«Почайна як початок»

Недавно в арт-вестибюлі станції метро «Золоті ворота» представили проект «Київ історичний». На стендах вивісили мапи міста минулих століть, на яких можна побачити столичні річки, що сьогодні опинилися у бетонних тунелях під землею. Про деякі з цих водойм нагадують назви станцій метро. Наприклад, поруч з «Либідською» протікає Либідь, поблизу «Кловської» — Клов, трохи південніше станції «Нивки» є однойменна річка.

Киян заохочують мандрувати до підземних річок у рамках квесту. Його умови —  знайти будь-яку річку на мапі і сфотографувати її, відшукати шлях до неї за допомогою метро і сфотографувати відповідну станцію та себе на ній, знайти саму річку в реальності, навіть в колекторі, і теж зробити світлину з нею і собою поблизу, а потім поділитися у соцмережах своєю пригодою. Фото з квесту треба постити під тегом #живирічко. За п’ять днів до кінця виставки (а триває вона до 5 квітня) найцікавіші звіти з таких вилазок обіцяють надрукувати і вивісити на стендах, переможці отримають призи.

«Поки нам скидають фото люди, які ходили Почайною, Сирцем, Либіддю, пишуть дігери. В основному це стосується відомих річок, але сподіваюся, що ходитимуть і маловідомими, — розповідає Анабелла Моріна, керівник громадської організації «Почайна». — У Києві кілька десятків річок, що протікають і на поверхні, і під землею. Хочеться, щоб сфотографували Клов, щоб у хоч якомусь вигляді показали Совку, Нивку. Глибочиця першою потрапила у колектор, вона протікає між Верхнім і Нижнім Валом, і можна сфотографувати хоча б вулицю або знайти Глибочицький колектор. Достатньо сфотографувати вхід до колектора. До речі, біля Почайни, поруч з «Петрівкою», є ще одна річка — струмок Кирилівський».

Нагадаємо, до травня триває громадське обговорення ідеї перейменування станції метро «Петрівка» на «Почайну». «Бачимо, що справа розвивається на користь перейменування на «Почайну». Після обговорення знов відбудеться засідання комісії Київради з питань найменувань, потім документ має пройти через ще дві комісії, наступний крок — винесення на сесію», — коментує Анабелла Моріна.

Також у лютому цього року офіційно створено парк «Почайна» — такий статус надали ділянці землі біля річки. Зараз триває всеукраїнський архітектурний конкурс на створення ескізу цього парку, в якому мають бути елементи ревіталізації річки. Організатори — департамент містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації разом з ГО «Почайна». Підсумки конкурсу підіб’ють у травні.

«Сучасне русло Почайни — ланцюг озер і річковий канал, що витікає з останнього озера до заливу Волковата. Парк створений біля цієї річечки. Вона тече ближче до проспекту Степана Бандери, на поверхні, але частково у бетонному лотку, частково — у бетонних відкосах, і є ділянка з природними берегами. Ми хочемо, щоб при створенні парку відбулося повернення річки у природніший стан. Тобто там, де є бетонний лоток, це може перетворитися на його відсутність чи якісь сходи, відкоси можуть прибрати, щоб був природний схил, — пояснює Анабелла Моріна. — Місто вирішило відроджувати річки Києва з Почайни. Можна провести таку аналогію: Почайна як початок. Це стане першим кроком, а далі — Либідь, Сирець, Клов...»

ДО ТЕМИ

Жива вода

Річка Уонгануї в Новій Зеландії отримала правовий статус людини

За законом, ухваленим парламентом  Нової Зеландії, Уонгануї отримає всі права і обов’язки людини. Річка зможе брати участь у судових розглядах через двох представників — Новозеландську монархію і представника маорі. У новому законі збиток річці прирівнюється до збитку племені, оскільки вони вважаються єдиним цілим.

Місцеве плем’я маорі з Уонгануї, яке вважає річку своїм предком, 140 років боролося за те, щоб її визнали живою істотою.

Судовий процес про наділення річки правами людини став найдовшим в історії Нової Зеландії. Як пише видання Guardian, тепер це рішення стало прецедентом, адже інші місцеві племена можуть вимагати прирівняти священні для них природні об’єкти до живих істот. Можливо, рішення прирівняти річку у правах з людиною стане прикладом для України. Особливо враховуючи, що в українській народній культурі Дніпро споконвіку вважався батьком нашої народності.

До речі, 2014 року правовий статус людини отримав Національний парк Нової Зеландії Уревера. Для відвідувачів його закривати не стали.

Підготував Вадим ЛУБЧАК, «День»