Вільна торгівля VS егоїзм і протекціонізм

У головах українських економістів зріють нові ідеї, які випливають з того, що одного лише запровадження ринкових механізмів не досить для того, щоб зробити країну та її громадян багатими. Чи не найрадикальніша з цих ідей полягає в тому, що переваги і правила вільної торгівлі не можуть скасувати національного егоїзму, а виникаючі протиріччя між пріоритетами міжнародної торгівлі та національної економіки повинні в нашій країні розв’язуватися згідно зі здоровим глуздом і виключно в інтересах України, якими в жодному разі не можна нехтувати. Інша нестандартна ідея, яка змушує наших економістів задуматися: у розвинутих країнах розмірковують над тим, як відмовитися від зростання ВВП на користь якості й добробуту населення. А як бути з цим Україні? Та й це ще не все...

СВОЯ ЛІНІЯ

Аналітик у сфері інновацій та державної політики, координатор ділового клубу «Коло» Олексій ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ досліджував світовий досвід у створенні вільних економічних зон, промислових і технологічних парків. Сьогодні він закликає позбутися усталених поглядів і теорій, які останні десятиріччя панували в західному світі. До них він зараховує «таке апріорне благо, яке несе вільна торгівля і модель представницької демократії та погляд на працю як на невідворотну обов`язкову справу кожної людини». Він зазначає, що сьогодні навіть роль людини, міф про її роль і сутність, у світі піддається сумніву.

На думку Жмеренецького як футуролога, це відбувається тому, що моделі організації суспільства у різних галузях від економіки до політики дають збої і, перш за все, в розвинутих країнах. Захід, на думку аналітика, лише тепер приступив до аналізу і спроб моделювання нових форм організації суспільства, вони на самому початку цього шляху. Україна, як він вважає, має в цьому великі переваги, бо у нас ніколи добре нічого не працювало — ми, по суті, постійно починали з чистого аркуша. І якщо Заходу зараз це дуже важко зробити, то Україні легко. Захід дуже уважно стежить за ходом реформ в інших країнах, у тому числі й в Україні.

«Наші проблеми в цій справі — водночас і наші переваги, — запевняє Жмеренецький і додає: — У країнах, що розвиваються, а також в Україні нарешті починають розуміти, що світ дуже егоїстичний, що всі теорії та промови західних спікерів та політиків, які пропагують певні моделі і зразки поведінки (держав та урядів), насправді за великим рахунком спрямовані на максимізацію егоїстичного інтересу відповідних корпорацій чи держав». «У цьому плані, — продовжує молодий вчений, — українцям не залишається нічого іншого, як також демонструвати цілком егоїстичну поведінку, яка іноді може якось зашкодити інтересам якщо й не всього людства, то окремих розвинутих чи нерозвинутих країн».

Хороший клімат, різні інші блага і копалини на планеті Земля розподілені нерівномірно, вважає експерт, і тому у нас є вибір: або найкращі українці просто емігрують у розвинуті країни, або починають «гнути» свою егоїстичну лінію і нарощувати той потенціал, який у нас історично склався. І тому до таких питань, як сталий розвиток чи певні кліматичні коди, Україна має підходити майже так само, як, скажімо, Китай чи інші егоїстичні країни.

СВЯЩЕННИЙ ГРААЛЬ СУЧАСНОСТІ

Жмеренецький відзначає, що в сьогоднішньому світі технології вже стали певним священним Граалем, однак, на його думку, новітні технології генеруються й використовуються незначним відсотком людей: в IT і креативній економіці на Землі задіяно менше ніж 2% людей. І за цих людей зараз іде глобальна боротьба, в перебігу якої конкурують між собою розвинуті держави і найбільші міста. Тому, на його думку, Україна не може дозволити собі «розмазувати» свої найкращі людські ресурси по всій своїй території і займатися, скажімо, популізмом щодо розвитку села й сотень наших міст. «Нам треба обрати декілька точок зростання і сконцентрувати там талановитих людей, створити там привабливі для них умови і спрямувати туди інвестиції».

РОЗВИТОК БЕЗ ЗРОСТАННЯ?

«Майбутнє світу — це розвиток без зростання», — цитує американського вченого-економіста Марксмена заступник голови правління CMD-Ukraine Володимир ПАНЧЕНКО і дивується: — А як же бути Україні, якій необхідно зрости, як мінімум, на 5%, а взагалі-то й на 10%?.. Можливо, економічне зростання дійсно не слід вимірювати зростанням ВВП, — доповнює Панченка заступник міністра агрополітики Ольга ТРОФІМЦЕВА. — В усьому світі зараз економічні теорії піддаються сумнівам. Я підтримує й тезу науковців щодо егоїзму. Дискусія на цю тему вже розпочинається в нашому суспільстві. А в урядовому середовищі вона також іде».

«Коли ми говоримо про вільну торгівлю, то не сприймаємо її як однозначне благо, — продовжує заступник міністра, — ми дивимось на це досить прагматично в тому сенсі, що, з одного боку, ми бачимо послаблення Світової організації торгівлі, а з другого — посилення двосторонніх, регіональних економічних зв’язків. Зважаючи на ці глобальні тенденції, ми теж посилюємо роботу в напрямку зон або угод вільної торгівлі з державами світу, створюючи умови нашим виробникам. Але це не означає, що в зонах вільної торгівлі ми маємо забувати про свої інтереси. Але говорити про національний егоїзм добре, коли ти сильний».

«Сьогодні у мене є певні сумніви щодо цього, — відзначає Трофімцева. — Нерідко ми буваємо просто залежними від наших сильніших економічних партнерів. У України поки що не так багато власних сил, щоб ігнорувати певні міжнародні правила та вимоги. Тож егоїзм я б використовувала обережніше. Адже експорт є для нас економічним рушієм. І так було з усіма нині успішними країнами. Але я погоджуюсь, що нині ситуація змінюється. І сьогодні ми в міністерстві не знаємо, яким буде аграрний сектор нашої країни за двадцять років: поля, поля і більш нічого... Чи буде інша модель — більше схожа на європейську».

«Економіка має бути різноманітною — чим більше різноманітності, тим багатша економіка, — говорить керівний партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік НАЙМАН. — Моноекономічну країну створити неможливо. Чим більше країна експортує, тим вона могутніша. Тож Україні слід стимулювати експорт на всіх напрямках». Досвідчений підприємець та відомий економічний експерт не може повністю погодитися з тим, що й в Україні може бути нормальна економіка без зростання. «Світ, справді, переходить до розвитку без зростання. Китай, наприклад, від кількісного росту прямує до якісного. Це інший стан економіки, і внутрішньої, й зовнішньої. Таким чином, Україні теж слід переходити до якісного зростання, а не просто кількісного. Та проблема в тому, що в разі переходу тільки до якісного зростання ми забудемо про кількісне, а відтак зафіксуємо своє відставання або наздоганятимемо інші країни повільніше. Нам треба йти в обох напрямках одночасно. Для цього в рейтингу Doing Business треба добавляти не чотири, а 20 — 30 місць на рік».

«Чи готова Україна виходити на зовнішні ринки? — запитує заступник генерального директора компанії «Татра-Південь» Інесса КЕРДІВАРА. — Це риторичне запитання. Так само як риторичним є запитання, чи потрібне вітчизняне виробництво, українська промисловість. Наші конкуренти в Польщі нещодавно виграли тендер у Києві. І ця країна у ці ж дні відмовилася від чергового траншу МВФ. Вони й дійсно можуть собі це дозволити, а також спрямовувати свої ресурси на підтримку промисловості». Виробничниця ділиться враженнями від виданої у США книжки, в якій ідеться про те, як у різних країнах підтримують своїх виробників і які там є бар’єри для виходу американських  товарів на їхні ринки. «Мені було сумно читати про те, як інші держави захищають свої ринки», — каже Кедівара.