«Наші Прилуки небайдужі»

«І як ви обираєте ці фото?» — захоплено запитує прилучанка, лікарка на пенсії Тамара ЧЕМЕРЕСОВСЬКА. Пані Тамара була на нашій виставці і торік, і навіть у 2004 році, коли «День» вперше приїхав до Прилук. Деякі світлини вона пам’ятає досі. «Запам’яталось фото, на якому галявина заросла бур’яном, а на трубі сидять чоловіки (робота Михайла Марківа «Чому ми не в Євросоюзі». — Ред.). Ще тоді сподобалось фото, на якому зображено релігійне свято, багато людей, панотець стоїть у зеленій ризі, а маленька дівчинка підійшла до нього і тягне ручку до хреста», — згадує Тамара Артемівна.

ПОТІК ЕМОЦІЙ

Цього року пані Тамару найбільше вразило фото Олега Маковського «Джазові емоції». «Тут стільки емоцій! Вони просто виливаються з музиканта! — каже вона. — Ще сподобалась світлина Олега Нича «Грайливий настрій», на якій цілуються двоє літніх людей. І та, де жінка з дитиною у пологовому будинку. Змучена, але душею задоволена».

ХІХ Міжнародна фотовиставка «Дня», яка приїхала до Прилук 29 березня, щодня збирає десятки глядачів, а ми продовжуємо знайомство з містом. Воно не відстає від трендів мегаполісів. От, наприклад, екологічний стиль життя. Тамара Чемересовська розповідає: «Моя донька — вчителька і має нахил до художньої творчості. Вона гарно фотографує, займається рукоділлям. Нещодавно вона проводила в бібліотеці урок з екології і для цього попросила мене нашити сумки з полотна — ті, що замість поліетиленових пакетів. Я нашила аж 40 сумок! Причому вишила на них візерунки, зробила кишеньки. Донька роздала їх усім дітям на занятті. Зараз я теж трошки шию такі сумки».

«НЕ ВИСТАЧАЄ ПРАВДИ У ПОЛІТИЦІ»

На дискусії з головним редактором «Дня» Ларисою ІВШИНОЮ «Національний діалог» серед іншого йшлося про екологічне мислення. «Зараз маємо перевиробництво інформації. Не треба пробувати все — треба вирощувати запит на екологічне, якісне, корисне. І мають бути лоції, щоб знати, куди йти за тим, що потрібно. «День» — саме така лоція», — наголосила Лариса Олексіївна.

Взагалі під час цієї зустрічі говорили і про сучасне варварство, від якого страждає історія — нематеріальна і матеріальна, як-то Софія Київська, про потребу мати «національну збірну», яка розвиватиме країну, і про те, як «День» своїм книжковим проектом може допомогти в цьому.

«Вражена дискусією з головним редактором «Дня». Лариса Олексіївна — розумна та мудра жінка, її роздуми про політику дуже незалежні, — ділиться Алла КОВАЛЕНКО, наукова співробітниця Прилуцького краєзнавчого музею імені В. І. Маслова. — Загалом у країні не вистачає правди у політиці. Не вистачає політологів, яким можна було б довіряти, і правдивого висвітлення ситуації».

«МИ ЗНАЄМО, ЩО ПЕРЕМОЖЕМО»

«Світлини вражають. Як тільки пройшла по залу, на очі накотилися сльози, — зізнається Ольга КОМПАНЕЦЬ, директорка Прилуцької дитячої музичної школи імені Левка Ревуцького.— Тут все говорить про важкий період, який нині триває на сході України. Ми бачимо воїнів, які стали інвалідами, але продовжують боротьбу за життя, ведуть повноцінне життя. Мене переповнюють емоції!»

Пані Ольга розповідає, що життя у Прилуках розмірене та спокійне. Проте нещодавно місто сколихнула трагедія — 19 лютого через обстріл бойовиків поблизу Пісків загинув командир розвідувального відділення розвідувального взводу 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ сержант Валерій Єгоров.

«Це не перший наш солдат, який не повернувся з війни живим, — продовжує Ольга Компанець. — Ми всі переживаємо, всі намагаємося допомогти воїнам АТО, чекаємо на перемогу. Ми знаємо, що переможемо. Смерті наших хлопців недаремні. І наші Прилуки небайдужі».

«ТАЛАНОВИТИХ ДІТЕЙ У НАС БАГАТО»

У 2015 році вперше за історію Прилук міським головою стала жінка — Ольга Попенко. Заступниця мера міста теж жінка, Тетяна Фесенко. Прилучани роботою місцевої влади задоволені. «У нас дуже гарне керівництво, яке приділяє велику увагу розвитку міста, культурі, дітям», — стверджує Ольга Компанець. Нагадаємо, що і виставка «Дня» відбувається за підтримки Прилуцької міськради, а також компанії «Бритіш Американ Тобакко Україна».

За словами Ольги Компанець, у Прилуках постійно відбувається чимало подій — ярмарки, концерти, вистави. Місто бере участь у різних грантах і міжнародних проектах.

«Молодь хоче залишатися у Прилуках, — вважає директорка Прилуцької музичної школи. — Майже всі викладачі нашої школи — її колишні випускники. Наприклад, наша випускниця та викладачка класу бандури Тетяна Карпенко. Взагалі бандура є дуже популярним інструментом у нашому місті, багато дітей приходять на ній займатися. Нашій школі є ким пишатися. Зараз наша зірочка, надія та гордість школи — Аня Липкіна, яка вчиться у музичній школі-десятирічці імені Лисенка у Києві. Вона займає призові місця на різних конкурсах, надзвичайно талановита дівчина. Думаю, її ім’я ми ще почуємо. І таких надзвичайно талановитих дітей у нас багато».

«У ПРИЛУКАХ Є ДЕ ПОГУЛЯТИ»

«Зараз я вчуся в училищі і вже після нього думатиму про роботу, чи залишатися у Прилуках. Для мене це місто привабливе тим, що тут проходить багато цікавих заходів, є куди піти — на різні виставки, концерти. Є де погуляти», — розповідає Анна ПИСАНА, студентка Прилуцького медичного училища. На виставку «Дня» дівчина прийшла вперше, і вона їй дуже сподобалась, особливо — поетична фотографія Віктора Ковальчука, де відпочиває жінка з новонародженим.

Між іншим, Анна і сама фотографує, насамперед полюбляє знімати квіти. Дівчина навіть посіла друге місце на обласному конкурсі з фотографії. Ми запросили її взяти участь у наступному фотоконкурсі «Дня», тож цілком можливо, що цього року Прилуки потраплять в експозицію нашої нової виставки.

«День» МОЖНА НАЗВАТИ ЛІТОПИСЦЕМ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»

Тим більше, переможці фотоконкурсу з Прилук у нас уже були. Ще 2000 року школяр Сергій Твердохлєбов посів третє місце в одній із номінацій із жанровою сценкою «На базарі», де хлопець тримав гуску в мішку. Сергій хоч і не став фотографом, але пішов у журналісти: закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Шевченка, працював кореспондентом на різних каналах, а тепер — редактором на телебаченні. Про це ми дізналися від батька Сергія Миколи Твердохлєбова, який зараз на пенсії, а раніше був фоторепортером у місцевій пресі. Пан Микола називає себе «уболівальником» конкурсу «Дня».

«Постійно стежу за вашим конкурсом! Ми з родиною навіть їздили до Києва на виставки, які не показували у Прилуках. Виставка «Дня» завжди привертає увагу жителів усієї країни, особливо тих, хто цікавиться фотографією, — зазначає  Микола ТВЕРДОХЛЄБОВ. — Враження від нової виставки дуже сильні. Взагалі кожен рік виставка по-своєму цікава. Наше життя бурхливе і всі події, що відбуваються в Україні, формують її літопис. Фотографія не тільки відображає події візуально, а й документує їх. Тож газету «День» можна назвати літописцем історії України».

* * *

Хоч ми присвятили Прилукам цілий номер «Маршруту №1», у місті можна знайти багато цікавинок, які не потрапили на сторінки глянцю. Причому їх не завжди помічають навіть місцеві жителі. Завдяки нашому журналу вони можуть поглянути на своє місто по-новому, тоді як люди з інших регіонів — познайомитися з Прилуками. А завдяки виставці «Дня» Прилуки відкривають для себе життя країни у різних проявах. Ми ж, у свою чергу, отримуємо від таких зустрічей натхнення для нових проектів. Такий колообіг енергій та інформацій, що допомагає боротися з суспільним авітамінозом.

Можливо, новий глянець стане для вас приводом з’їздити до Прилук? Незабаром якраз великодні вихідні. Заодно можете відвідати нашу виставку, яка триває у Прилуцькому міському будинку культури до 20 квітня.