«Давайте не тільки мріяти, а й діяти»

Літо — пора позитиву і час, аби здійснювати мрії, — впевнені тернополяни. Отож, радять не зациклюватись на негативі. Хоча є речі, на які неможливо не звертати уваги. Це — війна на сході України, де гинуть земляки. 

Марічка ЮРЧАК, художник, історик, м. Тернопіль:

— Дуже складно розповісти про те, що погане, бо я людина, яка не сприймає негативу і не шукає його. Тому говоритиму про позитив. Почну, наприклад, з того, що цього тижня — найдовший день у році, найкоротша ніч, і в той найдовший день відбулося свято музики. Фестиваль охоплює понад вісімсот міст по всьому світу. В Україні він теж відбувся. Приємно, що цього року і Тернопіль  взяв участь, а я  змогла долучитися до організації свята. Музика — це мистецтво, яке доступне всім, зрозуміле. Ми мали дуже гарні концерти на різних майданчиках міста: від класичної музики до електронної, діджейської, від акустики до рок-концерту. Коли музика стає більш доступною, коли ми її чуємо просто на вулиці, це приємно.  Радію, що цього тижня мені вдалося завершити свою давню ідею і втілити її в життя. Це — настільна гра на зразок монополії, але в ній все реально. Йдеться про Тернопіль 1990-х років, і будь-хто під час гри має змогу «придбати» собі фарфоровий завод чи комбайновий за якихось там двісті купонів — тих гральних грошей. Така гра має за мету не тільки розважити публіку, а й передати цей маргінальний багато в чому пласт історії молодому поколінню, яке вже народилось після 90-х, і в процесі гри поєднати зрілих людей, які пам’ятають ці роки, з тими, хто не застав епохи первісного капіталу, дикого капіталізму, бартеру. Тобто це — можливість познайомитися з тими історичними вже поняттями. Презентація гри відбудеться сьогодні, 22 червня в «Мистецькому Арсеналі» в рамках форуму «Трансформуємо Україну». 

Андрій ПIДЛУЖНИЙ, фронтмен гурту «Нічлава», заслужений артист України:

— На міжнародній арені мене страшенно дивує позиція більшості країн світу щодо ситуації з проведенням Чемпіонату світу з футболу. Ну, це вже вищий ступінь зневаги до людей. Чому всі представники, які поїхали — делегації, команди, — все ж таки не відстояли, не зробили так, щоби перенесли місце проведення? Я вважаю, що це — «футбол на крові». Найбільше мене хвилює водночас  те, що продовжується війна, що кожного дня вбивають хлопців. Дуже важко сприймати страшні підсумки: за місяць загинуло стільки-то хлопців. Щодня гинуть, і це страшно. Усвідомлюю, що в мене син, якому 20 років, і не виключено, що він може також потрапити в армію. Ті люди, які керують, у принципі, не переймаються тим, бо, напевно ж, їхні діти не на передовій. А ще я страшенно збентежений і не розумію країну, в якій живу. Тобто керівництво, яке дає право на існування рупору Кремля — телеканалу «Інтер». Вони, попри те, що відбулося 9 травня, продовжують показувати виступи оцього «карлика». Прямі трансляції далі продовжують на всю країну. Це страшенно нервує. Що стосується музики, то гурт «Нічлава» в складі мене та Андрія Гураля, підготував дуже цікаву композицію. Ми готуємо нову пісню, яку будуть співати гурт «Нічлава», Тоня Матвієнко і гурт «Піккардійська терція». За тиждень ми вже будемо знімати в Тернополі. Вони приїдуть до нас. Погуляють красивими вуличками нашого міста. Сподіваюся, знімемо в Тернополі красивий якісний кліп. Сам факт є приємним, що є інтерес українських виконавців найвищого ґатунку до Тернополя, до роботи з нашими музикантами.

Наталія ХАМУЛЯК, автор і ведуча програм радіо Тернопільської філії ПАТ «НСТУ»:

— Цього тижня хороше в моєму житті — п’ять випусків «Файних ранків», які я веду на обласному радіо. Доводиться вставати о 5-й, але це добре, бо день тоді довгий і я багато чого встигаю зробити. Погане те, що в моєї мами пропав котик і дотепер ще його не знайшли. Але сподіваюся, що він таки знайдеться. Добре те, що надворі літо. Я дуже люблю цю пору року. Літо — це чудово! Це — ягоди! Я їду до своєї свекрухи, де вони ростуть, і їм їх з куща. Літо — взагалі пора припливу позитивних емоцій, яких вистачає на осінь і на зиму. Це — можливість їздити на велосипеді. Я катаюся на ньому щодня, коли погода дозволяє. У погану погоду принципово цього не роблю, бо тоді не отримую задоволення. Добре те, що цього тижня приїжджала до мене мама. Вона живе у Львові, і я її нечасто бачу. Вона приїжджала на два дні. Загалом, про погане, як і напевне, кожна здорова людина, стараюся не думати. Зациклюватись постійно на поганому не потрібно, бо цим себе вбиваємо. Кожна людина має дбати про своє здоров’я тому, що ми маленькі частинки нашої великої української нації, а нація нам потрібна здорова. Про події, які відбуваються на сході України, неможливо забути. Серед людей, які там гинуть, — тернополяни. Якщо це не рідні і близькі, то принаймні — знайомі наших знайомих, що також нас зачіпає. Треба надіятися на те, що і ці погані події скоро закінчаться, і приводів для того, аби думати тільки про хороше, у нас ставатиме більше і більше. Побажання всім — здійснюйте свої мрії! Це банально сказано, але я, наприклад, хоча глобальної мрії не можу здійснити цього літа, але планую почати з маленького. От я про «Файні ранки» згадала. Дуже надихають люди, які приходять до нас на програму і розповідають про свої якісь досягнення — маленькі чи великі. Слухаєш їх і думаєш, що не обов’язково мати матеріальні статки, не обов’язково має все впиратися в гроші. Потрібне бажання для того, аби мрію почати здійснювати. Тому давайте будемо не тільки мріяти, а будемо робити щось для того і реально цього літа реалізовувати свої задуми.