Друга спроба знизити ціни на ліки

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №9088, котрий має удосконалити чинне  законодавство у сфері інтелектуальної власності. Для українських пацієнтів цей законопроект означає зниження цін на ліки.

Зараз патентне законодавство дозволяє фармацевтичним компаніям утримувати монополію на ліки, штучно продовжуючи патент.

Монополізувати ринок і не пускати конкурентів в умовах чинного законодавства можна до безкінечності, тому і називають такі патенти «вічнозеленими».

Через недосконале патентне законодавство держава і кожен українець переплачують за препарати в рази більше, ніж інших країнах світу, а пацієнти помирають, не дочекавшись лікування.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Так, наприклад, через штучне подовження патенту на препарат «Алувія» для лікування ВІЛ  Україна купує його втричі дорожче, ніж сусідні країни. В  Україні на сьогодні проживає понад 240 тис. людей, інфікованих ВІЛ, і в кожного третього ВІЛ-інфікованого вже діагностовано СНІД. Понад 60% усіх коштів держбюджету, наданих на закупівлі антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ/СНІДу, витрачається МОЗ на закупівлю препарату «Алувія». Препарат оригінальний, тобто виробник (компанія Abbvie Deutschland GmbH&Co) вклав чималі кошти в його розробку та захистив формулу лікарської речовини, а заодно й свої інвестиції, патентом, що обмежує можливість інших фармацевтів випускати генерики — препарати-копії з такими самими лікарськими речовинами в складі. Як правило, коли дія патенту минає, інші компанії отримують законне право випускати генерики, що підвищує пропозицію на ринку, знижуючи вартість ліків. Наприклад, у країнах, де строк дії патенту на «Алувію» вже закінчився, її генерики коштують утричі дешевше. 2017-го мав закінчитися строк дії патенту на «Алувію» в Україні, хворі очікували, що лікування стане доступнішим, чиновники в МОЗ — що вони, нарешті, зможуть охопити допомогою не 40%, а всіх хворих, які мають потребу в препараті. Але натомість патент був подовжений до 2026 року, зберігши ексклюзивне право виробника на продаж українцям ліків буквально втридорога. Це типовий приклад так званого «вічнозеленого патенту». Відповідно, подолання цього явища дало б можливість пролікувати за державний кошт утричі більше пацієнтів.

На жаль, в Україні таких прикладів чимало. Одержати новий патент можна, внісши мінімальні зміни до складу допоміжних речовин у таблетці, наприклад, замінивши картопляний крохмаль на пшеничний або глюкозу на фруктозу. Можна отримати патент не на сам препарат, а на спосіб лікування, на зв’язуючий білок, на композицію. Способів — безліч!

Препарат «Герцептин» («Трастузумаб») — один із провідних у боротьбі з раком молочної залози та шлунка. Препарат є біосиміляром, його основою є штучно синтезовані білки, через що його «копіювання» — складний і трудомісткий процес. Проте до моменту закінчення патентного захисту «Герцептину» (2014 р.) фармвиробники багатьох країн спробували його відтворити, і такі країни, як США, Південна Корея, Нідерланди, домоглися успіхів у виробництві аналогів. За цей час в Україні не тільки не наблизилися до допуску на ринок генериків цього препарату, а й видали власнику основного патенту (дійсного аж до 2026 року) ще й патент на антитіло, і патент на композицію, штучно подовживши патентний захист «Трастузумабу» до 2030 року. Ціна цих ліків в Україні — 519 доларів. Держава забезпечує ними лише 16% хворих. Ціна аналогів цього препарату — близько 207 дол., і якби вони потрапили на наш ринок, то держава, не збільшуючи фінансування за цією бюджетною програмою, могла би забезпечувати медикаментами понад 40% хворих.

Основний патент на «Адалімумаб», який застосовується при лікуванні ревматоїдного артриту, діяв з 1997-го по 2017 рік. Держава забезпечує цим препаратом тільки дітей, дорослі купують його своїм коштом, за 484 доларів. Вартість аналогів за кордоном — близько 157 доларів. Але вони на український ринок цього року не надійшли — виробник, крім основного патенту, одержав ще два патенти на антитіла та патент на зв’язуючий білок у препараті, подовживши свою монополію на ринку до 2031 р.

4 вересня на голосування було винесено законопроект №7538, що мав унеможливити видачу «вічнозелених» патентів. Проте після літніх канікул депутати так і не змогли зібратись у залі для голосування, і законопроект було провалено.

Другий шанс на зміни для українських пацієнтів дали Олександр Співаковський, Олександр Опанасенко, Микола Княжицький та Ганна Гопко. Чотири депутати зареєстрували спільний законопроект №9088, котрий передбачає ті самі зміни у патентне законодавство.

Найближчим часом законопроект має бути переданий на розгляд комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Ціна його схвалення обчислюється не лише мільйонами гривень, а й тисячами життів, кажуть в громадські організації «Пацієнти України».