Без строку давності...
Kyiv Art Week-2018 відкрився відновленим фрагментом «Стіни пам’яті»Нагадаємо, «Стіну» завдовжки понад 200 метрів на Байковому кладовищі зводили протягом 13 років, а 1982 року вона була забетонована за розпорядженням комуністів і понад тридцять років не підлягала відновленню! На відкритті один із авторів «Стіни», Володимир Мельниченко, спільно з Київською міською державною адміністрацією та організаторами Kyiv Art Week запустили в хід роботу із відновлення одного з найбільш значущих меморіалів столиці...
До 27 травня в Києві вже третій рік поспіль триває міжнародний фестиваль мистецтва Kyiv Art Week. Це — виставки в дванадцяти художніх просторах столиці, включно із провідними музеями. Дискусії та лекції. Навіть кінопокази та музичні вечірки. А також п’ятиденний ярмарок творів мистецтва. Втім, найгучніший на сьогодні арт-фестиваль столиці насамперед намагається створювати краще майбутнє мистецтва, ніж плакати за колишніми часами. Недарма ж він навіть поразку в минулому спромігся перетворити на майбутню перемогу. Недвозначним сигналом про «футурологічну» спрямованість Kyiv Art Week стала виставка «Воронка часу» (куратори — Вікторія Бурлака, Андрій Сидоренко, Вячеслав Тузов). Яка відкрилася в межах фестивалю в Інституті проблем сучасного мистецтва України. До експозиції увійшли твори молодих вітчизняних художників. Відомим широкому загалу поціновувачів сучарту автором проекту є хіба що Антон Логов. Спеціально для проекту він створив масштабну інсталяцію.
Запросивши молодь розмірковувати «про час та про себе», куратори «Воронки часу» тим самим, де-факто, залишили за кожним з художників цілковиту свободу творити те й так, як хто сам забажає.
Мало не більшість «молоді» обрали «ручну працю». Замість відео, вони вперто творять живопис. Інсталяції та художнє фото — на почесному другому місці серед зацікавлень. Відео... (Так, Андрій Сидоренко сам є відомим художником, і працює передусім із живописом.) Але — факт залишається фактом. Та й мода на сучасний живопис на Заході повертається.
Друга помітна відмінність — гумор, іронія та самоіронія стають для митців важливим засобом самопізнання та осягнення навколишнього Всесвіту. Так, інсталяція Анни Легенької, яка унаочнює роздуми, що «життя нагадує фільм «День бабака», містить письмовий стіл з комп’ютером, паперами і т.п. Функції прес-пап’є виконує... ділдо. Ще одна робота — «History.fin» Саші Доцок. — Кришталева радянська ваза — символ періоду в історії. Перша ваза — відформована копія кришталевої вази. Кожна наступна — копія попередньої. Ці вази — пряма ілюстрація передачі інформації від одного джерела до іншого. Кожна наступна копія втрачає деталі попередньої і набуває нових, — пояснює художниця.
А от спостереження щодо того, що саме наші молоді художники вважають за приклад для наслідування, дещо розчаровують. Адже, передбачувані. Судячи з «просторових» експериментів за допомогою дзеркал («як в Олафура Елліасона») в окремих творах виставки, або гіпсових виливок власних рук-ніг та інших частин тіла («як в Анни Звягінцевої») тощо...,Kyiv Art Week відбувається щороку , а «живі» продажі мистецтва є точніш за будь-який конкурс показником, хто й чого насправді вартує у світі мистецтва.