У пошуках ліцею

Нещодавно до редакції звернулися мешканці Дніпровського району столиці з тривожними новинами: в деяких школах, де навчаються їхні діти, припинили набір до 10—11 класів. Приміром, у спеціалізованій школі І—ІІІ ступенів № 188 із поглибленим вивченням російської мови батьки дізналися про це наприкінці березня. Громада намагається відстояти збереження старших класів у своїй школі. Батьки бояться, що в інші заклади дітей не приймуть.

«Для нас таке рішення стало неочікуваним, — розповідає Наталя БОБИР, мама дев’ятикласника зі 188-ї школи. — Один із учителів випадково побачив на сайті Дніпровського управління освіти це розпорядження. Наша класна керівниця запитала про це директора, й лише тоді нам підтвердили, що клас закривають. А в управлінні освіти ми дізналися, що ця інформація була ще в лютому. Нас про це заздалегідь не попереджали. Розраховували видати в червні атестати та й усе?».

Батькам пропонують перевести дітей у будь-яку школу поблизу. «Але наші діти вчилися російською. ЗНО теж можна складати російською. Якби цього всього не було, а школу заздалегідь перевели на українську мову навчання, то можна було б шукати аргументи, — продовжила Наталя. — Ми писали листи до директора, в управління освіти, в департамент освіти КМДА, до місцевого депутата, який пообіцяв винести наше питання на розгляд у КМДА, але поки що самі обіцянки, що нам допоможуть перевести дітей у інші заклади».

ЗАВДАННЯ № 1 — ОПТИМІЗУВАТИ ОСВІТНЮ МЕРЕЖУ

Із одного боку, тривоги батьків можна зрозуміти, а з другого — це неминучі зміни, які, вочевидь, не зовсім пояснили громаді в міністерстві, районному відділі та й у школі безпосередньо. Якби йшлося про закриття 10—11 класів абсолютно в усіх школах країни, скандал давно б вийшов за межі одного району столиці. Хоча в мережі інтернет теж можна натрапити на подібні дискусії батьківської громади з дирекцією шкіл та місцевими чиновниками. Приміром, нещодавно в Ірпені місцева влада також пояснювала громаді, що деякі школи припиняють набір до старшої школи через освітню реформу.

Так, Нова українська школа передбачає іншу структуру здобуття загальної освіти. Початкова школа залишається, як і нині, з 1 по 4 клас, наступний рівень — базова середня гімназійна освіта (5—9 класи), а старша школа — це профільна середня освіта в професійному або академічному ліцеї (10—12 класи). Отримати освіту в будь-якій із цих трьох ланок можна в різних школах, залежно від того, як зміниться її структура та статус.

Ще на початку цього року міністр освіти та науки Лілія Гриневич пояснювала: попри те що запуск старшої профільної школи припадає аж на 2027 рік, уже сьогодні треба формувати мережу старших профільних шкіл. Відповідно до Концепції реалізації державної політики в сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», 2019 року мають бути створені мережі закладів загальної середньої освіти. Для цього кожне районне управління освіти повинно створити перспективні плани розвитку та оптимізації наявної освітньої мережі. Щодо Києва, то такі плани вже готові для усіх столичних районів.

Невдовзі заклади, які надаватимуть послуги базової освіти, тобто включатимуть початкову та базову середню освіту, називатимуться гімназіями, а заклади, які надаватимуть послуги ще й профільної освіти, — ліцеями. Окремо існувати зможуть початкові школи. Наразі органи місцевих рад повинні прийняти рішення про зміну типів та назв шкіл, щоб привести їх у відповідність згідно з законами «Про освіту» та «Про загальну середню освіту». Відкладати такі зміни на потім уже ніколи, бо гімназії та ліцеї мають запрацювати вже з 2022 року. До того ж школи, які отримають статус гімназій, вже цього року припиняють набір учнів у 10-ті класи старшої школи.

ЗАВДАННЯ № 2 — ПРИЛАШТУВАТИ УЧНІВ

Саме ця новація стосується 188-ї школи. За «Перспективним планом розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Дніпровського району» заклад отримує статус гімназії, відповідно, старших класів тут не передбачено.

«За новим Законом «Про освіту» та відповідно до розпорядження Кабміну є план заходів щодо реформування освіти — НУШ, є наказ департаменту освіти про розвиток та оптимізацію мережі освітніх закладів, — пояснила Галина ТОДОСОВА, заступник начальника управління — начальник відділу з питань дошкільної, загальної та позашкільної освіти Дніпровського району. — З метою цієї оптимізації та розвитку шкіл було затверджено «Перспективний план розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Дніпровського району на період 2019—2022 років». Попередньо в нас із керівниками закладів освіти відбувалися дискусії та консультації, ми подивилися на наші перспективи, як розвиваються заклади освіти, й на основі цього створили перспективний план».

«Ми звертали увагу, якщо в цьому навчальному році та в попередніх роках були потужні 10—11 класи, де на паралелі було три-чотири класи, на базі яких можна формувати ліцей, бо ліцей має базуватися на потужній старшій школі, то таку школу не чіпали. У 188-й школі завжди ледь набирався один клас, тому подібні заклади будуть гімназіями, але більш потужними, ніж нині. Батькам ми сказали, що будемо сприяти та контактувати з тими закладами освіти, куди хочуть перейти їхні діти», — запевнила Галина Тодосова.

ЗАВДАННЯ № 3 — КОМУНІКУВАТИ З БАТЬКАМИ

На запит «Дня» в Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації пояснили, що за згаданим планом на 2019—2020 роки в районі не буде здійснюватися набір до 10-х класів у закладах середньої освіти № 4, 11, 81, 103, 182, 188, 224 та 228. Таке рішення було прийняте з урахуванням матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу навчальних закладів, результатів ЗНО випускників відповідно до типу, профілю та спеціалізації закладів освіти, моніторингу мережі класів та їх наповнюваності, контингенту дітей шкільного віку, які зареєстровані та проживають на територіях обслуговування, закріплених за закладами загальної середньої освіти, додали в райдержадміністрації.

Утім, батьки просять дозволити старшокласникам 188-ї школи завершити навчання в рідній школі. В обіцянки чиновників вони не вірять. Це й не дивно, бо діалог батьків, адміністрації школи та чиновників фактично був відсутній упродовж останніх років. Дирекція ще не навчилася пояснювати батькам, що на їх чекає від освітньої реформи. Батьки не звикли чути якісь пояснення, бо часто від них просили лише фінансової чи якоїсь іншої підтримки. А органи місцевої влади взагалі не долучалися до цієї комунікації.