«Iдея, яка не має перспективи»... доки існує НАТО

Днями Європарламент 369 голосами «за» і 255 «проти» ухвалив резолюцію, яка передбачає  створення Європейського оборонного союзу.  «Тероризм, гібридні загрози й кібер- та енергетична незахищеність не залишає країнам ЄС іншого вибору, крім як активізувати зусилля щодо забезпечення безпеки та співробітництва у сфері оборони, тим самим прокладаючи шлях до Європейського оборонного союзу», — наголошується у цьому документі. Крім того, європарламентарі пропонують надавати 2% ВВП на оборону, створення багатонаціональних сил і штаб-квартири ЄС для планування і керівництва операціями з врегулювання криз.

Резолюція пропонує Раді Європи очолити створення «загальної політики оборони Союзу і забезпечити додаткові фінансові ресурси для її реалізації». Депутати Європарламенту наголосили, що ЄС і НАТО мають активізувати співпрацю, особливо на сході й півдні, для протидії гібридним і кібер-загрозам, посилення морської безпеки та розвитку оборонного потенціалу. Однак ЄС також повинен бути готовий діяти автономно в тих випадках, коли НАТО не бере на себе ініціативу, додали євродепутати. Слід зазначити, що ця резолюція не має зобов’язуючої сили для країн-членів ЄС.

Нагадаємо, що у вересні цього року міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен заявила, що для Європи настав час рухатися вперед до створення Європейського оборонного союзу. Крім того, підтримку цієї ініціативи висловили і країни Вишеградської групи — Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина.

Один з авторів резолюції колишній міністр закордонних справ Есторії Урмас Пает заявив: «Наш союз не має ресурсів, щоб протистояти великим оборонним викликам, і Європа продовжує покладатись на можливості НАТО і солідарність США». Його німецький колега депутат Міхаель Галер зазначив, що «американці значний проміжок часу не будуть піклуватись про безпеку Європи і результат виборів у США робить будівництво європейських оборонних спроможностей ще більш нагальним».

Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен одразу відреагував на резолюцію Європарламенту. «Дискусія про створення оборонного союзу це неправильне вирішення реальної проблеми. І НАТО є саме тією організацією, яка захищає Європу і ми потребуємо лише збільшення видатків на оборону», — наголосив він.

Директор Центру інформації та документації НАТО  в Україні Наталія Немилівська в коментарі «Дню» заявила: «Ми вітаємо триваючі зусилля з посилення європейської безпеки, враховуючи те, що 22 країни ЄС входять у НАТО. Важливим є те, щоб ця ініціатива посилювала, а не послаблювала трансатлантичні відносини, базуючись на доповнюваності, а не конкуренції, при цьому включаючи союзників країн-нечленів ЄС».

«ЄВРОПА ПОВИННА БУДЕ ВЗЯТИ НА СЕБЕ БІЛЬШУ ЧАСТИНУ ТЯГАРЯ...»

Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса,  Брюссель:

— На мою думку, завжди добре, якщо європейські країни витрачають на оборону більше і поліпшують структури для співпраці в галузі оборони. Це правильна відповідь на обґрунтовані скарги американців про відсутність розподілу європейцями тягаря оборони: ці скарги порушувались протягом багатьох десятиліть, і вони стали б більш інтенсивними навіть під час президентства Клінтона. Так що, це гарна ідея назвати цей союз оборонним. У будь-якому разі, ми сподіваємося поліпшити нашу здатність планувати і проводити незначні військові операції в сусідстві з ЄС. Але я не бачу, щоб європейська армія була здатна захистити ЄС без американців. Ми повинні подвоїти наші військові витрати, домовитися про єдину командну структуру і створити абсолютно нові ядерні сили (бо на даний момент дві європейські ядерні держави         — Англія та Франція         — покладаються на США щодо «розширеного стримування»). А це неможливо без кроків в напрямку реального політичного союзу, який у свою чергу неможливий у нинішніх умовах євроскептичного популізму. І це погана новина. А гарна новина полягає в тому, що США не збирається піти з Європи або інших частин світу, незалежно від того, що сказав Дональд Трамп під час кампанії. Конгрес не допустить цього. Але Європа повинна буде взяти на себе більшу частину тягаря, тому, розширення оборонного співробітництва в ЄС — добра справа.

«НЕ ДУМАЮ, ЩО В ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТОЛИЦЯХ ІСНУЄ БАЖАННЯ СТВОРИТИ ЄВРОПЕЙСЬКУ АРМІЮ»

Софі БЕШ, старший науковий співробітник Центру європейських досліджень, Лондон:

— Існує три чинники, які спонукають ЄС діяти в напрямку створення європейського оборонного союзу. По-перше, Брекзит, по-друге, обрання Дональда Трампа президентом США, по-третє      — публікація в червні оборонної стратегії, мета якої зробити ЄС автономним гравцем у сфері оборони. Тому треба розглядати ці три чинники, а також франко-німецькі пропозиції зі створення оборонного союзу, до яких приєдналися Італія та Іспанія. Високий представник з питань безпекової і зовнішньої політики Фредеріка Могеріні готує план імплементації оборонного союзу, який буде представлено в грудні. 

І якщо подивитися на ці документи, то ідея створення оборонного союзу не така вже й амбітна і, звісно, не дублює НАТО. Думаю, головна мета вдосконалення оборонного ринку, оборонного планування і координації, а також збільшення видатків на оборону, які мають більше ефективно витрачатись. Крім того, спільне використання можливостей і спроможностей.

Що стосується оголошеного плану створення об’єднаного штабу, то він не буде таким амбітним, як очікувалось, його буде використано для тренувань, а не для військових місій.

Я не думаю, що саме зараз в європейських столицях існує бажання створити європейську армію. Адже оборона — це прерогатива урядів окремих країн. А ЄС немає оборонної політики. Тому кожен уряд може заветувати таку пропозицію. Більше того, жоден уряд не передасть Брюсселю командування національними збройними силами. Важко уявити, щоб Брюссель міг кудись відправляти солдат, якоїсь країни. Це було б порушенням національного суверенітету.  

«ДОКИ ІСНУЄ НАТО — САМОСТІЙНИЙ ОБОРОННИЙ СОЮЗ НЕМАЄ ЖОДНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ»

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, конфліктолог, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка:          

— Європейці вже не вперше намагаються створити оборонний союз, але досі в них нічого не виходило. І зараз, я думаю, також нічого не вийде. Вони хочуть реанімувати об’єднаний штаб, який намагалися створити в 1990-х роках. До речі, треба згадати ідею створення франко-німецького корпусу у 60 тис. вояків, яка так і залишилась на папері. Окрім того, європейці не змогли сформувати 15 батальйонних груп, які починали формувати у 2000-х роках. Навіть Україна намагалась увійти в одну з батальйонно-тактичних груп, яка мала формуватись з країн Вишеградської групи. Але ці батальйонні групи не призначені для оборони, а для міжнародних стабілізаційних, миротворчих груп місій, а також для боротьби з техногенними аваріями, стихійним лихами, іншими словами кризових ситуацій. Ні про які оборонні питання мова не йде і все завершиться нічим, як це було в 1990-х і 2000-х роках.

Тепер — про відносини України і НАТО і про те, як Київ має реагувати на нову європейську ініціативу. Нинішня українська влада чітко не декларує мети — вступ до Альянсу, а говорить про досягнення стандартів Альянсу і що ключовим рішенням є інтеграція в ЄС. Більше того, оборонні плани у нас намагаються підтягнути під оборонні структури Євросоюзу, які фактично не існують. А сам факт непризначення упродовж більше року посла України в НАТО означає, що нинішня влада не маємо наміру приєднуватись до Альянсу.

Расмуссен правильно сказав. Навіть ті ж батальйонні групи базувались на можливостях НАТО, а не на власних ресурсах. Це мало назву — спільна безпекова та оборонна політика, яка  не мала під собою жодних реальних спроможностей. Більше того, реально планування велось у Північноатлантичному альянсі. Тому доки існує НАТО — самостійний оборонний союз не має жодної перспективи, як про це заявляють сьогодні європейські політики.

Всі президенти США і генсеки НАТО звертаються до європейських країн, щоб вони несли більшу відповідальність в рамках Альянсу за колективну оборону. Поки що це дає малий ефект. Більшість європейських країн витрачає менше, ніж один відсоток ВВП на оборону.

«Я ПРОПОНУВАВ СТВОРИТИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФРАНЦУЗЬКИЙ ЛЕГІОН»

Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, Лондон:

«Все залежить від деталей. Надавати на потреби оборони більше грошей і краще їх витрачати, це — чудово. А дублювати НАТО, наприклад новою штаб-квартирою,        — це марна трата коштів. Підривання НАТО буде жахливим. Я пропонував створити Європейський французький легіон (яким би керували французи та який був би відкритим для всіх, який фінансувався би ЄС і перебував би під командуванням НАТО).