«Ліліпути» рятують Пенсійний фонд?

Українці, зареєстровані як фізичні особи-підприємці, з різних куточків України отримали «лист щастя» від Державної фіскальної служби (ДФС) про... «нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ».  Причому йдеться про випадки за 2014 чи навіть за 2013 рік.

Днями моєму чоловіку Руслану Рохову, який вже більше 10 років працює як фізична особа-підприємець, ДФС прислала лист про нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ, ...в 2013—2014 рр.! І це при тому, що в 2015 році він, коли йшов на службу в органи місцевого самоврядування в Миколаїв, закривав підприємницьку діяльність і, відповідно, надавав довідки про погашення заборгованостей за всіма видами податкових платежів.  Загалом Податкова хоче, аби він доплатив державі 5 тисяч гривень.

«Шановна, чи, певне, не дуже шановна ДФС, перейматиметься! Штраф та пеню, намальовані зі стелі, не буду платити! Оскаржуватиму в суді! Ну і вас трохи відомими зроблю...», — написав він на своїй сторінці у Фейсбук, і неочікувано— посипались коментарі від користувачів соціальної мережі з усієї України з повідомленнями, що люди теж отримують зараз такі листи.

«У мене була аналогічна ситуація з податковою Кам’янця. Я написала їм гарного листа з обґрунтуванням, що проблема на їхньому боці, через електронний кабінет платників податків — на цьому все і закінчилося. Прислали гарного паперового листа з підтвердженням моєї правоти. Я б не сказала, що це вимагання — просто полінувалися вчасно внести зміни в свої реєстри», — пише громадська активістка, член ГО «Нова Країна» Олена ГОРБ.

«Мені теж прислали листа про несплату ЄСВ за два роки плюс штраф десь теж 5000 грн., коли моя бухгалтер принесла всі квитанції, сказали «а, ну добре, значить ми помилились», — додає підприємець з Чернівців Христина ПАВЛЮК.

Для обох дівчат історія з штрафами закінчилась позитивно, чого не скажеш про історію Людмили Ямщикової з Одеси. Підприємець з 4-го кварталу 2014 року не може заплатити ЄСВ як ФОП через те, що вона виграла суд і оскаржила нарахування боргу за 2011 — третій квартал 2014-го, але борг... не скасували. А поки борг не скасований, підприємець не може робити поточні платежі, тому що вони: а) підуть в погашення боргу; б) вона не зможе це оскаржити, бо це прописано в законодавстві як добровільна сплата. «Я сподівалася програти всі суди у нас і подавати в ЄСПЧ, аби у ньому було формулювання про дискримінаційність закону в цілому (тоді неможна було напряму звернутися в Конституційний суд), але не вийшло — я виграла суд у першій інстанції, і воно (рішення. — Ред.) вже два роки, тупо, припадає пилом. Суть у тому, що якщо ви вимогу не отримали (!) і, відповідно, не оскаржили, то все, крім як платити — ніяк, термін оскарження — 10 календарних днів — можна одразу в суд», — розповідає жінка.

Історія «гачка» у вигляді нарахування штрафів та пені за несплату ЄСВ для фізичних осіб підприємців — давня. Вперше такі «трюки», пригадують мікропідприємці, почались за часів прем’єрства Миколи Яновича Азарова. Саме тоді, власне, і був прийнятий Закон про Єдиний соціальний внесок. Це був 2010 рік. Потім, у 2012 році, за ініціативи Андрія Портнова була проведена так звана адміністративна реформа, яка передбачає, що виконавчий документ — в даному разі рішення Державної фіскальної служби — без рішення суду відразу передається до виконавчої служби. «Насамкінець — кілька виправлень закону про ЄСВ у 2012—2013 роках, коли спробуй зрозумій, яка норма в який момент діє (це теж технологія). До того ж передача адміністрування ЄСВ від Пенсійного фонду України до Державної фіскальної служби (другі кажуть: то нам дісталося готове, ми ні до чого)», — розповідає підприємець з Одеси. Вона каже, що вимоги вони почали масово розсилати в кінці 2012-го, коли вже все було готово. «Зараз вже такого обороту нема, але рецидиви трапляються», — розповідає жінка. 

ФОПи дуже швидко пов’язали активізацію Податкової з «листами щастя» і історію з кількаденною затримкою пенсій в минулому місяці. Керівник одного з обласних відділень ДФС не під диктофонний запис підтвердив наявність такої «фінрознарядки «зверху».

В чому ж причини  — ми спробували розібратися з експертами.

ЗВІДКИ УКРАЇНЦЯМ БЕРУТЬ ПЕНСІЇ

Основні джерела надходження коштів до Пенсійного фонду (ПФ) — гроші від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) та надходження з державного бюджету для покриття дефіциту бюджету та виплати пенсій окремим категоріям пенсіонерів.

«У 2018 році від сплати ЄСВ повинно надійти 208 млрд грн. За сім місяців надійшло 127 млрд грн при плані 122 млрд грн. План за ЄСВ перевиконаний на 5,1 млрд грн. Тільки у липні спостерігається незначне невиконання плану — на 1,5%», — пояснює експерт з публічних фінансів Віктор МАЗЯРЧУК.

Для покриття дефіциту бюджету ПФ у 2018 році з держбюджету планується виділити 139 млрд грн. За січень—липень до ПФ переказано 83 млрд грн або 100% від плану. Найбільша сума видатків з держбюджету планувалася на березень. У цьому місяці відбулися виплати підвищених пенсій військовослужбовцям.

З початку 2018 року надходження до ПФ були вищі за планові значення.

КОШТІВ НА ВИПЛАТУ ПЕНСІЙ НЕ ВИСТАЧАЄ

Попри більші надходження до ПФ, коштів на виплату пенсій не вистачає. Про це свідчить перевищення видатків Пенсійного фонду над надходженнями.

З початку 2018 року надходження до ПФ перевищували видатки у двох місяцях. У березні — завдяки значному надходженню коштів з держбюджету, в червні — завдяки зменшенню виплат пенсій на 2 млрд грн порівняно з попередніми місяцями.

В інші місяці коштів на виплату пенсій бракувало, і ПФ позичав їх у Державної казначейської служби. За січень—липень 2018 року було здійснено 47 позик на загальну суму 50 млрд грн, з яких до 1 серпня повернуто 40 млрд грн.

Спостерігається чітка тенденція: ПФ позичає гроші у другій декаді місяця. Найбільші суми фонд залучав у червні (10,4 млрд грн) та січні (10,2 млрд грн).

У липні перша позика ПФ була надана 24 числа, хоча затримки з виплатою пенсій почалися 21 липня. Фонд звертався за коштами до казначейства раніше, проте не отримав позитивного рішення через їх відсутність на єдиному казначейському рахунку. Протягом липня ПФ було надано позик на загальну суму 4,7 млрд грн.

Відсутність грошей у казначействі можна пояснити кількома факторами.

Перший — виплата боргів попередніх періодів. У липні уряд мусив виплатити 11,8 млрд грн, з яких виплати за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) становили 10,4 млрд грн, а виплати за зовнішніми позиками — 1,4 млрд грн.

Другий — Мінфін не міг залучити достатньо коштів від розміщення ОВДП. У липні міністерство позичало кошти п’ять разів. До державного бюджету надійшло тільки 4,4 млрд грн з 11 млрд грн, на які було випущено ОВДП. На решту суми було здійснено заміщення старих боргів на нові, в тому числі через клірингові операції.

Третій — у липні уряд очікував значно вищі надходження від ЄСВ, ніж було планово визначено Державною фіскальною службою (фактичні надходження становили 19,1 млрд грн, планове значення — 19,4 млрд грн). Натомість єдиною причиною затримки пенсій ПФ називає касовий розрив надходження ЄСВ.

Четвертий — збільшення видатків держбюджету порівняно з попередніми місяцями. З середини року видатки органів влади традиційно збільшуються.

ЯК ОБРАХОВУЮТЬ ПЕНСІЇ

З кожним роком кількість пенсіонерів зменшується. На початку січня 2018 року, за даними Пенсійного фонду, пенсії отримували 11,7 млн пенсіонерів, на початку липня — 11,4 млн осіб. За шість місяців кількість пенсіонерів зменшилася на 284 тис. Це свідчить про те, що місячні витрати на виплати пенсій мали б скоротитися.

Пенсійний фонд (ПФ) обліковує пенсіонерів за різними категоріями, що дозволяє аналізувати їх структуру, розмір пенсій для кожної категорії та планувати потребу в коштах на рік.

Середній розмір пенсії на початку 2018 року становив 2 479 грн. У загальній звітності ПФ виділяє сім категорій, за якими можуть призначатися пенсії. Сума всіх категорій дорівнює загальній кількості пенсіонерів.

«Є дві найбільші категорії осіб, які отримують пенсії: пенсіонери за віком — 8,9 млн осіб (76%), та люди, які отримують пенсії за інвалідністю, — 1,4 млн осіб (11%). Далі йдуть дві категорії по 555 тис осіб (4,7%): військові пенсіонери та особи, які втратили годувальника. Кожна категорія має розрахункове значення пенсії», — пояснює експерт Віктор МАЗЯРЧУК.

Елементарні розрахунки дозволяють отримати загальну суму коштів, необхідну для виплати всіх пенсій у 2018 році: 349 млрд грн — без підвищення пенсій.

За сім місяців 2018 року відбулася серйозна зміна у структурі виплат пенсій. На 50% (1 308 грн в середньому на особу) зросли виплати пенсій 555 тис. військових.

Ці пенсії були підвищені відповідно до рішення уряду від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Рішення призвело до того, що на цю категорію пенсіонерів додатково слід передбачити 697 млн грн на місяць, або 8,4 млрд грн на рік.

Виплати пенсій протягом 2018 року здійснюються нерівномірно. В останні роки виплати пенсій за січень починалися у грудні попереднього року. Поточний рік не став винятком: січневі пенсії, 10 млрд грн, були виплачені у грудні 2017 року.

За даними ПФ, з березня видатки на пенсії почали перевищувати планові значення. У березні різниця становила 695 млн грн, у квітні досягла 2,3 млрд грн.

«Це стало наслідком підвищення пенсій військовослужбовцям за рішенням уряду, автоматичного перерахунку пенсій для окремих категорій пенсіонерів та менших планових значень видатків Пенсійного фонду. У червні та липні різниця планового та фактичного значень видатків фонду дорівнювала 1 млрд грн», — пояснює Мазярчук.

СКІЛЬКИ ПОТРІБНО КОШТІВ ДО КІНЦЯ РОКУ

Припустімо, щомісячна сума виплат ПФ не перевищуватиме середнього значення видатків за попередні періоди і становитиме 30 млрд грн — середньомісячне значення видатків ПФ з квітня без підняття пенсій. Тоді до кінця 2018 року на виплату пенсій знадобиться 365 млрд грн.

Проте уряд у січні затвердив бюджет ПФ у розмірі 353 млрд грн. Різниця становить 12,5 млрд грн (за сім місяців 2018 року фактичне значення — 5,1 млрд грн). Якщо уряд вирішить підвищити пенсії або виплатити частину пенсій січня у грудні, то сума дефіциту коштів на виплати пенсій може бути більшою.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

В Україні — 13 мільйонів пенсіонерів. У цей же час офіційно працює 16 мільйонів громадян при загальній кількості працездатного населення 29 з «хвостиком» мільйонів. Виходить, що інші отримують зарплату в конвертах або працюють за кордоном, куди і платять внески.

Такий стан справ в Україні триває з року в рік.

Ситуацію має виправити пенсійна реформа, яку вводить уряд. Солідарний принцип, коли працююче населення має пенсіонерів, за яким і зараз налічують виплати, втрачав свою ефективність пропорційно падінню рівня народжуваності.

Тому уряд змінив правила перерахунку пенсій і посилив вимоги до платників внесків. Тут і страховий стаж, і поступове збільшення пенсійного віку до 63 років у жінок і 65 у чоловіків.

За підрахунками економістів, такі заходи дійсно можуть поступово ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду. Однак на це буде потрібно не менше 10 років.

Позитивний результат від впровадження реформи — осучаснення і справедливий розподіл пенсій, так як їх будуть нараховувати відповідно до стажу. Негативний — в реальності цілком можливо, що багато людей пенсій так і не отримають.

ХТО НЕ ОТРИМАЄ ПЕНСІЮ

Головна умова для виплат — наявність відповідного стажу. Поступово необхідний для виходу на заслужений відпочинок стаж буде зростати. Зрештою напрацювати треба буде 35 років для тих, хто хоче піти на пенсію в 60 років.

У 63 на заслужений відпочинок підуть ті, хто напрацював мінімум 25 років. Якщо ж до цього віку стаж буде менший, громадянам світить не пенсія, а соціальна допомога від держави з 63 або 65 років — залежно від загального стажу. Вираховувати розмір допомоги будуть для кожного окремо в залежності від наявних додаткових доходів.

Таким чином, вийти на пенсію, наприклад, в 60 років зможуть ті українці, які в 25 років почали працювати і не мали пауз в кар’єрі. При цьому в стаж не входять роки навчання у ВНЗ і декретна відпустка.

Якщо по відношенню до працюючих українців, які отримують зарплату в конвертах, така норма буде справедливою, то громадянам, які змінюють місце роботи і мають вимушену перерву в стажі, це може коштувати кількох додаткових років роботи.

Тому в 2028 році, коли всі нововведення пенсійної реформи запрацюють на повну, тільки половина 60-річних українців зможе вийти на пенсію. Решті доведеться ще допрацьовувати кілька років.