«Те, що змушує мислити...»
Кропивничани — про поезію, розумне місто і... подорожчання проїздуАртем ЛУЦЕНКО, поет:
— Одне з найяскравіших вражень минулого тижня — відзначення лауреатів обласної премії імені Євгена Маланюка. Урочистості з цього приводу відбулися в обласній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Я здобув перемогу в номінації «Поезія», того ж вечора отримав премію (десять тисяч гривень) від директора кропивницького видавництва «Імекс» Тамари Саміляк. Ці гроші, скоріше за все, витрачу на творчість. Відзнака — це для мене, перш за все, відповідальність. Тепер не можу писати так, як раніше, я повинен працювати над собою і з кожною наступною книжкою доводити: те, що премію вручили саме мені, — не помилка. Поезія — це те, що змушує мене мислити і розвиватись. Віршів за все життя може бути безліч, а поезії — мало. Відчуваю в собі силу писати далі й удосконалюватися.
Ще одним із приємних вражень була організація та проведення у Кропивницькому Smart City Day — Дня розумного міста, в рамках якого учасники з різних українських міст (Івано-Франківська, Павлограда, Тернополя, Рівного) обмінювалися досвідом в організації соціальних проектів, ділилися ідеями. Громадські активісти із Кропивницького презентували наші міські ініціативи: розповіли про альтернативну школу «Крок», креативний простір KOWO, проекти «Стихійні читання» та «Стихійні малювання».
А ще минулого тижня і мене, і всю Україну тішили наші спортсмени. Українська збірна з футзалу, програючи румунам 2:0, перемогла з рахунком 2:3. Також українського боксера Олександра Хижняка визнано найкращим боксером світу у 2017 році, а тенісистка Марта Костюк здобула перемогу на турнірі в Берні, що теж не може не радувати.
Із глобального, що засмучує не менше, — це те, що за оновленим рейтингом економічної свободи Україна є найгіршою в Європі — вона посіла 44-те місце в Європі і 150-те серед 186 країн світу.
Алевтина СТОРОЖЕВСЬКА, тьюторка кропивницької альтернативної школи «КРОК»:
— Під час навчання в Академії тьюторингу я отримала прекрасний інструментарій, який тепер маю змогу втілювати в нашій альтернативній школі. Проте разом із хорошим є дещо й погане — інколи відчуваю, що деякі психологічні проблеми не пускають мене далі у професійному розвитку, а це постійні переживання щодо некомпетентності. Хвилююся, оскільки альтернативна школа — це пілотний проект у Кропивницькому, і чимало речей нам разом із батьками та учнями доводиться робити вперше.
Із хорошого — вдалося провести ґрунтовну роботу над принципами і критеріями оцінювання учнів нашої школи, що дала змогу виявити найбільші пріоритети «КРОКу». А ще дала інтерв’ю, під час якого прийшло розуміння всього, що відбувається.
Дмитро ВАСИЛЬЄВ, громадський активіст:
— У моєму рідному Кропивницькому минулого тижня представили масштабний проект реконструкції історичного акведука, який у народі кличуть «арка». Це транспортна розв’язка між двома мікрорайонами, і вузенький проїзд крізь арку вже давно не витримує навантаження сотень машин — на під’їздах до акведука з обох боків утворюються величезні затори. Приємно, що очільники міста врахували архітектурну цінність об’єкта і розв’язати цю проблему вирішили будівництвом тунелю поряд із аркою. У цей тунель спрямують другу смугу потоку машин. До проекту є деякі запитання... Але те, що він вже у процесі створення і вже має певну фінансову складову, — це величезний плюс. Я б сказав так — це суцільний плюс з невеличкими знаками питання.
Є події, які суміщають хороше і погане. Наприклад, минулого тижня в Олександрії Кіровоградської області впіймали на гарячому двох офіцерів поліції, які отримали чергову щотижневу оплату за «кришування» наркобізнесу. Погано, що такі поліцейські досі є, але добре, що прокуратура та СБУ їх викривають. Є дещо дуже бентежне у цій події... Недоправоохоронці брали плату в розмірі 10 тис. грн на тиждень. Усього-на-всього 10 тис. грн!!! За «кришування» наркобізнесу!!! За ризик втратити все — честь, звання, посаду, свободу...
Про погане. 2 лютого минуло три роки з дня загибелі Андрія Кузьменка, у народі — Кузьми Скрябіна. Його немає вже три роки, а забути його неможливо. Музика Скрябіна досі в моїх навушниках, влучні оригінальні жарти Кузьми взагалі не мають аналогів і не мають права на забуття. Він був справжній! Таких дуже мало...
Про очікуване погане. У Кропивницькому оприлюднили проекти рішень виконкому про здорожчання вартості проїзду у громадському транспорті. Їх поява була очікувана — на тлі постійного погіршення якості послуги приватні перевізники пару тижнів тому вже подали свої розрахунки на підняття тарифів. Тепер слово за членами виконкому і громадою. І діло... Не хочеться вірити у те, що виконком погодить збільшення вартості проїзду на 20—35%. Після минулорічного здорожчання якість послуг абсолютно не підвищилася. Навіть навпаки — усе стало значно гірше, хоч як це парадоксально. Більшість маршруток у місті вже ледь їздять, вони іржаві та діряві. У салонах здебільшого брудно, сидіння засмальцьовані, водії курять за кермом, балакають на ходу по телефону. Розкладів руху жоден перевізник не дотримується... На окрему увагу заслуговує хамство водіїв. Деякі з них вважають себе володарями всесвіту, який обмежується салоном його маршрутки. Вони можуть хамити, висаджувати пасажирів, погрожувати, а то й простягати руки. Днями такий приклад мав місце у одній з маршруток. Та такі приклади повторюються раз у 3—5 днів!
І що ж ми маємо? Не виконуючи більшості пунктів договору, приватні перевізники хочуть підвищення вартості проїзду. Як можна просити більшого, коли ти не виконав навіть половини своїх зобов’язань?!! Це черговий виклик суспільству з боку знахабнілих монополістів — проковтнемо чи ні?..
Сильна та успішна міська влада повинна мати потужний муніципальний транспорт, а не віддавати сферу перевезень у нечисті руки приватників.