«Хочеться, щоб колеги провели історичні паралелі...»

Історик Любов ЖВАНКО з організаційного комітету події розповіла: очікуються потужні міжнародні делегації істориків; зокрема, уже відомо, що приїдуть з доповідями 12 польських науковців. До слова, за програмою конференції заплановано круглий стіл, присвячений українсько-польським відносинами 1918 — 1921 років, на якому обговорюватимуться уроки історії та виклики сучасності. Загалом, період Гетьманату — Української держави Павла Скоропадського історик вважає не дослідженим повною мірою, і ця конференція може стати ще одним кроком до того, щоб наукова спільнота виявила інтерес до цієї теми.

«Мені болить Гетьманат, бо він якось обійдений увагою. 2003 року я захистила кандидатську дисертацію на тему соціальної політики Гетьманату; у своєму доробку маю монографію «Соціальні виміри української держави», яка вийшла 2007 року. Я опрацювала фонди Міністерства народного здоров’я та державної опіки, які було засекречено за радянських часів. Власне, все, що стосується системи охорони здоров’я, соціального захисту дітей, біженців, військовополонених, інвалідів війни — тут можна проводити історичні паралелі з сучасною Україною, позаяк стосовно нещодавніх військовополонених, інвалідів Першої світової війни, до яких Скоропадський, фактично, не мав жодного стосунку, бо це була імперіалістична війна,               — він потурбувався про те, щоб чоловікам, які поверталися з війни, в селах давали земельні наділи, відкривали ремісничі школи-майстерні для дорослих та дітей, у Харкові інваліди їздили безкоштовно...» — розповідає Любов Жванко і сподівається, що на конференції колеги проведуть історичні паралелі між минулим та сучасністю.

«1918 року, як зазначив один мій польський колега, фактично відбувався «карнавал проголошення незалежностей» на постімперських теренах. Найпершою її проголосила в січні українська Центральна Рада. Фактично Україна була першим державним утворенням, яке за жахливих умов наступу більшовицької влади проголосило незалежність. Це такий столітній досвід. Проте чому полякам і прибалтам це вдалося? Чому фіни змогли вибороти собі незалежність? В Україні поки що немає фундаментальної роботи, об’єднаної авторами, щодо цього періоду. Нині відносини України з Польщею і Західною Європою нагадують те саме, що відбувалося 1918 року. Мені хочеться, щоб колеги провели історичні паралелі. Чого ж у нас все так і йде догори дриґом? Тоді нас віддали, пізніше нас віддали, ми — наче розмінна карта. Чому Скоропадському не вдалося досягнути мети? Та тому ж, що навіть ті ж Винниченко та Грушевський стали «в позу» до нього, а що він міг один вдіяти за тих умов?» — розмірковує історик.

Конференція відбудеться в Харкові 27 та 28 вересня. Заявки на участь у конференції можна подавати до 1 березня. Варто відзначити, що до організації конференції долучилися міжнародні наукові школи: Люблінский університет Марії Склодовської-Кюрі, Торунський інститут історії та архівістики Університету Миколая Коперника. Захід проходитиме за сприяння Генерального консульства Республіки Польща в Харкові та Програми імені Ковальських Канадського інституту Українських студій.