«Всіх об’єднала глина»
У китайському місті Фупін відкрився Музей сучасної української кераміки![](/sites/default/files/main/articles/03112016/17vistavka.jpg)
Експозиція розташовується у Східноєвропейському павільйоні Міжнародного музею художньої кераміки. Взагалі у павільйонах цього закладу представлено роботи сучасних митців з понад 20 країн. Постійна експозиція українських авторів стала результатом резиденції Ceramic Art Residency Program of the FuLe International Ceramic Art Museums (FLICAM). У проекті взяли участь п’ять українських художників: Юрій Мусатов, Марта Бережненко, Ліза Портнова, Андрій Кириченко і Наталія Зубань. За місяць, проведений у резиденції, вони створили понад 70 об’єктів.
«У Китаї я продовжив працювати з темою гірських вершин і хмар, трошки розробляв тему міфічних китайських істот, а саме — драконів. Думаю, що продовжу працювати з драконами вже вдома», — ділиться враженнями Юрій Мусатов. Назви його робіт, які увійшли до української експозиції китайського музею, говорять самі за себе: «Гори. Вигляд з висоти», «Теракотові гори», «Брама», «Гніздо теракотового дракона» «Священні гори». Митець каже, що це — інспірації від побаченого, почутого та відчутого в Китаї.
Про Фупін Юрій Мусатов дізнався від колеги з Москви ще кілька років тому. А 2015 року під час Міжнародного симпозіуму Macsabal, що проходив у турецькій Анкарі, художник познайомився з китаянкою Лу Чанг, яка товаришує з Ей Чі Шу, куратором музею в Фупіні. Лу Чанг спитала, чи не хоче Юрій поїхати у Китай на резиденцію. «Місяць по тому в Пекіні на черговому міжнародному симпозіумі я дізнався, що містер Ей Чі Шу був на відкритті виставки його учасників, яка проходила в Забороненому місті в Пекіні, — згадує Юрій Мусатов. — Коли я запитав у Мутлу Башкаї, кураторки симпозіумів Macsabal в Анкарі та Пекіні, чи зможу зустрітися з Ей Чі Шу, щоб поговорити про умови резиденції, виявилось, що він вже відбув до Фупіна. Тоді ми з Мутлу вирішили зібрати групу з п’яти-шести українських художників для участі в резиденції там. На той час Мутлу вже працювала над створенням музеїв турецької і хорватської кераміки у Фупіні. Доля втрутилась, і до цього додався ще й український».
У Міжнародному музеї художньої кераміки Юрію найбільше сподобався східноєвропейський павільйон, куди входять новостворені українська і турецька експозиції. «Також дуже цікаві американці, які у музеї мають окрему велику будівлю. Взагалі всі цікаві і оригінальні. І всіх об’єднала глина, — додає митець. — Я був би радий, якби українські художники поїхали до Фупіна наступного року. Ми були першими, нам було важко і цікаво. Ми свою справу зробили, і тепер настає час переговорів щодо майбутніх резидентів. Сподіваюсь, усе вийде».