«Врятувати те, що залишилось»

Група добровольців на чолі з істориком, краєзнавцем, громадським діячем Сергієм ГОДЛЕВСЬКИМ повернулася з чергового десанту в сусідню Польщу. Як каже Сергій, «повернулись із милої серцю Холмщини — чарівного та неповторного краю, який залишився сиротою після насильного виселення української людності з прабатьківщини...»  Про проблеми, пов’язані з кладовищами,  де поховані покоління етнічних українців, які століттями населяли землі, що відійшли до Польщі, Сергій вперше розказав газеті «День» у матеріалі «Бачиш у полі лісочок? Українське кладовище...» (17 лютого 2012 року). Цього разу волонтери з Волині відновлювали та впорядковували українські цвинтарі на території Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Суто на власному ентузіазмі та за підтримки благодійників і за відсутності державної підтримки волиняни впорядкували кладовища у селах Модринь, Ласків, Верешин, Мірче, Витків, Теребінь, Малків, Вишнів, Сагринь, а також — меморіал воякам УПА на кладовищі в селі Шиховичі. При цьому були навіть побоювання, що поляки просто не дозволять працювати на їхній території. Адже останнім часом виникло багато нюансів у відносинах між двома державами.

Сергій Годлевський з гіркотою каже, що насправді триває руйнація українських кладовищ. Своє робить природа, але якщо сюди по 30, 50 і навіть більше років не ступає людська нога, то території забирають і облаштовують уже польські поховання. «Практично не лишилося православних церков, і моє завдання з цими молодими людьми — врятувати те, що зосталося, — каже Сергій. — Я щасливий з того, що в Україні є такі молоді люди, які важко працюють, але працюють так, що їм не потрібно казати, що робити, вони знають самі, їм не потрібно казати, до якого часу працювати — вони працюють, допоки сонце світить, і не потребують вибагливості в побуті, а сплять на землі... Тому я вірю, що за такими людьми — майбутнє (а їх тільки зі мною через Холмщину та акцію «Пам’ять без кордонів», яку я здійснюю уже 15 років, пройшло до 300 осіб)».

Цього літа участь у відновленні цвинтарів узяли волонтери, більшість із яких є студентами та випускниками історичного факультету СНУ імені Лесі Українки: Микола Собуцький, Олена Сахно, Станіслав Моторний, Ігор Біда, Ілона Буза, Катерина Панасюк, Ірина Круглик, Андрій Пацай, Юрій Мойсеєць. Тарас Висоцький зміг провідати могилу свого прадіда, загиблого під час етнічного протистояння, яку він відшукав і відновив  під час попереднього приїзду у Польщу. Найбільше, що засмучує Сергія Годлевського та його волонтерів, — це абсолютна відсутність державної політики щодо вшанування пам’яті земляків. Якщо у Польщі такими захороненнями поляків займається інститут національної пам’яті, є державна програма, то у нас минулого разу Годлевському надав кошти для його благодійної справи народний депутат Ігор Гузь. А цього разу Сергій взагалі змушений був витрачати власні кошти. Бо навіть поляки надали безкоштовно помешкання, поділилися продуктами, а на Волині потенційні меценати лише пообіцяли підтримку. У серпні на Волинь прибуде ціла експедиція з відновлення тут польських цвинтарів, приїдуть комфортабельними автобусами дві сотні осіб, які будуть забезпечені усім: паливом, харчами, нічлігом. А Годлевський везе 10 осіб, які виконують роботу за цілу бригаду, і хвилюється, чи вистачить коштів. А інструменти для роботи на запущених кладовищах у поляків такі, що, як каже один із волонтерів археолог Микола Собуцький, «ми із заздрістю куримо збоку». Та ще й інструменти треба Годлевському добувати у Польщі, бо з собою в руках всього не перевезеш.

Також його дивує певна байдужість до долі поховань «холмщаків» — переселенців із Польщі. Могли б скинутися гривнями, аби Годлевський з волонтерами прибрали цвинтарі, де поховані їхні рідні, а він би про це, звісно, прозвітував. Із 2008 року стоїть готовий, але так офіційно і не відкритий меморіал знищеним за національною ознакою українцям у Сагрині. Кажуть, що визнавши це відкриття, поляки мали б переписувати свої підручники з історії, в яких Сагринь показана як поле бою між упівцями та вояками Армії Крайової. А на стелах — імена жінок, немовлят, літніх людей...