Журавлики-веселики

«Журавлики-веселики летять під небесами, — співають діти і розповідають усім охочим їх слухати: — Восени сірі журавлі покидають рідні домівки, журяться, тому їх звуть журавликами. А навесні, коли прилітають додому, — веселиками, бо всім весело від того — і птахам, і людям».

У серпні повним ходом іде підготовка сірих журавлів до відльоту, коли дорослі птахи тренують молодих. Вони летять характерним клином на великій висоті, сповіщаючи про себе голосним курликанням. Саме під час міграцій журавлі найбільш помітні й зустрічаються по всій території, а решту часу вони ведуть доволі потаємний спосіб життя.

Журавель завжди був улюбленцем українського народу і вважався символом України, а казок, легенд, пісень та віршів, присвячених цьому птаху, і не злічити.

У птаха навіть є свій Всесвітній день, який припадає на другу неділю вересня.

МІСЦЯ ГНІЗДУВАННЯ

«Сірий журавель охороняється низкою міжнародних конвенцій, угодою AEWA, а в Україні занесений до Червоної книги. На болотному масиві Сира Погоня, який належить до Рівненського природного заповідника, цей вид зареєстрований. Певно, там найвища щільність гніздування цього птаха», — розповідає біолог Анатолій ВЛАСКІН.

«Гніздуються ці птахи й біля Білого озера, болота Коза-Березина, на болотному масиві Сомине. На Рівненщині сірого журавля можна побачити й на території Національного природного парку «Дермансько-Острозький», регіонального ландшафтного парку «Надслучанський», — продовжує Анатолій Власкін. — Охороняється птах також у Шацькому національному природному парку, в Поліському природному заповіднику і в деяких інших ареалах зі сприятливими умовами, де гніздиться на важкодоступних болотах, яких там чимало. Та все ж роботи природоохоронцям і вченим вистачає, особливо щодо створення заповідних територій і сезонних заказників на ділянках боліт, де гніздиться журавель».

ФОТО В’ЯЧЕСЛАВА КАЙСТРО

Щонайменше дві пари сірих журавлів гніздуються в болотах національного природного парку «Дермансько-Острозький». Прилітають вони в першій половині березня, а відлітають — у другій половині вересня. Упродовж гніздового періоду птахів іноді можна зустріти на луках та пасовищах у заплаві річки Збитинка. Проте частіше ми чуємо курликання цих чарівних птахів на прольоті чи зі сторони болота, де вони гніздуються, розповідає Оксана ГОЛОВКО, начальниця відділу наукової, еколого-освітньої роботи та рекреації Національного природного парку «Дермансько-Острозький».

На території України сірий журавель, крім Полісся, подекуди гніздиться і в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу.

ОСОБЛИВІ ПРИКМЕТИ

«Сірий журавель — гарний великий птах, котрий важить від чотирьох до семи кілограмів, має крила завдовжки від 57 до 66 сантиметрів, — розповідає Анатолій Власкін. — Поміж інших птаха можна безпомилково впізнати за такою ознакою: на тім’ячку є гола пляма неопереної шкіри червонуватого кольору. Оперення темно-сіре, на спині з рудим відтінком. У нього пухнастий хвіст, що здіймається догори, а поміж пальцями — перетинки, особлива будова яких не дозволяє провалюватися в болотистий ґрунт».

А ще сірі журавлі — доволі «балакучі» птахи. Їхнє гучне волання чути на відстані декількох кілометрів. Трубний звук виходить завдяки особливій будові подовженої трахеї. Гучний голос птахів нерідко може налякати недосвідчену людину, бо схожий на відчайдушні крики про допомогу.

Багатьом відомі й особливі журавлині «танці», характерні лише для цих птахів. Спостерігати за цим дуже цікаво, хоч рідко кому вдається. Журавлики стрибають, розвернувши крила, кланяються, бігають зигзагом, прогулюються «гусячим кроком», високо піднімають ноги. Вони притупують ногами, піднімають із землі пір’я, камінчики або травинки й підкидають їх у повітря.

Ці танці часто пов’язують зі шлюбним ритуалом, хоча вчені вважають, що такі рухи не мають до цього жодного стосунку. Всі журавлі (а не тільки сірі) проробляють їх упродовж усього року, особливо часто «танцюють» молоді птахи. Орнітологи припускають, що цими рухами журавлі виражають і найвищий ступінь неспокою, і задоволення. В усякому разі, той, хто побачив журавлиний танець, назавжди залишиться відданим прихильником і захисником чудових птахів.

ДОРОСЛІШАННЯ ТА ВІДЛІТ

Сірі журавлі зберігають вірність своєму раз обраному місцю гніздування, як і багато інших птахів, тому гніздяться переважно на тому самому болоті. Проте старе гніздо вони використовують рідко, вважаючи за краще щорічно облаштовувати нове. Журавлі не дуже митецькі будівельники, їхні гнізда — це щільно утрамбована купа стебел очерету, з домішкою моху та невеликим поглибленням у центрі.

Як тільки пташенята обсохнуть, як тільки вони стають на ноги й можуть вибігати з гнізда, дорослі птахи ведуть малечу в зарості, де можна заховатися від небезпеки надійніше. Коли ж молоді журавлики стануть на крило, вони вилітають зі старшими годуватися на найближчі поля й луки, але на ночівлю і полуденний відпочинок повертаються у рідні очерети. А згодом готуються до перельоту на заплавних луках або заболочених ділянках.

Відліт сірих журавлів на зимівлю триває ще й увесь жовтень. Їхні зграї в цей період численніші, ніж весняні, що повертаються до місць гніздування. Птахи летять удень, відпочивають уночі. Подолати величезні відстані їм допомагають теплі повітряні течії. Птахи летять до Іспанії, Африки, Ізраїлю, Туреччини, Ірану, В’єтнаму, Іраку, Китаю.

У польоті журавлі шикуються знаменитим «журавлиним клином», від якого долинає «журавлине» курликання. Журавлі летять, витягнувши шию і тримаючи ноги паралельно до землі, широко змахуючи крилами, — видовище неймовірно гарне.

ЗАХИСТ

Сірий журавель потребує турботливого ставлення з боку людини, адже якщо в минулому ареал виду охоплював увесь помірний пояс Євразії, то тепер європейська частина ареалу дуже скоротилася, і Україна не стала винятком. Головними ворогами птаха є лиси, кабани та великі хижі птахи, але найбільш уразливий цей вид все-таки перед людиною. Як відзначають орнітологи, знищення місць гніздування, вирубування лісу, осушування водно-болотних угідь, непомірне використання отрутохімікатів призводять до зменшення чисельності журавля на території України.

Щоб вчасно помічати зміни у структурі популяції сірого журавля та адекватно докладати охоронних зусиль, необхідно весь час проводити моніторингові дослідження.

Силами одних лише вчених-орнітологів зробити це дуже важко, тому природолюбів запрошують долучитися до цього цікавого заняття і взяти участь у програмі моніторингу поширення сірого журавля в Україні. Цінною є будь-яка інформація про те, де ви бачили сірого журавля: спостереження, зроблені мисливцями або любителями птахів. Особливо важливими є фотографії, які підтверджують ці зустрічі або знахідки, йдеться на сайті «Моніторинг біорізноманіття в Україні». Тут можна також ознайомитися з інформацією про поширення сірого журавля в Україні й додати свою інформацію про зустрічі з птахом.