Про що свідчать вибори у Латвії

6 жовтня в Латвії відбулися парламентські вибори, в результаті яких з 16 партій лише 7 подолали 5% бар’єр і прошли до Сейму.

РОЗКЛАД СИЛ

Перемогу на виборах здобула соціал-демократична партія «Saskana» («Згода»), яка набрала 19,8% голосів і отримала 23 мандати в 100-місному парламенті, — такі дані ЦВК країни. Цю політсилу, яка відома проросійською спрямованістю, очолює мер Риги Ніл Ушаков. З другим результатом до фіналу прийшла популістська партія «KPV LV» («Кому належить держава?), що набрала 14,25% голосів (16 місць). Третій результат — у «Нової консервативної партії»: 13,59% голосів і 16 мандатів. Результати останніх партій такі: «Для розвитку/За!» — 12,04% і 13 місць, Національне об’єднання «Все для Латвії» — «Вітчизні і свободі/РННЛ» — 11,01% і 13 місць, «Союз зелених і селяни» — 9,91% і 11 місць, «Нова єдність» — 6,69% і 8 місць. Явка виборців становила 54,6%.

ФОТО РЕЙТЕР

ВАЖКІ ПЕРЕГОВОРИ ПРО КОАЛІЦІЮ

Зараз головна інтрига полягає в тому, чи увійде проросійська партія «Згода» до коаліції. Ця політсила була заснована 2010 року, обстоювала інтереси російськомовного населення Латвії, наполягала на добросусідських економічних зв’язках з РФ, повідомляє DW. Після парламентських виборів 2014 року, попри те, що ця партія також здобула  перемогу, вона не брала участі у формуванні уряду. Але правляча досі коаліція з трьох партій — «Нова єдність», «Союз зелених і селян» і «Все для Латвії» — на цих виборах здобула майже 28%, а цього не досить для формування більшості, і партіям доведеться залучити ще одного партнера, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Лідер партії-переможниці Ніл Ушаков заявив, що президент Латвії має дати змогу сформувати уряд висуванцеві на посаду прем’єра від його партії В’ячеславу Домбровському. Але, як повідомляє DELFI із посиланням на опитування латвійської агенції LETA, правоцентристські партії мають довірити ініціативу формування уряду партіям, що посіли на виборах друге і третє місця: «Кому належить держава?» і «Нова консервативна партія», — а вони не планують запрошувати на перемовини про формування уряду цю партію.

НЕЗМІННІСТЬ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО КУРСУ

Президент Латвії Раймондс Вейоніс планує розпочати консультації про кандидата на посаду прем’єра упродовж двох тижнів, повідомляє LETA. За словами глави держави, його позиція щодо завдань прем’єра та ж сама: незмінність зовнішньополітичного курсу і продовження зміцнення безпеки Латвії, готовність скласти збалансований держбюджет і продовжувати важливі для суспільства реформи, а також зміцнювати правопорядок.

ЗНОВУ СЛІДИ КРЕМЛЯ?

Водночас голова Євросоюзу Дональд Туск, коментуючи результати виборів у Латвії, сказав, що може йтися «про поворотний момент для регіону — момент, який планувався у Кремлі, а не в Європі», цитує його слова DW. «Наша проблема — це Росія, яка підриває в Європі все, що може. Я можу навести численні приклади, аби довести, що росіяни не зупиняться ні перед чим, аби ослабити європейську єдність», — зазначив він під час виступу.

«ПАРТІЇ, ЯКІ СТВОРЮВАТИМУТЬ КОАЛІЦІЮ, МАЮТЬ БУТИ ГОТОВІ ДО КОМПРОМІСІВ»

«День» звернувся до незалежного журналіста в Латвії Атіса КЛИМОВИЧА з проханням прокоментувати результати парламентських виборів у країні і розповісти, чому настільки високу підтримку отримала проросійська партія:

— Слід звернути увагу на те, що нічого дивного не сталося. І в принципі, якщо говорити про проросійську партію «Згода», зараз вона здобула навіть на один мандат менше в парламенті. За великим рахунком, це етнічне голосування, і проросійська партія «Згода», як була в опозиції, так і залишатиметься в ній, і жодним чином вона не вплине на курс Латвії як незалежної держави, яка є членом НАТО і Євросоюзу.

Слід також звернути увагу, що до парламенту увійшли сім партій, і коаліцію потрібно буде створювати з великими проблемами, тому що як мінімум п’ятьом партіям треба домовитися. Це зараз велике завдання.

Латвія, як і багато європейських країн, стала вразливою державою перед лицем популістів. Досить багато людей повірили популістській партії («Кому належить держава?». — Ред.), на чолі якої стоїть колишній депутат парламенту, актор (Артус Кайміньш. — Ред.).

Ще одна річ, яка не втішає, — низька активність населення. За статистикою, громадяни Латвії, які виїхали жити і працювати до інших країн, трохи більше голосували. Але активність досить маленька, і з цим треба щось робити. Надії додає те, що хоч коаліцію буде створити важко, до парламенту пройшло досить багато молодих людей. Ще наші агентства новин звертають увагу на те, що до парламенту прошла велика кількість жінок. Тобто склад змінюється. Здається, він стає кращим, ефективнішим. Зараз всі партії, які створюватимуть коаліцію, мають бути готові до компромісів. Окрім того, ці партії, які створюватимуть коаліцію, — однозначно за те, аби проросійська партія залишалася в опозиції, за курс посилення ЄС і НАТО, тому що Латвія посилює свої Збройні сили. Отже, я думаю, що є мінуси, але все ж таки плюсів я бачу більше.

— А чим все ж пояснюється успіх на виборах популістської партії «Кому належить держава»?

— Популісти мали прийти і прийшли до парламенту. Але за чотири роки вони встигнуть себе дискредитувати. У нас краще, ніж за всі попередні вибори, були організовані різні дискусії лідерів та інших членів керівництва всіх партій. І ми побачили, що за цими людьми із популістської партії жодної нормальної програми немає. Я вважаю, що це нормально: вони мають пройти до парламенту, показати, що не спроможні працювати, і на наступних виборах вони вже втратять голоси.

— А що скажете про російський вплив на виборах? Чи було втручання з боку РФ?

— Якщо порівняти з тим, що було в інших державах, зокрема у США, то в принципі, воно було незначним. Але ми спостерігаємо різні інші речі: регулярні візити до наших морських кордонів військових суден. На виборах нічого істотного не було.

Звичайно, були партії, що їх підтримувала Москва, але важко сказати напевно, тому що ніхто жодних чеків не показує, що вони здобули підтримку. Можна назвати ще кілька відкрито проросійських партій, але вони нічого значного на виборах не здобули.