Повернення «легітимного»

«...до Ростова звезли всю кремлівську медіамашину. Тому я особисто розглядаю це дійство як чергову піар-акцію про «нелегітимну київську хунту» в річницю Євромайдану», — написав Генеральний прокурор України Юрій Луценко напередодні «дистанційного» допиту Віктора Януковича.

Так і вийшло.

Задум Кремля спрацював, і навіть краще, ніж було задумано. Замість однієї серії реаліті-шоу «Допит Януковича» на екрани вийшло цілих дві: прес-конференція і власне покази екс-президента в прямому ефірі.

Ніякої юридично обґрунтованої потреби проводити спілкування суду із важливим свідком саме в такий спосіб, в прямому ефірі, не існувало. Якщо була необхідність зняти показання у колишнього президента, то, як стверджують експерти, потрібно було направити спеціальну робочу групу в Ростов-на-Дону і провести усі необхідні дії безпосередньо на місці. Формат дистанційного допиту «під камери», на думку багатьох правознавців, взагалі не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України.

Більше того — в будь-якому нормальному суді суддя зупиняє свідка, який говорить не по суті. Януковича ніхто не зупиняв, отже, він скористався нагодою та озвучив нескінченний потік заздалегідь підготовлених (російськими політтехнологами) заяв, в тому числі обвинувачуваного змісту. Під час спостерігання за шоу «Святошинський суд викликає Ростов-на-Дону» періодично з’являлося відчуття, що саме Янукович, а не представники українського правосуддя, виступає то в ролі прокурора, то в ролі судді.

Тому інакше, аніж виставою, режисованою не в Україні, «допит» Януковича в Ростові-на-Дону назвати не можна.

Які результати публічного допиту Януковича, трансляції його прес-конференції та потужного обговорення цих подій в ЗМІ?

Перший — легітимація екс-президента як частини української політичної реальності. Екс-президент вже повернувся в інформаційне поле, став повноправним ньюсмейкером. Наступним кроком буде включення прізвища «Янукович» до списку політичних лідерів, або навіть кандидатів в президенти України під час наступних соціологічних опитувань.

Другий — просування т.зв. іншої точки зору на події на Майдані. «Картина світу» від екс-президента (читай: Кремля) — немає невинних жертв, немає «Небесної Сотні», є «громадянський конфлікт», в якому немає апріорі «правих та винуватих» — вперше отримала широку інформаційну підтримку в ЗМІ.

Третій — поява Януковича на голубих екранах в домівках українців відволікла громадян від поточних проблем. Неотриманий безвіз, обстріли, що продовжуються в зоні АТО, захмарні тарифи на комунальні послуги — все відійшло на другий план. Завдяки Святошинському суду та ЗМІ люди побачили призабутий об’єкт своєї ненависті, і відчуття запалали з новою силою.

Є думка, що саме цього ефекту очікувала нинішня українська влада: народ послухає Януковича, побачить, який він поганий, і стане більш поблажливо сприймати Порошенка.

Можливо, хтось так і планував. Але піар-акція Кремля — це за визначенням частина гібридної війни проти України. Якщо хтось з нинішніх можновладців і хотів отримати дивіденди від реаліті-шоу з Януковичем в головній ролі, в нього це не вийшло, і не могло вийти.

Досі немає жодного кінцевого приговору суду ні по побиттю мітингувальників 30 листопада, ні по розстрілу Небесної Сотні. Ніхто з колишніх високопосадовців все ще не відповів за загибель людей. Замість розслідування бачимо політичні звинувачення, причому кожного разу з’являються все нові і нові фігуранти з відомими прізвищами як головні винуватці трагедій листопада 2013-го — січня-лютого 2014 року. І тут на тлі цієї безпорадності українського правосуддя з’являється колишній керівник держави, який обурюється, викриває, звинувачує...

Які висновки могли з цієї ситуації зробити люди, прослухавши виступи екс-президента?

A. Частина влади здала ідеали Майдану та домовилася з росіянами та Януковичем. Тому його «випустили на телевізор».

B. Одна частина української влади домовилася з Путіним і воює проти іншої частини української влади за допомогою Кремля та його агента Януковича.

C. Влада в Києві ні на що не спроможна, і тому Янукович та його хазяї роблять з правосуддям та з інформаційним простором України те, що їм заманеться.

У сухому залишку від фарсу під назвою «допит ростовського свідка» — і це четвертий результат піар-акції Кремля — вся київська влада отримала лише приниження та дискредитацію, а країна — додаткову дестабілізацію та зростання загрози реваншу «колишніх».

Чому і навіщо вітчизняні медіа так завзято транслювали і так багато часу обговорювали виступи екс-президента? Вони не розуміли наслідків або були заангажовані та налаштовані вказівками «згори» саме на таке висвітлення подій?

Відповідаючи на це питання, треба брати до уваги, що для наших ЗМІ, які захопленні «стандартами об’єктивної журналістики», є абсолютно нормальним транслювання навіть відверто ворожих щодо Україні заяв та надання трибуни відвертим ворогам. Тому поява Януковича в ефірі та на сторінках українських медіа не є якоюсь несподіванкою. Але після спостерігання настільки широкої, надмірної присутності екс-президента в інформаційному полі виникає підозра щодо зрежисованої піар-кампанії «легітимного» за вказівкою власників медіахолдингів після якихось «договорняків» чи то з Адміністрацією Президента, чи то з Кремлем. Втім, знаючи, як влаштована та працює система ЗМІ в Україні, також можна повірити, що багато журналістів просто хотіли зробити рейтингові передачі, не замислюючись про ефект від своїх дій та свою відповідальність за них.

У підсумку, російська гібридна спецоперація була виконана «на відмінно» — завдяки українському правосуддю та, на жаль, українським медіа.