. Слід планувати заходи на рівні держави та їх реалізовувати, як це роблять країни колишнього радянського табору. Наприклад, Латвія 2002 року ввела податок на солодкі напої, і таким чином рівень споживання цього продукту там нині є одним із найнижчих у Європі», — наголосив президент Асоціації дієтологів України Олег ШВЕЦЬ.

Тему здорового способу життя як одної з обов’язкових компетенцій майбутнього випускника школи у нас наразі намагаються впровадити завдяки законопроекту «Про освіту», що чекає на розгляд у Верховній Раді. А поки фахівці покладають сподівання на здоровий глузд батьків, від яких майже повністю залежить здоров’я школяра. Рекомендації дуже прості: здоровий сон (для молодших школярів це близько 10—11 годин), систематична перевірка зору і слуху дитини, якісне харчування, особиста гігієна, систематичні фізичні навантаження, рухливі ігри на свіжому повітрі.