Що очікувати від нового Генсека РЄ

Цьогорічна літня сесія ПАРЄ, яка розпочалась у минулий понеділок і триватиме по п’ятницю, запам’ятається у світі, перш за все, тим, що старі європейські країни, порушуючи процедури Ради Європи, повернули у сесійну залу російську делегацію. Більше того, це сталося попри те, що Росія абсолютно не виконала жодної розолюції та рекомендацій, які були накладені на цю країну після анексії Криму і агресії на сході України, порушення прав кримських татар у Криму. Про перебіг подій навколо повернення повноважень російської делегації «День» писав детально у попередніх числах.

Інша не менш важлива подія, що сталася на цій сесії ПАРЄ, це досить несподіване обрання в середу на посаду генсека Ради Європи жінки з Центрально-Східної Європи - заступника прем'єр-міністра, міністра закордонних та європейських справ Хорватії Марію Пейчинович-Бурич, бо фаворитом вважався віце-прем'єр, міністр закордонних справ і оборони Бельгії Дідьє Рейндерс. Це вже друга після француженки Катрін Лалюм’єр (1989) жінка, яка обіймає посаду керівника Ради Європи. 

Після оголошненя результатів таємного голосування, яке тривало цілий день, пані Пейчинович-Бурич заявила, що «під час свого мандату як генсек вона буде особливу увагу приділяти всім питанням припинення дискримінації, зокрема щодо жінок і дітей».  Торкаючись нинішньої ситуації, що склалась у ПАРЄ у зв’язку зі скандальним поверненням російської делегації, вона зазначила у своєму короткому виступі наступне: «нам потрібно більше діалогу між державами-членами і в рамках Ради Європи задля збереження одного зі стовпів європейської багатосторонності».

І тепер виникає питання, хто ж така новий генсек Ради Європи, які очікування може покладати Україна.

У першому бліц-коментарі «Дню» постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба зазначив, що від самого початку позиція України полягала в тому, новим Генсеком має бути жінка з центральної або східної Європи. Разом з тим він додав, що новому Генсеку дістається розтрощена в друзки, скомпрометована організація, яку їй доведеться збирати докупи.

Марія Пейчинович-Бурич стала міністром закордонних справ Хорватії у червні 2017 року і в хорватських мас-медіа її називають «дуже професіональною», працьовитою і технічною.

Вона відома тим, що в молодості, у 1980-х рока, досягла високого рівня у грі в волейбол, є поліглотом, володіючи англійською, французькою, іспанською та німецькою мовами. Народилась Пейчинович-Бурич у Мостарі, в Боснії Герцеговині і є близькою до нинішнього прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича. Вона є членом консервативної партії Хорватська демократична співдружність, що входить до складу ЄНП.

«ПАНІ ПЕЙЧИНОВИЧ-БУРИЧ  ПОВИНА ЗАРАЗ ВИКОНАТИ ОБІЦЯНКИ, ЯКІ ВОНА ЗРОБИЛА ПІД ЧАС РОЗМОВА З ДЕЛЕГАЦІЯМИ ПАРЄ»

Александер ПОЦЕЙ, заступик голови польської делегації в  ПАРЄ,  член  Сенату  від  Громадянської  платформи:

-З самого початку я був певен, що переможе віцепрем'єр, міністр закордонних справ і оборони Бельгії Дідьє Рейндерс. Але за останні два місяці, коли ми стали розмовляти з обома кандидатами, я відчув, що вона може виграти. Але сюрпризом стала перемога хорватського міністра з великою перевагою.

А які сильні якості і переваги пані Пейчинович-Бурич ви можете назвати?

-Вона має великий досвід, і більше того, вона тут працювала. І в цьому полягає її сила. Адже вона була міністром закордонних справ під час піврічного головування Хорватії в Комітеті Міністрів Ради Європи. І це було два роки тому. І пані Пейчинович-Бурич  дуже добре сприймали тут, причому всі делегації. І вона була дуже активною і робила великий внесок у роботу Комітету Міністрів Ради Європи і загалом у ПАРЄ.

Чи може вона обійнявши посаду генсека Ради Європи вплинути на Росію, щоб та виконували резолюції ПАРЄ і загалом дотримувалась міжнародного права, і на ділі робила внесок у роботу цієї організації, а не використовувала як трибуну для виправдання своїх злочинів?

- Пані Пейчинович-Бурич  повина зараз виконати обіцянки, які вона зробила під час розмова з делегаціями ПАРЄ. Перш за все, Комітет Міністрів має змінити свої правила у відповідності з тим, що ми зробили. По-друге, вона повинна повністю співпрацювати з нами, з Асамблеєю, щоб насправді чинити тиск на Росію у будь-якій сфері.

«НАМ ПОТРІБЕН ГЕНСЕК, ЯКИЙ МАЄ ВІДВАГУ СКАЗАТИ НЕ ЛИШЕ СЕКРЕТАРІАТУ, АЛЕ Й ДЕПУТАТАМ ТУТ, ЩО РАДА ЄВРОПИ – ЦЕ ВАЖЛИВА ОРГАНІЗАЦІЯ»

Ян Лідделл-Грейнер, президент групи Європейських консерваторів, Велика Британія:

Ми поважаємо обох кандидатів на посаду генсека Ради Європи: бельгійця та хорватку. Вони обоє є дуже здібними і, як можна побачити по їхніх біографіях, є дуже сильними. А це місце – Рада Європа - перебуває у жахливому безладі.

І якщо подивитись на генсека Ради Європи Турбьорна Ягланда, то перебуваючи тут чотири роки, я ніколи не переставав з ним сперечатись. Перш за все, тому що він не дуже добре справляється зі своїми обов’язками і я можу про це сказати публічно. Я не думаю, що це місце було б у постійному безладі, якби у нас була достойна людина на посаді генсека Ради Європи. І однією з найбільших проблем, яку я маю з паном Ягландом є те, що він ніколи на справді не розумів у чому полягає роль Ради Європи.

Наша британська делегація також була розчарована тим, що ми не змогли отримати фінансової інформації про стан нашої організації.

Нам потрібен генсек, який чітко розуміє значення Ради Європи, і поведе цю організацію вперед наступні 5 чи можливо десять років і зробить її кращою.

Нам потрібен генсек, який має відвагу сказати не лише секретаріату, але й депутатам тут, що Рада Європи – це важлива організація.