«Месники»: довге прощання

У прокат вийшов 19-й фільм із всесвіту Месників за мотивами коміксів корпорації Marvel — «Війна нескінченності» (режисери — Ентоні й Джо Руссо). І, судячи з усього, потішить він не всіх шанувальників циклу.

Загалом, жанр кінокоміксу, незважаючи на пристрасті, які з нелюдською силою спалахують у кожному сюжеті, — справа дуже прагматична. Продюсери таких проектів мають справу не з космічним злом, а з силою набагато невблаганнішою — ринком. А щоб перемагати в битві за серця й гаманці глядачів, треба дивитися на кілька кроків уперед.

Про те, що «Війна нескінченності» стане зведенням рахунків з існуючим варіантом Месників, стає зрозуміло ще на початку, коли головний антагоніст Танос убиває загального улюбленця Локі (Том Хіддлстон) зі словами: «Більше жодних воскресінь». У певному сенсі це можна вважати гаслом фільму. В попередніх серіях герої не раз опинялися на межі загибелі, але в останню мить дивом рятувалися; мало того, до них додавалися нові воїни світла. У підсумку, франшиза виявилася просто перевантаженою дійовими особами й сюжетними лініями. Тож продюсери зрештою вчинили, як у бородатому анекдоті: зібрали всіх разом, щоб знищити. Або, вживаючи бізнес-метафору, оптимізувати витрати.

У «Війні нескінченності» конфлікт спричиняє Танос, одержимий ідеєю встановлення всесвітньої гармонії, щоправда, рецепт у нього більшовицький: знищення половини людства. Тоді інша половина житиме щасливо. Щоб здійснити це, він збирає Камені нескінченності, кожен з яких дає владу над тим чи іншим аспектом людської чи фізичної дійсності. Маючи повний комплект, він може вчинити різанину лише одним порухом пальців.

Таносу протистоять аж дві суперкоманди: Месники й Вартові Галактики з однойменного циклу, а ще на додачу — африканський король Чорна Пантера і магічний Доктор Стрендж.

Все, за що люблять кіноатракціони Marvel, тут є. Запаморочливі спецефекти, побоїща з застосуванням усіх можливих типів зброї в усіх можливих середовищах із космосом включно. Між двобоями персонажі встигають ще й поговорити, інколи навіть доволі дотепно. А втім, є суттєва відмінність від попередніх 18 фільмів: цього разу хепі-енд не гарантовано. Велетень Танос у виконанні Джоша Броліна — теж нетиповий лиходій. У ньому є певна велич і водночас здатність до цілком щирих емоцій. Боротися з таким гуманізованим ворогом по-справжньому важко.

Трагічні фінали для «Марвел» — не новина; варто згадати минулорічного «Логана», в якому смерть Росомахи — одного з найвідоміших мутантів-людей Ікс — показано з пронизливим драматизмом. Перед братами Руссо стояло, однак, набагато складніше завдання: розвантажити весь проект, розчистити територію. Бо час минає, актори старіють, сюжети вичерпуються. Перемогу Таноса сценаристи мотивують дуже просто: його супротивники — занадто людяні, і є межа, яку вони не готові переступити. А він здатен. Тож більше жодних воскресінь.

Хороша новина — в тому, що на 2019-й заплановано вихід четвертих «Месників». Прозорливі «марвелознавці» вже висловили припущення, що ми не побачимо тих, хто загинув до фатального клацання Таноса. Тож, вочевидь, мусимо попрощатися з Локі, і це правомірно, бо найкращі дні бога обману вже позаду, а в якості позитивного героя він, чесно кажучи, нецікавий. Зеленошкіра Гамора з Вартових, так само як і червонолиций Віжн із Месників, залишилися цілковито прісними й невпливовими, тож франшиза від їхньої відсутності втратить небагато. Решта ж героїнь та героїв, зокрема Чорна Пантера, Бакі, Зоряний Лорд, Червона Відьма, розсипається на порох уже після вбивчого жесту Таноса; та ж доля наздоганяє куратора Месників Ніка Ф’юрі, але він встигає передати сигнал Капітану Марвел.

Оце і є, схоже, прихований козир. Капітан Марвел (земне ім’я — Керол Денверс) — одна з наймогутніших героїнь коміксів про Месників. «Марвел» давно вже готує відповідь на «Диво-жінку» їхніх одвічних суперників із DC Comics. І ще один сигнал надії — хоча Людина-Павук і розсипається разом з іншими, але того ж 2019-го в нього запланований сольний фільм.

Тож, вочевидь, ситуація розгортатиметься наступним чином: за допомогою Керол, яка має в собі ДНК інопланетного воїна, вдасться переграти прокляття Таноса, «перемотати» його. Таким чином, вся машина запрацює знову.

Ось таке довге, довге прощання. Отака (не)страшна помста.