У Закарпатському обласному художньому музеї вшановують пам'ять Гаврила Глюка
У четвер, 9 лютого, в Ужгороді відкрилася виставка робіт Заслуженого діяча мистецтв України Гаврила Глюка, приурочена до 105-річчя від дня його народження. У виставкових залах обласного художнього музею ім. Й.Бокшая представлено близько 60 станкових пейзажів та портретів, форматні монументальні полотна майстра, графіка із колекції обласного художнього музею та надані Благодійним фондом ім. Г.Глюка.
Мистецтвознавець Олена Приходько, яка особисто була знайома із художником, пригадує, що він завжди жив у гармонії з самим собою, своїм творчим «я»: «Тільки справжня особистість може творити правдиве мистецтво, яке представлене нині у виставкових залах. Гаврило Глюк шукав і вмів знайти й зупинити прекрасну мить, правду, яку він бачив, відчуття повноти життя, яким поділився з нами. Це людина, яка підняла наше, закарпатське мистецтво на світові вершини».
Гаврило Глюк народився далекого 1912-го року в Трансільванії, яка того часу входила до Австро-Угорщини. Він змалку навчався у ремісничих, а згодом у живописних майстернях, а в 1931-1933-их роках – у Вищій школі образотворчих мистецтв у Будапешті. На той час сім'я художника переселилася до Ужгорода, що входив до складу Чехословаччини.
Роботи Г.Глюка прикрашають виставкові зали Ужгорода, Києва, Одеси, Варшави, Венеції, Москви, Брюсселю, Нью-Йорка, Мехіко, Парижу. З-під його пензля виходили неперевершені жанрові картини, портрети та пейзажі. Особливо любив художник писати портрети простих трударів. Не випадково однією з найкращих робіт Гаврила Глюка мистецтвознавці вважають твір «Лісоруби на вахті миру» 1950 року. А європейську та й світову славу митцеві принесла картина «Лісоруби», написана 1954-го року, за яку через чотири роки його було відзначено великою срібною медаллю на Всесвітній виставці в Брюсселі.
Вагоме місце у творчому доробку автора займав портрет. Психологічно виважені портрети сучасників доносять до глядача глибину проникнення в модель засобом своєрідної «духовної сповіді» портретованих. Зображені у національних кроях і сучасному вбранні, в інтер'єрі та поза ним вносять дивовижну нотку ніжності та життєлюбства.
Як зазначає Олена Приходько, «Глюк у перекладі з німецької означає щасливий. Митець і справді був щасливою людиною, бо вмів бачити життя прекрасним та справжнім, і творити світлі й сонячні роботи».
Онук Гаврила Глюка Олександр каже, що дідусь «навчився бути щасливим, висвітлював це щастя у своїх роботах і родину свою навчив бути щасливою». Переглянути твори Гаврила Глюка можна буде в залах Закарпатського обласного художнього музеї ім. Й.Бокшая упродовж місяця.
Оксана Дудаш, Ужгород. Фото автора
