Ці дивовижні серпокрильці

16-23 червня світ відзначає тиждень обізнаності про серпокрильців, повідомляє сайт Українського товариства охорони птахів. Серпокрилець (стриж) – це крилатий вісник весни, що поєднує українське літо з африканською зимою. В нас вони зграями гасають над містами, в Африці – над безкраїми лісами Конго. Прудкий птах, що більшу частину життя проводить у повітрі – їсть, спить та спарюється на крилах. А їхній особливий вереск (чули ж, мабуть, не раз) –  невід’ємний звуковий супровід літнього міста.

Погожими вечорами серпокрильці охоче нерідко влаштовують повітряні перегони. І тільки хочеш їх сфотографувати, а вони вже пронеслися, наче стріла, не залишаючи й сліду. У пошуках їжі ці птахи пролітають протягом дня багато кілометрів, а зібравшись заночувати в небесах, піднімаються ввечері на велику висоту і дрімають до світанку. Дивовижно, але п’ють вони також прямо в польоті. А спускаються з небес лише для гніздування. Між іншим, їхнє гніздо побудоване з матеріалу, що можна підібрати у повітрі. Це пір’їни, засохле листя, пух, ворсинки, пелюстки, мох, насіння і навіть сміття, які серпокрилець скріплює своєю слиною.

Популяція серпокрильця в Європі є  великою та стабільною.  Але є  й невтішна інформація – світова популяція виду невпинно скорочується. Головна причина цього явища  – зникнення місць для гніздування – ніш, щілин і дір у стінах і під дахами наших будинків, що  продиктоване, очевидно, енергоефективністю й естетичними міркуваннями. Первинними  ж середовищами існування виду були скелі, стрімчаки, урвисті береги річок, де птахи гніздилися в щілинах і пустотах, а також і в дуплах, зроблених дятлами. Тож нині Європою ширяться ініціативи зі встановлення штучних гніздівель у тих місцях, де гніздяться серпокрильці. А птахи успішно їх заселяють. Не забуваймо й повсюдне зменшення чисельності комах, що є їжею цих дивовижних  птахів.

 Людина теж може допомогти серпокрильцю, якщо побачить його на землі, – каже біолог Анатолій Власкін. – Бо коли птах присяде на землю, він не ходить, оскільки просто не вміє цього робити. Здоровому і  сильному серпокрильцю  злетіти з місця не складе труднощів, але ослаблений птах не може цього зробити. Тому захисники птахів радять посадити його на долоню, щоб він міг від неї відштовхнутися і полетіти. Зовсім ослабленого  птаха, який не може цього зробити, треба напоїти водою. Але краще, певно, відразу віддати  фахівцю, він  знає, як врятувати  птаха.

Серпокрильці – це не ластівки, хоча й дуже подібні до них. Вони значно більші за ластівку, мають ширший і коротший хвіст, а також довші та вужчі крила, що в розгорнутому вигляді за формою нагадують серп. До того ж,  ніколи не щебечуть, як ластівки. А ще серпокрильці живуть переважно в містах, тоді як ластівку легше зустріти в селі.

Отож, коли ви ввечері вийдете на вулицю чи на балкон і побачите, як зграї птахів з вереском влаштовують свої перегони, знайте, це ще один символ нашого літа – серпокрильці. І порадійте разом з ними. Бо вже в перші дні серпня птахи покидають мігрувати.