Монополісти атакують бізнес

«Транспорт — це головні артерії, якими тече економічне життя», — сказав якось президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. І з цим не посперечаєшся. Так само, як і з тим, що зростання транспортних і, зокрема, залізничних тарифів закупорює ці артерії, робить їх важкопрохідними.

ТАРИФ УГОРУ — ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВНИЗ

Член парламентського Комітету з питань транспорту Володимир ГУСАК нагадує, що «Укрзалізниця» щорік істотно підвищує тарифи на  перевезення, але обсяг перевезень внаслідок цього лише скорочується. Для зростання прибутків, які впали, говорить народний депутат, «Укрзалізниця» знову підвищує тарифи, а прибутки від перевезення вантажів знову знижуються. «Тобто ми потрапляємо в хибне коло», — констатує Гусак.

І справді, статус природного монополіста, на жаль,  не дозволяє «Укрзалізниці» в особі її керівництва усвідомити цю нехитру істину. Нинішнього року український транспортний монстр задумав укотре підвищити (причому відразу на 25%) вантажні залізничні тарифи.

Цей намір, звичайно, не знаходить підтримки  промислових підприємств і їхніх асоціацій. Для підвищення рентабельності промисловці радять суміжникам спочатку підвищити ефективність роботи в усіх своїх службах і підрозділах, боротися з корупцією і тотальним розкраданням. «Укрзалізниця» повинна показати свою ефективну роботу, а не здатність підвищувати тарифи — так реагує промисловий менеджмент на відповідні плани залізничного керівництва.

Промислова еліта країни критикує керівництво «Укрзалізниці» за намір підвищувати тарифи, але не бачить прагнення оптимізувати її власні витрати та підвищувати ефективність діяльності. Великі претензії викликає непрозорість тарифів.

Гусак наголошує, що внаслідок підвищення тарифів на залізниці знижується експорт — це торкнулося деяких видів залізної руди, феросплавів і кольорових металів. У результаті Україна втратила 6% експорту.

Народний депутат і член профільного комітету не ворог і не конкурент транспортникам, він хотів би бачити «Укрзалізницю» здоровою ринковою галуззю, а тому вірить, що нове керівництво компанії, її нова команда все ж змінять ситуацію в кращий бік і зовсім не лише шляхом підвищення тарифів.

«НАС ОБМАНЮВАЛИ П’ЯТЬ РОКІВ»

Генеральний директор «Запоріжсталі» Ростислав ШУРМА зауважує, що впродовж останніх п’яти років «Укрзалізниця» постійно підвищує тарифи на перевезення і при цьому кожного разу «обіцяє, що боротиметься з корупцією, будуть інвестиції — ви лише погоджуйте підвищення». Але про свої обіцянки тут же забувають, як тільки підвищуються тарифи. «Нас п’ять років підряд обманювали, — говорить Шурма, — і яка гарантія, що зараз буде не так? Покажіть перші результати. Поборіться з корупцією, з крадіжкою. У вас 120 об’єктів, у тому числі вокзали, подивіться які тарифи там». «У нас конструктивна позиція, — підсумовує Шурма, — ми нічого не просимо, будь ласка, займайтеся своєю ефективністю. Але щоб якість послуг була європейською».

Розсекретити дані щодо собівартості вантажних залізничних перевезень закликає президент об’єднання металургійних підприємств України «Укрметалургпром» (Дніпро) Олександр Каленков. Він зауважує, що складові собівартості перевезень неможливо отримати в «Укрзалізниці». Всі розмови там, за його словами, лише про підвищення тарифів, і всі безпідставні. Експерт наголошує, що через погану роботу залізниці металургія України втратила мільярди гривень, країна — валюту, а держбюджет — податки.

Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського Комітету з промислової політики та підприємництва:

Підвищення тарифів слід проводити не раніше літа і не слід так сильно замахуватися — одразу на 25%. Перед підвищенням потрібно досягти компромісу з галузевими асоціаціями — металургами, рудокопами, аграріями. Потрібно змусити МЕРТ (Міністерство економічного розвитку і торгівлі) і Мінфін до діалогу та захисту інтересів промисловості.  Діяльність цих міністерств має ширші завдання, ніж впровадження ProZorro, приватизація або обслуговування співпраці з МВФ. Власна промисловість повинна стати найвищим пріоритетом не на словах, а у справах!

Під час дискусії із залізничниками Каленков закликав  порівняти тарифи і ситуацію з перевезеннями в сусідніх країнах, щоб здійснювати відповідну політику. За його словами, сьогодні є потреба у створенні незалежного органу з регулювання тарифів на транспорті.

Відбиватися за всю «Укрзалізницю» довелося членові правління компанії, землякові її глави Мареку Залєсному. Він упевнений, що основною проблемою для нормалізації перевезень залізницею є нестача значної кількості вагонів. «Усі отримані (від підвищення тарифу на перевезення) кошти ми хочемо витратити на рухомий склад», — виправдовується він, але при цьому зауважує, що поліпшення ситуації з перевезенням вантажів поточного року не станеться — це довгостроковий процес. На стороні «Укрзалізниці», звичайно, грає і заступник міністра інфраструктури з європейської інтеграції Віктор Довгань. Він запевняє: «Ми підтримуємо індексацію, але за умови прозорого розподілу коштів, прозорого розподілу вагонів, залучення інвестицій у виробництво».

Промислові вантажовідправники вже зверталися до прем’єр-міністра з вимогою не допустити підвищення вантажних тарифів до створення Нацкомісії з регулювання на транспорті та доручити менеджменту «Укрзалізниці» доопрацювати фінансовий план на 2017 рік у частині виключення доходів від індексації вантажних тарифів.

Крім того, керівництву компанії пропонувалося забезпечити  виконання  2017 року програми капітальних інвестицій (не менше 17 мільярдів гривень) з публічним обговоренням інвестпроектів (з бюджетом понад 10 мільйонів гривень), а також опублікувати щоквартальні звіти про виконання програми капітальних інвестицій.

«ЗАМАХУВАТИСЯ ОДРАЗУ НА 25% НЕ СЛІД»

Вважає невчасною ініціативу «Укрзалізниці» про нове підвищення вантажних залізничних тарифів 2017 року і голова парламентського Комітету з промислової політики та підприємництва Віктор ГАЛАСЮК. На його думку, підвищення тарифів слід проводити не раніше літа і не слід так сильно замахуватися — відразу на 25%.

Голова парламентського комітету впевнений, що перед підвищенням потрібно досягти компромісу з галузевими асоціаціями — металургами, рудокопами, аграріями. «Потрібно змусити МЕРТ (Міністерство економічного розвитку і торгівлі) і Мінфін до діалогу та захисту інтересів промисловості, — ставить Галасюк завдання своєму комітету. — Діяльність цих міністерств має ширші завдання, ніж впровадження ProZorro, приватизація або обслуговування співпраці з МВФ». «Власна промисловість повинна стати найвищим пріоритетом не на словах, а у справах!» — висуває народний депутат вимоги до чиновників міністерств.

НКРЕКП, ЯКА БУДУЄ СТІНИ

У кейсі голови промислового комітету є й інші напрямки, на яких монополісти атакують промисловий і торгівельний бізнес. Ідеться про шестикратне, за оцінками експертів, підвищення питомої вартості нестандартного підключення до електромереж, що може найближчим часом набрати чинності відповідно до постанови НКРЕКП. Галасюк вважає за необхідне «запобігти публікації цієї постанови». Більш того, на його думку, цим документом і його авторами повинно зайнятися НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) і «провести розслідування цієї масштабної махінації».

Раніше Галасюк направив депутатське звернення в НКРЕКП, щоб отримати дані, на основі яких була встановлена нова вартість приєднання, але і через 10 днів не отримав відповіді. Тоді він звернувся до компанії «Делойт і Туш», на дослідження якої посилається НКРЕКП. Відповідь отримав чітку: компанія не проводила оцінку ПАТ «Львівобленерго», «Кіровоградобленерго», «Київобленерго», «Прикарпаттяобленерго», «ДТЕК Дніпрообленерго» з метою встановлення НКРЕКП питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електромереж».

За словами Галасюка, в ТОВ «Делойт і Туш»  повідомили, що вважають загальний принцип  розрахунку питомої вартості нестандартного приєднання спірним, а деякі з використаних параметрів розрахунку, які істотним чином впливають на результат, такими, що не відносяться до справи. Та все ж у НКРЕКП посилаються саме на оцінки «Делойт і Туш».

Народний депутат бачить у цьому ознаки умисного злочину, що загрожує істотними негативними наслідками для української інвестиційної сфери, всього реального сектора економіки й альтернативної енергетики. «Це завдало сильного удару по всіх нових виробництвах, по будівництву та практично вбило всю нову зелену електрогенерацію, — наголошує Галасюк. — Фактично своїм рішенням НКРЕКП побудувало штучну «стіну» від інвесторів, ввела для них новий «податок» на розвиток і створила бар’єр для входу на український ринок. Інвестори шоковані, зупиняють проекти, згортають інвестпрограми. А керівник НКРЕКП Дмитро ВОВК говорить: усе гаразд, мовляв, це така нова методика НКРЕКП і авторитетна оцінка активів обленерго».