Перейти до основного вмісту

«Дайте добрий товар — і його відірвуть з руками!»

27 квітня, 00:00

Пропонуємо добірку «найсвіжіших» цитат з інтерв’ю та коментарів відомих письменників. А вони здебільшого говорять про політичну та культурну ситуацію в країні. І, на жаль, мало — про літературу. В такий час живемо...

«Людей вистачає на те, аби подивитися телевізор і сказати якесь нехороше слово про президента. А ось коли доходить справа до того, аби вийти на вулиці та протестувати проти підняття комунальних тарифів — тоді ніхто не виходить. Весь пар виходить в обговорення чергових ефірів та заяв. Українські інтелектуали вже третій рік сидять у соціальних мережах і говорять про те, як будуть скидати режим...» Сергій ЖАДАН, «Українська правда»

***

«Взагалі місто, так, як воно існує зараз, — це катастрофа. Оскільки ми люди, які довго живуть у місті, ми цього не помічаємо. І коли ми виїжджаємо на природу, нам природа видається чимось чужорідним. Ми намагаємося поскоріше випити чогось, з’їсти якоїсь хімії, включити музику, щоб від цього відгородитися, лиш би не стикнутися з природою, якою вона є. Але насправді природа первинна, не місто. І чим далі ми живемо у місті, тим гірше стає ситуація з нашими мізками. Ми просто втрачаємо нюх, зір, здатність розрізняти, що є добрим для нас, що є поганим для нас. Ми починаємо приймати мед за отруту, отруту — за мед». Любко ДЕРЕШ, «Обозреватель»

***

«Переконаний, що юних громадян найкраще вчити життя на прикладі тих, хто прославив рідний край і свою малу батьківщину. Нам треба брати приклад бодай із сусідньої Угорщини. Я побував там кілька разів і не переставав дивуватися з безмежної кількості скульптур, стел та інших пам’ятних знаків, присвячених героям минувшини. Підозрюю, що кількість їх не набагато менша, ніж кількість самих угорців. Я зустрічав багатьох пересічних громадян Угорщини і знаю, яке в них трепетне ставлення до історії свого роду, своїх героїв, своєї землі, — а відтак і повага до самого себе як до нащадка і продовжувача традицій своїх славних попередників. На жаль, нам про таке ставлення до своєї минувшини доводиться лише мріяти...» Володимир РУТКІВСЬКИЙ, «ЛітАкцент»

***

«Усім більше платять за російськомовні матеріали. Це така централізована політика. Насправді, вона продовжується, і звідкись ноги ростуть. Якщо подивитися, то в Києві нібито 70% визнають рідною мовою українську. То це ж і є той таргет-груп! Але це ж тіпає «финансовый риск». Це навіть не фінанси, я думаю, що все це брєд, все це брехливі дослідження, якщо вони взагалі їх проводять...» Ірена КАРПА, «АртВертеп»

***

«Ніде в світі немає мережі книгорозповсюдження. Є книжковий ринок, тобто базар. Давайте добрий товар, і його відірвуть з руками. Товару доброго мало. Хоча в укрсучліті він досить якісний останнім часом. Але втратився якісний покупець. Найбільш читаючий у світі народ має інші заняття — Інтернет, бізнес, автомобілі, розваги, подорожі чи добування хліба насущного, коли книжку шукати ніколи й нема чого. Потрібна не мережа розповсюдження, а інформування...» Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, «Друг читача»

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати