«Більшість ветеранів не знають своїх прав»

Сьогодні в Україні 4% населення є ветеранами (понад 1,2 мільйона осіб), з них статус учасника АТО отримали 340 тисяч. Для порівняння, у США ветерани війн становлять 6% від всього населення (20 мільйонів громадян). Чому порівняння із Америкою – тому що Міністерство у справах ветеранів, яке в Україні сьогодні знаходиться на фінальній стадії створення, буде, власне, організоване за американо-хорватською моделлю. Його створення назріло і перезріло, адже сьогодні питаннями військових АТО займаються 20 міністерств і відомств, і про митарства, з якими вони стикаються під час вирішення різноманітних питань, говорити зайве.

«ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВЕТЕРАНИ ГОТОВІ СЛУЖИТИ ДЕРЖАВІ»

Зокрема, про це йшлося на міжнародній конференції VETS, присвяченій питанням адаптації та реабілітації ветеранів до мирного життя, який нещодавно пройшов у Києві. Представники Канади, США та низки європейських країн приїхали поділитись досвідом та обговорити шляхи вирішення найактуальніших проблем ветеранів.

За словами експертів, портрет типового ветерана є приблизно однаковим скрізь у світі. У зв’язку з цим Україні надзвичайно важливо дізнаватися про досвід інших країн і впроваджувати його. Для нас сьогодні найважливішим питанням є, власне, створення «єдиного вікна» для учасників бойових дій на Донбасі, яке опікуватиметься всім комплексом питань, з котрими вони звертаються до держави – від соціального захисту до працевлаштування та психологічної реабілітації.

«Ветерани готові після звільнення продовжувати служити державі. І вони матимуть високі шанси працювати у новоствореному міністерстві, – зазначає голова громадської організації «Юридична Сотня» Леся ВАСИЛЕНКО. - До пропозиції розробити модель міністерства вже долучилися представники понад 70 установ, які є членами ініціативної групи при комітеті Верховної Ради у справах ветеранів. Ця структура буде створена не за стандартною моделлю, а за моделлю  знизу вверх, де самі стейкхолдери, самі ветерани, матимуть можливість вплинути на процеси і рішення, які їх у подальшому стосуватимуться».

Експерти кажуть, що у кожній країні, яка має досвід участі у бойових діях, ветерани стикаються з такими самими проблемами після повернення у мирне життя. Ті самі виклики постають і перед державами. Наприклад, у США проблеми повернення ветеранів у мирне життя почали вирішувати лише десять років тому, у Британії – у 2011 році. Україна тільки долучається до пошуку власних рішень у цій сфері, зазначають фахівці. Але при цьому важливо врахувати помилки інших держав.

За словами Девіда ОЛБРАЙТА з Університету Алабами, сьогодні в Україні мало уваги приділяється сім’ям учасників бойових дій і можливостям їх реабілітації. Також зовсім не приділяється увага перехідному періоду між армією та мирним життям - це ті помилки, які США зробили десять років тому.

«Організовуючи психологічну допомогу, вам треба подумати і про можливість надання психологічної підтримки членам сімей військових, а також членам родин загиблих. Бо лише таким чином робота буде ефективною. Ми, на жаль, на початку роботи з ветеранами недооцінили важливість роботи з родинами», - наголошує Джон БЬОРСТЛЕР, голова ГО «NextOp» і «Combined Arms».

МІНІСТРА ТРЕБА ОБРАТИ ДО ЧЕРВНЯ

Українські експерти наголошують, що наша країна теж не була готовою до роботи з ветеранами, з такою кількістю постраждалих людей. Але за останні кілька років зроблено чимало.

«Країна не було готова до війни ні з боку Збройних сил, ні з боку наслідків війни, - констатує голова комітету Верховної Ради у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю Олександр ТРЕТЬЯКОВ. - У держави не було чіткої стратегії що робити з ветеранами – ні розуміння, ні філософії, ні досвіду. Єдине, що було – досвід із часів СРСР щодо «афганців». А яким він був? Посттравматичний розлад не лікували, до «афганців» застосовувалися лише адміністративні заходи». За словами Олександра Третьякова, новостворене міністерство має бути не лише для учасників АТО, а й для всіх ветеранів. Це дозволить контролювати кошти, які, за його словами, нині «розтікаються по міністерствах і не доходять до ветеранів».

«Понад три мільярди гривень розтікаються по цих міністерствах і до ветерана не доходять. У нас сьогодні - 340 тисяч ветеранів АТО і, як показують події на Донбасі, їх кількість збільшуватиметься. Ці люди соціально активні, у них загострене почуття справедливості, їхній потенціал важливо використати на їхню користь і користь держави. На жаль, у більшості ці люди не знають своїх прав. І це – ще одне завдання перед нами, щоб проводити роз’яснювальну роботу, - наголосив голова парламентського комітету. - Ця війна докорінно відрізняється від війни в Афганістані, тому що там застосовувалася стрілецька зброя, у нас – артилерійська. Зазвичай, усі психологічні травми пов’язані з артобстрілами».

За даними віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, якщо у 2015 році протезуванням займалися волонтери, то сьогодні держава повністю бере це питання на себе. Якщо протезування складне, то держава шукає допомогу за кордоном.

«Сьогодні понад тисячу бійців отримали протезування чи забезпечення технічними засобами реабілітації, - говорить Павло РОЗЕНКО. - Вдалося значно підняти соціальну допомогу. Так, допомога родинам загиблих складає 1,3 мільйона за загиблого, а грошові виплати для бійців, у яких встановлена інвалідність першої групи, складає понад 700 тисяч гривень, другої – 510 тисяч, третьої – 440 тисяч».

Експерти визнають, що картина, звісно, «не ідеальна». Зокрема, є багато питань щодо взаємодії учасників АТО з місцевою владою, на яку в Україні покладена ціла низка соціальних, побутових та інших питань, що стосуються цих людей. Разом з тим багато досвіду вже напрацьовано, актуальним залишається питання консолідації зусиль усіх, хто працює з військовими та членами їхніх родин.

Відповідно до прийнятого законодавства, Міністерство у справах ветеранів має запрацювати з 1 січня 2019 року. Як пояснили юристи, щоб це відбулося, у травні цього року має бути обраний міністр, за нього повинна проголосувати Верховна Рада  не пізніше червня. Часу – обмаль.