Молодому вінничанину, який втратив ногу в АТО, розробили унікальний протез
У понеділок, 31 жовтня, учасник АТО Олександр Гудзь святкуватиме своє 20-річчя. З нагоди свого першого серйозного ювілею він отримав найочікуваніший подарунок. Молодому бійцю, який внаслідок поранення втратив нижню кінцівку, встановили інноваційний високотехнологічний протез з використанням мікропроцесорного колінного модуля. Раніше такого рівня протезування проводили лише за кордоном, але вінницькі інженери за підтримки японських партнерів зуміли виготовити протез, який дозволить хлопцеві жити повноцінним та активним життя і нарешті повернутися додому на двох ногах.
Олександр Гудзь пішов до військкомату навесні 2016 року. Просився на передову, бо хотів стати прикладом для своїх братів і сестричок. У родині він найстарший. Окрім нього, у матері є ще четверо дітей. Пішов до лав ЗСУ за контрактом. Ніс службу у 59-ій мотопіхотній бригаді під Попасною. У ніч з 22 на 23 липня їхній блокпост обстріляли із ворожої артилерії. Олександр отямився у літаку. Його ліву ногу відірвало вище коліна, вже тоді він зрозумів, що врятувати її буде неможливо.
«Нога була вщент усіяна осколками, я її не відчував, лікарі намагалися зшити судини, м’язи, але це було нереально, бо там живого місця не було. Матері сказав не одразу. Через дня два. Вже коли оговтався у госпіталі Харкова, подзвонив і розповів про свої «пригоди», – пригадує Сашко. – Переніс три операції. Хотілося швидше додому, просився, щоб перевели у госпіталь Вінниці. Вірив, що вдома і стіни допоможу. Знайшлися добрі люди, які кинули клич, що я потребую протезування. Все відбулося само собою. Ми жодної копійки не заплатили і от, сьогодні, я ходжу на двох ногах. А за кілька днів і танцювати зможу».
Олександр Гудзь став першим пацієнтом, якому за державні кошти розробили і встановили протез нижньої кінцівки з мікропроцесором колінного вузла NI-C313, що виготовляє японська компанія «Nabtesco». Оскільки в Україні таке протезування відбувається вперше, а в українських техніків-ортопедів немає відповідного досвіду роботи з подібними протезами, на установку налаштування програми запросили представника «Nabtesco», сертифікованого протезиста з Японії Акіо Саката.
«Ми вже налаштували мікропроцесорний модуль для молодого бійця, який дозволить йому вести активне життя, займатися спортом, навіть бігати, – переконує Акіо Саката. – При розробці цього колінного вузла ми враховували той факт, що його можна буде використовувати для протезування кінцівок людей, які брали участь у військових діях чи збройних конфліктах. Оскільки нога Олександра була ампутована вище коліна, то при підборі і установці протеза інженери-протезисти врахували всі його індивідуальні потреби (розрахували вагу, ширину кроку, амплітуду руху) для того, щоб тобто забезпечити максимальну зручність. Завдяки налаштуванню програми можна спускатися по сходах і похилих поверхням, бігати або ходити повільно, а зарядка батареї розрахована щонайменше на два роки безперервної діяльності».
Головний інженер Вінницького казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства Наталя Ватуля каже, що протезування учасників АТО відбувається безкоштовно, тобто за державні кошти. Протез такого рівня, як у Сашка, коштує майже 500 тисяч гривень і це в межах граничної ціни на виріб. Обмеження на кількість бійців, які потребують протезування, немає. Поки що послугами вінницького протезно-ортопедичного підприємства скористалися 10 учасників бойових дій. Протезування кожного відбулося за кошти держави.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
