Якою сьогодні має бути публіцистика?

«На жаль, так званий вітчизняний істеблішмент виявився нездатним до стратегічного планування розвитку Української держави. Він досі не усвідомив, що в країні, яка позбавлена національної ідеї, економіка ніколи успішно не розвиватиметься. Бо не економіка керує ідеями, а навпаки — ідеї стимулюють розвиток економіки, нації, породжують рух суспільства у майбутнє», — йдеться у книжці «У пошуках універсуму: Статті, публіцистика, прогнози і спостереження: 1990 — 2011 рр.», (Львів, 2011) кандидата філологічних наук, доцента кафедри української преси Львівського національного університету ім. І. Франка Олега Романчука. Попри те, що ця збірка публіцистичних, наукових, науково-популярних статей, історичних нарисів, а також роздумів і коментарів на електронних сторінках інтернет-видань, написаних автором протягом 1990 — 2011-х років, побачила світ минулого року, про неї й досі йде широкий розголос серед істориків, філологів, письменників і студентів, бо, на жаль, пройнята болем за майбутнє України практично кожна зі сторінок цього твору.

— На видання «У пошуках універсуму» мене деякою мірою спровокувала Оксана Пахльовська своєю книжкою «Ave, Europa!». Вирішив теж зібрати свої статті останніх років під однією обкладинкою. Уже починаючи зі вступу, я намагаюся сформулювати у збірці ті суспільно-політичні проблеми країни, які й нині залишаються не вирішеними. Разом із читачами шукаю відповідь на питання: де ж насправді криються причини наших невдач, — розповів «Дню» Олег РОМАНЧУК. — Сьогодні публіцистиці замало просто констатувати наявні проблеми. Вона повинна спробувати знайти шляхи їх розв’язання. Переконаний, що пошуки універсуму для України тривають...

«Право на владу», «Анатомія моралі», «Позбутися колоніальних комплексів», «Корупція і суспільство», «Інформаційне суспільство в Україні: політична культура та ідеологія» — далеко не повний перелік зібраних у книжці статей автора.

«Медицині відомі два ступені шоку. За першого, порівняно легкого, людина, прийшовши до тями, запитує: «Де я?». У важкій формі шоку вона втрачає не лише уявлення про час і простір, а й про власну особистість і, повертаючись до притомності, запитує: Хто я?». Становище, в якому зараз перебуває українське суспільство, відповідає саме другому ступеневі. Серед людей дедалі частіше звучать запитання: «Хто ми? Хто ми насправді? Чого прагнемо?» — пише у книжці автор і закликає читачів разом розпочати пошук універсуму для країни. А це можливо шляхом усвідомлення необхідності якісної політичної альтернативи, «ретроспективних загроз», бажання реалізувати себе передусім у своїй державі.

Цікаво, що в цій збірці автор свідомо йде на зворотний зв’язок із читачами — публікує коментарі на свої статті відвідувачів інтернет-сайтів, де вони були розміщені.

Доки «У пошуках універсуму» продовжує шукати свого вдумливого читача, Олег Романчук завершує упорядкування нової книжки — збірки інтерв’ю з цікавими українцями, зокрема з Костянтином Морозом (першим міністром оборони України), Юрієм Щербаком (був Послом України в США), поетом Іваном Драчем, громадським діячем Євгеном Сверстюком, літературознавцем, академіком НАН України Іваном Дзюбою та іншими громадсько-політичними діячами. «Родзинки» цих інтерв’ю — в тому, що вони були записані автором на початку 1990-х. Цікаво, чи виправдалися очікування цих видатних людей про бачення незалежної України через кілька десятиліть?