Чому річка фінансує дороги та іноземців?
Корабели потребують державної програми річкового транспорту — виробничники
«У нашої держави як не було раніше, так і досі немає стратегії розвитку внутрішніх водних шляхів», — наголосив, виступаючи на парламентських слуханнях, присвячених розвитку суднобудування в Україні, народний депутат Андрій Вадатурський. За його словами, для цієї галузі вкрай критично поновити внутрішній попит. Виходячи з цього, він пропонує зробити перевезення річкою привабливими й водночас усунути їхню дискримінацію порівняно з автомобільними шляхами.
«Зараз, — розповідає народний обранець, — якщо відвантажуєш товар річкою, мусиш сплатити акцизний збір на пальне, який іде на будівництво доріг». Таким чином, вказує він, сьогодні річка фінансує автошляхи, чого немає ніде у світі. Окрім того, Вадатурський підкреслює, що відновлювати річковий флот нашій країні треба виключно за допомогою вітчизняної промисловості.
Народний депутат посилається на розроблений за його участю законопроект (№2475А-3), яким передбачається скасування плати за проходження шлюзів та мостів і ренти за спеціальне використання води, ліквідуються річкові збори та запроваджуються фінансування річки за рахунок Адміністрації морських портів, прозорий механізм отримання дозволів і реєстрації документів на судна. Він вимагає також враховувати низку директив ЄС, спрямованих, зокрема, й на відміну акцизу на дизельне пальне для водного транспорту.
Пропозиції Вадатурського підтримав генеральний директор ТОВ «Смарт Мерітайм Груп» Василь Федін. На його думку, проблема поганих доріг в Україні — це наслідок незавантаженості річок. На європейських водних шляхах, з його слів, у будь-який момент і в будь-якому місці можна побачити 5—10 суден. «Дніпро ж сьогодні пустує, — констатує він і вказує: — Потрібні зміни».
Серед причин втрати Україною великої частини експорту, зокрема, продукції суднобудування, Федін відзначив відсутність іноземних замовлень. На його думку, це пояснюється високою собівартістю виробництва за найнижчої заробітної платні у Європі. На його думку, винна у тому, передусім, недолуга кредитна політика. Цю думку керівник підприємства підкріплює конкретним розрахунком.
«Вартість танкера — 40 мільйонів доларів. Беру ці гроші у кредит під 12%, бо метал і обладнання необхідно придбати одразу. За два роки будівництва треба сплатити банку 8 мільйонів доларів. Норвезька ж компанія отримує кредит під 3% від експортно-кредитного агентства і сплачує 250 тисяч доларів за час будівництва. В результаті, тендер виграють норвежці», — пояснює виробничник.
Абсурдною, на його думку, виглядає й ситуація щодо ввезення устаткування. «Сьогодні ми зобов’язані платити мито, в середньому 8%, тоді як європейці, звісно, мита не сплачують», говорить він. Враховуючи площі, які займають виробничі приміщення, життєво важливим для корабелів є також отримання пільг з плати за оренду землі. «Місцева влада постійно підвищує вартість оренди — цього року ми, наприклад, маємо сплатити 48 мільйонів гривень за обсягів виробництва 300—400 мільйонів. Інших податків і зборів — 74 мільйони». «Жодний бізнес не витримає 50% податкового навантаження, а тим більше такий, як суднобудування», — наголошує Федін.
Він називає апріорі провальними для українських суднобудівників навіть тендери Мінінфраструктури. Адже вони здебільшого містять умову оплати «після виконання замовлення». «Тобто українські корабели мусять взяти кредит у 20 мільйонів доларів. Який банк в Україні дає такі кредити? — запитує топ-менеджер. — Ліміти зараз 3—5 мільйонів. Таким чином ми без бою віддаємо замовлення іноземцям. А якби були поетапні платежі, то наша пропозиція була б на 2—4 мільйони вигідніша за нідерландську! У нинішній ситуації гроші українських платників податків фінансують економіку інших країн», — переконаний очільник підприємства.
Повністю підтримує корабелів голова парламентського комітету з промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. Він вважає вітчизняний річковий транспорт нерозвинутою і навіть занедбаною галуззю.
«Сьогодні треба дати «зелене світло» для української річки, щоб створити попит на продукцію суднобудування», — наголошує парламентар. На його думку, підвищенню привабливості перевезень річкою, а відтак — відродженню українського суднобудування сприятиме запровадження страхування та гарантування експортних контрактів і часткова компенсація відсоткових ставок, податкові стимули для виробників і відміна податків з промислових інвестицій.
З цим погодилися всі учасники слухань. Вони дійшли висновку, що реалізація промислового пакету реформ дозволить українським виробникам підвищити свою конкурентоспроможність і на світових ринках — брати участь і вигравати у тендерах. Галасюк розповів, що зусиллями парламентського промислового лобі вдалося запровадити низку ініціатив на користь галузей української промисловості загалом, зокрема й суднобудівництва.
Також, у найближчі місяці, зазначив голова комітету, має запрацювати експортно-кредитне агентство (ЕКА). «Це дешеві кредити, необхідне фінансування для виробників, а отже, можливість вигравати тендери за кордоном», — вважає народний депутат. Він також розповів, що на користь промисловості вже діє встановлена за ініціативи Радикальної партії «заморозка» індексації земельного податку. «Уряд планував встановити індексацію у розмірі 15%, але ми подали і проголосували поправку, якою обмежили індексацію до 6%. Це той компроміс, який не дозволить остаточно знищити виробничий потенціал України», — відзначає Галасюк.
Він також повідомив, що наступного сесійного тижня до парламенту буде внесено законопроект щодо нової формули державних закупівель. Правило «купуй українське — плати українцям», за переконанням Галасюка, створить переваги для виробників, які використовують вітчизняну сировину, працю, енергію, для тих, хто має високий рівень локалізації виробництва.
«Нова модель держзакупівель повністю відповідатиме умовам СОТ та посилить українську промисловість», — зазначає керівник комітету і повідомляє, що днями буде зареєстрований законопроект про митну лібералізацію в інтересах українських виробників — експортерів. Він передбачає відміну обов’язкового продажу валютної виручки експортерами.
Передбачена також низка ініціатив для стимулювання суднобудування. Законопроект №6475, зокрема, дозволяє подовжити строки переробки з одного до двох років. Запроваджується низка податкових стимулів, які стосуватимуться й суднобудівної галузі. Зокрема, у першому читанні вже прийнятий законопроект про індустріальні парки. Як наслідок, з’являються потужні стимули для нових виробництв — встановлюються податкові канікули з податку на прибуток, вводиться розстрочка на 5 років для імпортного ПДВ на виробниче обладнання, повністю знімається ввізне мито на імпорт обладнання для всіх галузей промисловості.
Випуск газети №:
№171, (2017)Рубрика
Економіка