«Тест Саакашвілі»

Петро Порошенко позбавив колишнього колегу Михеїла Саакашвілі українського громадянства, яке сам йому і надав кілька років тому. Тоді в травні 2015 року запрошення екс-президента Грузії в Україну розцінювалось по-різному. Одні були переконані, що ставши очільником Одещини, Саакашвілі продемонструє ефективність реформ з прицілом на прем’єрське крісло. Інші вбачали в такому призначенні піар-крок самого Порошенка, який на той час був вже як рік главою держави і за плечима якого залишилась низка розчарувань — АТО не завершив, території не повернув, на тлі військових «котлів» вліз в «котел» політичний, підписавши Мінські угоди.

Тож поява Саакашвілі на українському політичному небосхилі впорснув заспокійливе в суспільні переживання. І поки більшість перебувала в ейфорії (питання не в особистості), «День» одразу звернув увагу на ключові питання: яким чином взагалі Саакашвілі потрапив в Україну, на яких підставах Петро Порошенко роздає паспорти іноземцям пачками за одну ніч, чому така неповага до інституту українського громадянства, на яких підставах одну область фактично віддали на відкуп «грузинській команді»?

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ, ПОТРАПИВШИ ДО УКРАЇНИ, ЗУСТРІВСЯ ІЗ МІСЦЕВИМИ ПОЛІТИЧНИМИ РЕАЛІЯМИ. СПРОБА ЗІГРАТИ ЗА ЗАПРОПОНОВАНИМИ ПРАВИЛАМИ ДЛЯ ЕКС-ПРЕЗИДЕНТА ГРУЗІЇ ВИЯВИЛАСЬ НЕВДАЛОЮ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ІНДИЧОГО

Одним з перших кроків Саакашвілі на посаді голови Одеської ОДА стала поїздка до Чернігова, де він відзначився лобіюванням на виборах пропрезидентського кандидата Сергія Березенка, чим відверто довів не просто лояльність до Порошенка, а й факт участі в адміністративному ресурсі. Потім була відверта війна з Ігорем Коломойським, Арсеном Аваковим, Арсенієм Яценюком, в якій Саакашвілі поводився як найманець і по суті був інструментом у внутрішньополітичних разборках.

А далі — непорозуміння з роботодавцями і відставка. Рейтинг екс-президента Грузії, який заблукав в українських степах, суттєво поступався не лише іншим політикам, а й навіть рейтингу самого Саакашвілі зразка травня 2015 року. І різка критика на адресу влади вже ситуацію не виправляла.

І ось в липні Петро Порошенко вперше відвідує Грузію. До цього це було фактично неможливо, адже історія з Саакашвілі в Україні, м’яко кажучи не викликала захвату у офіційного Тбілісі. Однак зараз ситуація змінилася і Порошенко полетів до Грузії з державним візитом. До нього цю країну з офіційним президентським візитом відвідував лише Віктор Ющенко в кривавому для Грузії 2008-го. Чи були якісь домовленості під час візиту до цієї країни з приводу Саакашвілі достеменно невідомо, але показово, що буквально через деякий час паралельно з’являються дві новини. Одна — позбавлення грузинського екс-президента громадянства України. Причина — через те, що він при отриманні громадянства не попередив, що на його Батьківщині проти нього відкриті кримінальні провадження. І друга — слідчі Генпрокуратури України отримали дозвіл суду на затримання Леоніда Черновецького (раніше була інформація, що він проживає в Грузії) з метою приводу для участі у розгляді клопотання про арешт екс-мера Києва.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк підтримав рішення про позбавлення Саакашвілі громадянства. «Позбавлення Саакашвілі незаконно наданого йому Президентом українського громадянства — виправлення його помилки і відновлення законності. Україна — не місце для політичних шапіто», — написав він у «Фейсбуці». В словах Галасюка є принциповий момент: визнання незаконності рішення Президента при наданні такого громадянства.

Взагалі в цій ситуації Президент виглядає далеко не з кращої сторони. «Громадянство України — не шуба з барського плеча, — пише журналіст Олег Базар у «Фейсбуці». — Його не можна дарувати просто так. І точно так само не можна забирати через чиїсь примхи. Навіть через примхи людини, яка тимчасово є гарантом Конституції України. Петро Олексійович своїми діями — як наданням громадянства кому попало, так і відбиранням його — дискредитує не лише себе, а й державу загалом».

По всьому видно, що історія із громадянством Міхеїла Саакашвілі впирається не в його персону, а в тематику самого інституту громадянства. Точніше у ставлення до нього українських політиків, які схоже вважають, що паспорт громадянина України є не «дубликатом бесценного груза», а власним інструментом, який існує поза конституційних норм і процедур.

«Щодо позбавлення Саакашвілі українського громадянства цікавить перш за все морально-політичний аспект, — коментує «Дню» кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Микола СІРИЙ. — Адже в питаннях, які стосуються громадянства, саме цей аспект є первинним. Держава існує тоді, коли існують громадяни цієї держави. Держава і народ визнаються цивілізованими та мають перспективи жити, зокрема в європейському світі, тоді, коли з великою повагою в цій державі ставляться до інституту громадянства. Це означає те, що ніхто не дозволить надати людині громадянство за один день, так саме як за один день «на рівному місці» позбавити її цього громадянства. Отже, повага до інституту громадянства є однією з фундаментальних основ життя сучасного демократичного розвинутого суспільства».

«У тих випадках, коли йдеться про кримінальне переслідування політичних діячів, цивілізований світ ставиться надзвичайно виважено і надзвичайно консервативно, аби не допустити кримінального переслідування за політичними мотивами, — продовжує експерт. —  Коли Саакашвілі приїхав в Україну після того як змінилася влада в Грузії і його політична команда потрапила під переслідування, то було загально відомим фактом, що значна частина команди Саакашвілі і сам Саакашвілі перебувають під переслідуванням. Щодо них проводяться перевірки, порушуються кримінальні справи і таке інше. Тому досить не комфортним є твердження української влади, що очільники української держави, високопосадовці не знали про цей факт. Вони не лише знали про цей факт, а й прийняли команду Саакашвілі на території України саме з тої причини, що цю команду переслідували на території Грузії. Відповідно прикриватись формальними ознаками проте, що хтось щось не повідомив є не зовсім коректно. Більше того, особа яка вважає, що вона не вчиняла кримінальних злочинів має повне право з точки зору прав людини не зважати на те, що діячі іншої держави порушують проти неї кримінальні справи. Тому у випадку із позбавленням українського громадянства Саакашвілі ми маємо справу не з вузько-юридичною ситуацією, а з ситуацією, яка потребує комплексної оцінки — і морально-політичної, і конституційно-правової, а разом з тим і юридичної».

«Цей крок, по-перше, шкодить самому Порошенку як політичному гравцю, — вважає громадський діяч, правник Геннадій ДРУЗЕНКО. — Спочатку звернемо увагу на юридичний аспект. Чи мав право Порошенко позбавити громадянина Саакашвілі українського громадянства? Формально відповідно до закону він мав таке право у випадку, якщо доведено, що Саакашвілі начебто приховав інформацію. Закон це передбачає, і навіть передбачає міжнародна Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року, яку Україна підписала. З іншого боку, у нас є чітка конституційна норма щодо того, що громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства. Чи відповідає закон цій конституційній нормі? Це питання відкрито. Якщо виходити із здорового глузду, то тут ми маємо відверту колізію. Конституційний Суд з цього приводу не висловлюється. Але є ще одне юридичне питання. Ми в ПДМШ імені Пирогова лобіювали отримання українського громадянства російські волонтерці і добре знаємо цю процедуру. Для отримання громадянства України треба отримати багато довідок, зокрема із Інтерполу, від прикордонної служби, від СБУ тощо. Ці установи мають запевнити, що з їх боку немає перешкод для отримання такого громадянства. Отже, якщо навіть припустити те, що позбавлення громадянства Саакашвілі є законним, то постає питання надання громадянства в одну ніч, як це практикував Порошенко. Тобто в такому випадку не було дотримано відповідної процедури для підготовки такого рішення. Виходить, Порошенко цар? Кому захоче, тому і надає громадянство, у кого захоче у того і забирає. Тоді треба ставити питання про відповідальність тих осіб, які порушили процедуру надання українського громадянства. В цілому ж, використання інституту громадянства з метою піару і внутрішньополітичної боротьби, шкодить насамперед державі».

У четвер прихильники Саакашвілі вирішили проявити свій протест у вигляді імпровізованого Віче на Майдані. Протестувальники стверджували, що вони виступають не лише «за Саакашвілі», а перш за все проти свавілля влади. Насправді, використання Майдану у воюючій країні, тим більше під таким приводом, досить небезпечно. Для багатьох українців сам Майдан нині асоціюється або з кров’ю, або з популізмом. В котре за останній час під стелу сходяться люди, які висувають поверхові вимоги на кшталт «боротьби проти свавілля влади» замість того, щоб проявляти громадську активність в захисті державних інституцій, а не тих чи інших облич. В той час, коли треба було вимагати від Президента послідовності, суспільство впадало в ейфорію від піар-кроків. Зрештою, «тест Саакашвілі» пройшли не всі.