На Вінниччині боєць АТО разом зі своєю дівчиною відремонтували і розмалювали автобусну зупинку
Повернувшись із зони АТО, учасник бойових дій Віталій Дудін взявся наводити порядок у своєму рідному селі Берізки-Бершадські, що на Вінниччині. Разом з односельчанами розчистили пляж на річці Південний Буг, встановили волейбольну площадку для дітей, привели у порядок територію біля сільського клубу. А нещодавно відремонтували і розмалювали в українському стилі автобусну зупинку, яка розташована на центральній вулиці села. Відкривали оновлений об’єкт сільської інфраструктури з піснями та танцями на Івана Купала, 7 липня. На урочистості зійшлося все село, бо довкола добрих справ Віталія Дудіна об’єдналося чимало небайдужих односельчан.
«Одразу після строкової служби я підписав контракт із Збройними Силами України, і коли почалася війна у складі відділення спеціального призначення вирушив на схід. Виконував завдання у таких населених пунктах, як Слов’янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Артемівськ. Коли приїхав додому у відпустку із зони АТО і вийшов на автобусній зупинці, зловив себе на думці, що вона як після обстрілів – розвалена, обдерта, сходи розбиті. Ще тоді, у 2014 році, я пообіцяв собі, як тільки звільнюся з війська, приведу її до належного вигляду і робитиму все, щоб у моєму селі було затишно жити, – розповідає гвардії старшина Віталій Дудін. – Контракт мій мав завершитися ще 5 січня 2015 року, та зважаючи на особливий стан в країні наказ на звільнення був підписаний 28 квітня цього року. І вже 4 травня я почав оббивати залишки радянської плитки на стінах зупинки. Спершу думав, що просто поштукатурю її і пофарбую у національні кольори, але моя кохана дівчина Яна сказала, що вона нанести на стіни малюнки в українському стилі. Її ідея мені сподобалася».
На допомогу Віталію і Яні поспішили небайдужі односельчани – молоді хлопці і дівчата. Старші люди допомагали грішми або просто приносили потрібні будівельні матеріали або просто ділилися залишками фарби. Підтримав ініціативу сільських жителів і голова Джулинської об’єднаної громади Петро Швець. А начальник місцевого автодору Сергій Гайдей допоміг заасфальтувати територію і облаштувати «кишеню» для зупинки транспорту.
«Коли Віталик розповів про свої плани відремонтувати зупинку, я одразу погодилася допомогти. Працювали по вихідних і вечорами, після роботи. Потім до роботи долучилися друзі. Хлопці виконували фізичну роботу, а ми з дівчатами наносили малюнки. Загалом намалювали п’ять картин. На двох зовнішніх бокових стінах зображені берізки, на честь назви села. Внутрішні стіни прикрашає півень, бо саме у рік Півня зупинка оновилася, і жар-птиця. А на центральній стіні – український козак зі старшинськими погонами, який, як кажуть люди, схожий на Віталика, хоча зачіска у нього інша, – жартуючи, коментує Яна. – На один малюнок в середньому йшло до двох днів, це якщо малювати зранку і до вечора. Але витраченого часу не шкода, бо результат перевершив сподівання. Такої автобусної зупинки, як у нашому селі, немає ніде. І Віталик щасливий, а це для мене головне».
Односельчани гарними справами Віталика не натішаться. Кажуть, що ентузіазму йому не позичати. У планах колишнього розвідника Віталія Дудіна ще багато цікавих проектів. До кінця літа хлопець за підтримки односельчан планує встановити спортивний майданчик біля сільського клубу. А восени приступити до зведення альпійської гірки, яку хоче сформувати у формі карти України, разом із Кримом, і засадити багаторічними квітами.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, фото надане авторкою
