Українці продовжують активно утеплюватися

Нацкомісія (НКРЕКП) порівняла середньозважений тариф на теплову енергію в Україні з аналогічними тарифами в низці країн світу. За даними міжнародної організації Euroheat Power за 2013 рік, дешевше, ніж в Україні, тепло купують лише в... Ісландії — еквівалентно 363,5 грн/Гкал. Однак, приклад цієї країни унікальний і не надто показовий, адже Ісландія використовує для теплопостачання геотермальне тепло (96% потреб) й електричні котли (4%).

Тариф на тепло для населення України майже ідентичний тарифу в Угорщині, зате в шість разів нижчий, аніж в Японії. Про це свідчить таблиця, опублікована на сайті НКРЕКП, та яку експерти громадянської мережі ОПОРА трансформували у зручну інфографіку.

Утім, станом на сьогодні ситуація дещо відрізняється. Адже, нагадаємо, НКРЕКП використало для порівняння дані Euroheat Power за 2013 рік. Тоді як лише з квітня 2016 року українці стали отримувати рахунки за тепло на 72% більші, ніж раніше. Загалом же, за останні 2,5 року тарифи на опалення, за підрахунками експертів, зросли в... 5,5—10 разів.

Не дивно, що українці стали активніше утепляти свої домівки. Майже вдвічі зменшити рахунки за комунальні послуги допоможе комплекс енергоефективних заходів: встановлення індивідуального теплового пункту, вузлів обліку, повне утеплення будинку. Сьогодні держава надає населенню на ці цілі грошову допомогу. Нею скористалися вже понад 340 ОСББ з різних регіонів країни.

А початок осені ознаменувався пожвавленням та активною участю ОСББ в утепленні своїх багатоповерхівок. Так, за останні сім днів учасниками Урядової програми з енергоефективності стали ще 10 ОСББ, які разом залучили близько 3,6 млн грн. на реалізацію енергоефективних заходів. Для порівняння позаминулого тижня сума взятих «теплих» кредитів склала близько 500 тис. гривень. Про це повідомив голова Держенергоефективності Сергій Савчук, коментуючи дані щотижневого моніторингу програми.

«Завдяки приєднанню до реалізації програми уряду місцевих програм співфінансування, все більше мешканців багатоповерхівок почали усвідомлювати значний обсяг безповоротної фінансової допомоги на впровадження енергоефективних заходів: встановлення лічильників тепла, утеплення фасадів, горищ, підвалів, заміну вікон на енергозберігаючі, модернізацію освітлення тощо. На ці цілі уряд надає ОСББ грошову допомогу у розмірі від 40% суми «теплого» кредиту і до 70%, якщо у багатоповерхівці проживають отримувачі субсидій», — прокоментував С. Савчук та додав, що у деяких регіонах місцева влада надає ще 30% компенсації на утеплення багатоповерхівок.

За весь час дії програми за урядовою допомогою звернулося 351 ОСББ, освоївши більше 37 млн грн на утеплення багатоквартирних будинків.

Найактивнішим учасником програми стала Дніпропетровська область, де оформлено 32 «теплих» кредити. За нею слідують Львівська та Запорізька область.

«Якщо ж говорити про об’єми коштів, які ОСББ вкладають в утеплення, то лідером залишається Львівщина. У цій області на утеплення багатоповерхівок залучено більше 7 млн грн кредитних коштів», — підкреслив голова агентства.

А одне із найбільш успішних утплень провели у Луцьку. «Луцьке ОСББ «Явір-2011», яке скористалося нашою програмою, облаштувало ІТП та провело комплексну термомодернізацію будинку, залучивши 2 млн грн. З них 40% відшкодувало Держенергоефективності, а відсотки за кредитом — Луцька міська рада. У результаті проведеної модернізації витрати на опалення для мешканців будинку зменшилися у 2,2 разу», — нагадав Савчук.

За його словами, саме комплексна термомодернізація є ефективною. А от індивідуальні ініціативи — як то клаптикове утеплень квартири — експерт навпаки називає шкідливим, і радить від нього відмовлятись. «Найпоширеніша та небезпечна помилка, яку потрібно уникати, — це «клаптикове» утеплення багатоповерхівки. Цього не можна робити, адже воно призведе до появи тріщин, затікання води, плісняви, руйнування і ви не отримаєте очікуваної економії тепла. Особливо шкідливе «клаптикове» утеплення на панельних будинках», — підкреслив Савчук.