«Така книга потрібна студентам»

В одному з провідних вишів Дніпра — Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» — було урочисто представлено книгу, присвячену 100-літтю гетьманату Павла Скоропадського. Це видання, яке нещодавно вийшло в серії «Бібліотека газети «День», місяць тому вже було представлене дніпровським читачам на першому Міжнародному книжковому фестивалі Book Space, який відбувався з ініціативи мерії Дніпра. Тоді присутній на відкритті книжкового фестивалю ректор «Дніпровської політехніки», академік НАНУ Геннадій ПІВНЯК висловив побажання, щоб подібна презентація пройшла і в його виші. «Дніпровська політехніка» — найстарший виш Дніпра зі своїми давніми науковими і культурними традиціями. Вона завжди приділяла багато уваги гуманітарній складовій вищої освіти. І керівництво вишу, і його викладачі вважають, що їхні випускники мають бути всебічно освіченими і культурними людьми, які добре знають історію України. Тому презентація нової книжки під назвою «AVE. До 100-ліття гетьманату Павла Скоропадського», яка відбувалась в університетському Центрі культури української мови, стала без перебільшення знаковою подією. «Така подія відбувається не випадково, оскільки газету «День» пов’язують із «Дніпровською політехнікою» багато років дружби», — зазначив у своєму виступі завідувач кафедри історії та політичної теорії Геннадій ПЕРВИЙ. У цьому виші вже не раз проходили презентації книжок і щорічні фотовиставки газети «День» за участю головного редактора Лариси Івшиної.

Ведучий нинішньої зустрічі, випускник «Дніпровської політехніки», а нині оглядач газети «День» Юрій Райхель, розповів присутнім про те, що наше друковане видання тривалий час займається важливою просвітницькою роботою. На своїх сторінках газета регулярно розповідає суспільству про «білі плями» вітчизняної історії, які залишаються невідомими більшості громадян нашої країни. «Не секрет, що історію України, як сказав свого часу В.Винниченко, не можна читати без брому. В ті часи бром був сильним заспокійливим засобом. Відтоді фармацевтика пішла далеко вперед, а ось із висвітленням історії України проблеми залишилися. Наше видання завжди відводило чимало газетної площі для того, щоб відомі учені і фахівці в тих чи інших розділах історії розповідали про те, що було спотворене за радянських часів, а що і взагалі замовчувалося. Газета «День» розповідає про історичних осіб, про яких тривалий час було навіть небезпечно згадувати. Не випадково чимало читачів зверталися до редакції з проханням повторити або знайти ту чи іншу статтю. І тоді народилась ідея видавати тематичні книжки, до яких змогли б увійти історичні публікації газети «День», — сказав Юрій Райхель.

СЕРЕД ЕКСПОНАТІВ МУЗЕЮ «ДНІПРОВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ» Є І СПРАВЖНІЙ РАРИТЕТ — СВІДОЦТВО ПРО ВИНАХІД, ВИДАНЕ В ПЕРІОД ГЕТЬМАНАТУ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО ОДНОМУ З УЧЕНИХ ГІРНИЧОГО ІНСТИТУТУ

Деякі книжки із серії «Бібліотека газети «День» через неабиякий попит уже зникли з продажу, інші продаються в книжкових магазинах по всій Україні. І ось нині вийшла друком книга, присвячена одному з найбільш маловідомих періодів в історії України, — гетьманату Павла Скоропадського. «Ви, напевно, бачили фільм, поставлений за п’єсою М.Булгакова «Дні Турбіних», де в шаржовому вигляді зображено ці події. Радянська історіографія говорила про гетьмана Скоропадського як про ставленика німецьких і австрійських окупантів, і його фактично викреслили з історії. Звісно, мемуари Скоропадського і спогади його соратників — усе це було під забороною. Ці мемуари стали відомі лише після того, як Україна стала незалежною державою. І все одно — залишається багато важливих питань, на які книжка намагається дати відповіді. У цій книзі зібрано кращі публікації, які дозволяють по-іншому подивитись на події 1918 року. Здійснено спробу по-новому подивитись на гетьманат Скоропадського, який залишив значний слід як в історії України, так і нашого міста. Саме в цей період були засновані Дніпровський національний університет і Державний академічний театр ім. Шевченка, а також безліч культурних і наукових установ, таких як Національна академія наук України, Національна наукова бібліотека, Національний історичний архів та інше, що змушує інакше подивитись на становлення української держави», — сказав Юрій Райхель.

«Гетьман Скоропадський будував українську державу, як живий організм. На жаль, історія відвела йому дуже короткий час — лише сім місяців. У цей період було складне міжнародне і внутрішньополітичне становище, але для становлення державності України було зроблено дуже багато», — зазначив у своєму виступі доцент кафедри історії та політичної теорії Дмитро КОЛЕСНИК, який займається дослідженням діяльності гетьмана в еміграції. На думку вченого, П.Скоропадський, як історичний діяч, здійснив складну еволюцію. Він починав свою кар’єру як дворянин Російської імперії, був учасником російсько-японської і Першої світової війни, піднявся у своїй кар’єрі до служби при дворі, а після скинення монархії займався формуванням першого українського національного корпусу у складі російської армії. «Скоропадський показав себе не лише як політичний діяч — він усвідомив себе справжнім українцем. Перебуваючи понад чверть століття в еміграції, Скоропадський продовжував пропагувати українську ідею за кордоном аж до своєї трагічної загибелі 1945 року», — сказав Д.Колесник. Як з’ясовується, проживаючи в Німеччині, П.Скоропадський багато робив для того, щоб полегшити долю радянських полонених і вигнаних на роботу до Німеччини. Досі маловідомою залишається й історія його дружби з відомим мислителем В’ячеславом Липинським, а також діяльність українського монархічного руху. «Цей рух не став таким популярним, як рух націоналістів, і з сьогоднішньої точки зору ідея монархії виглядає доволі екзотичною, але вона втілювала в собі стабільність і продовження традицій, давала можливість об’єднання різних шарів і груп українців», — вважає історик. На думку Д.Колесника, розповідаючи про гетьмана Скоропадського і його часи, газета «День» виконує дуже важливу роботу — несе історичні знання широкій громадськості.

Про мемуарну літературу як історичне джерело періоду гетьманату Скоропадського розповів студентам і співробітникам «Дніпровської політехніки» відомий краєзнавець і автор безлічі книжок, автор «Дня» Микола ЧАБАН. Він звернув увагу на видані за кордоном, в еміграції численні спогади про той період сучасників і безпосередніх учасників подій. За словами М.Чабана, тодішній Катеринослав зіграв чималу роль у становленні Української держави, а його представники, такі як відомий історик Петро Дорошенко, входили до складу гетьманського уряду. Варто зазначити, що інтерв’ю з краєзнавцем М.Чабаном, яке було опубліковано на сторінках газети «День», також увійшло до книги про гетьмана Скоропадського. «Така книжка — це те, що хочеться читати, аби розширювати свій кругозір», — зазначив М.Чабан.

Подібні рекомендації не залишилися без уваги студентів «Дніпровської політехніки», яких зацікавили виступи істориків, журналістів і краєзнавців, що брали участь у презентації. Зокрема, студенти виявили цікавість як до самої книги про гетьманат Скоропадського, так і в цілому до книг із серії «Бібліотека газети «День». Ректор «Дніпровської політехніки» Геннадій Півняк, виступаючи на презентації, нагадав, що багато історичних видань газети «День» є у бібліотеці вишу. З’явиться в бібліотечних фондах і книга про гетьмана П.Скоропадського. «Я був на презентації, яка проходила під час книжкового фестивалю в будівлі Дніпровської облдержадміністрації, і переконався в тому, що ця книжка про невідомі сторінки історії гетьманату, з добіркою статей фахівців, потрібна студентам. Тому я запросив істориків і журналістів газети «День» представити цю чудову книгу і в нашому виші», — сказав він.

Академік Г.Півняк повідомив також, що цими днями своє 100-річчя відзначає геологічний факультет «Дніпровської політехніки», колишнього Гірничого інституту. Цей факультет також було відкрито в період гетьманату, а відомі професори Гірничого інституту брали безпосередню участь у створенні Катеринославського університету, нинішнього Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара — ще одного «ровесника» гетьманату. У музеї «Дніпровської політехніки» цими днями проводиться виставка «Україна і Німеччина. 100 років міжнародних відносин», на якій представлені  світлини і документи з українських архівів. Серед експонатів самого музею «Дніпровської політехніки» є й справжній раритет — свідоцтво про винахід, видане в період гетьманату Павла Скоропадського одному з учених Гірничого інституту. На художньо оформленому гербовому бланку цього документа є напис — «Українська держава».

КОМЕНТАРІ

«ОЧІКУВАНО ЦІКАВА Й ІНФОРМАТИВНА ЗУСТРІЧ»

Геннадій Первий, завідувач кафедри історії та політичної теорії:

— Враження від презентації книжки, присвяченої 100-літтю гетьманату Скоропадського, якнайкращі. У нас відбулась очікувано цікава й інформативна зустріч із представниками газети «День». Їхні виступи, а також виступи нашого доцента Дмитра Колесника та відомого краєзнавця Миколи Чабана нікого не залишили байдужим. Всі вони повідомили чимало цікавих фактів із періоду правління гетьмана Павла Скоропадського. Особливо цікавими були відомості про заснування Катеринославського університету, нині Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, про діяльність історичних осіб того періоду і розвиток вищої освіти в нашому місті. Краєзнавець Микола Чабан продемонстрував унікальні архівні матеріали, друковані видання того часу, зачитав свідчення очевидців подій. Було помітно, що аудиторія з цікавістю сприйняла презентацію книги про гетьманат Скоропадського, присутні ставили непрості запитання. Приємно, що самі студенти подякували організаторам зустрічі за інформативну і змістовну бесіду. Хотілося б подякувати газеті «День» за цікаву зустріч.

«МИ ЗГОДНІ З ГОЛОВНИМ РЕДАКТОРОМ ГАЗЕТИ «День»

Богдан Буригін, Анна Колеснікова, студенти групи 032-18-1ЮФ

— Нам, студентам-історикам НТУ «Дніпровська політехніка», дуже сподобався захід-презентація книги газети «День», присвяченої 100-річчю гетьманату Павла Скоропадського. Ми дійсно відкрили для себе багато нового. Ми згодні з головним редактором газети «День», що ця книга — не про історію, а про болючі проблеми сучасності. Адже і ті виклики, які 100 років тому постали перед Українською державою Павла Скоропадського, і ті досягнення й успіхи, яких досягнув гетьман, його прорахунки і невдачі — все це має прямий стосунок до сучасної України. Головним викликом було: як відтворити, зміцнити і згуртувати державно національну еліту в її нерозривному зв’язку з народом? Це саме те, що вкрай необхідне нам сьогодні. Це дійсно так, і ми повинні пам’ятати свою історію, дізнаватися нові факти, знати своє минуле! Ми вдячні газеті «День» за співпрацю з нашим вишем.