Українці мають «цифрові права»

Протягом останніх кількох місяців триває обговорення концепції держави у смартфоні, мета якої активно підтримується бізнесом. За даними КМУ, 125 послуг уже надається в електронному вигляді. Проте більшість із них, на жаль, не працює на 100% в онлайні, а система ідентифікації залишається незручною для громадянина та бізнесу.

«Тема діджиталізації не нова. Про неї говорять уже кілька років. Асоціація завжди виступала за зменшення будь-яких прямих контактів бізнесу з державними службовцями з метою зниження рівня корупції, детінізації економіки, спрощення процесів погоджень та отримання різних документів, довідок тощо», — наголосила заступник директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана МИХАЙЛОВСЬКА.

На думку бізнесу, процес переведення держави у смартфон варто розділити на дві складові: послуги, у тому числі видача документів та довідок, та реєстри/відкриті дані. Разом з тим, уже зараз в електронний формат варто переводити 13 послуг та 16 реєстрів. Хоча, безумовно, їхня кількість значно більша, і в подальшому бізнес сподівається, що все ж більшість послуг/інформації, що надається державою, буде діджиталізована. А документообіг в органах влади електронізовано, що надасть можливість онлайн відстежувати будь-яке звернення.

У контексті послуг ідеться про:

•  ініціативу BankID, що надасть українцям можливість відкрити банківський рахунок зі свого смартфона без обов’язкової фізичної присутності клієнта для ідентифікації;

•  впровадження безготівкових платежів за адмінпослуги — системне і по всій Україні;

•  передачу електронної звітності з використанням електронного цифрового підпису до державних органів — Державної служби зайнятості, Фонду соцзахисту, Міноборони, Державного комітету статистики та інших відомств, що спростить звітний процес при прийнятті на роботу працівників, звільненні, відрядженнях тощо;

•  створення електронного кабінету для митниці (за аналогією з податковим) для дієвого часового контролю за виконанням митних формальностей;

•  онлайн-подання документів в «єдине вікно» без участі митного брокера та митної декларації без спеціальної платної програми;

•  замовлення марок акцизного податку, яке вже давно має відбуватись онлайн у кабінеті платника податків, але в реальності компанії везуть флешку до територіальних відділень ДФС;

•  запровадження видачі електронних рецептів для лікування тварин, що дозволить підвищити якість та безпечність продукції (м’яса, молока тощо);

•  можливість видачі споживачам гарантійних талонів на побутову техніку та електроніку в електронному вигляді, за прикладом деяких країн ЄС або США;

•  повноцінне запровадження додатка «Купуй безпечне», що допоможе визначити, чи ввозився товар офіційно в Україну, а відтак чи він адаптований до вимог нашого ринку (до прикладу, побутова техніка), і поскаржитись на недобросовісного підприємця;

•  створення електронного кабінету заявників для візуалізації всіх етапів затвердження проведення клінічних випробувань та електронного кабінету для візуалізації процесу проходження розмитнення вантажів з досліджуваними лікарськими засобами і допоміжними матеріалами;

•  виконання вимог ФАО задля приєднання до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні.

У контексті реєстрів, на думку бізнесу, актуальними є наступні речі.

Відкриття доступу до обліку (реєстру) виданих дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом — щоб розв’язати проблему несвоєчасного повернення дозволів окремими перевізниками і збільшити ефективність використання наявних дозволів. Важливо мати можливість прозоро відслідковувати: кому, коли та які саме категорії дозволів були видані.

Переведення в електронний реєстр інформації щодо дозволів на оптову торгівлю алкогольними напоями та інформації щодо ліцензій виробників та імпортерів алкогольних напоїв, адже наразі зазначені відомості містяться в паперовому варіанті. Така ж ситуація і з Реєстром ветеринарних лікарських засобів, які знаходяться в обліку.

Відкриття Реєстру обсягів зерна на елеваторах і переведення обороту складських документів в електронну форму. Адже на сьогодні існує високий рівень розкрадань на зернових складах, найперше, через те, що складські документи існують у документальній формі, що створює середовище для шахрайських дій та незаконних схем обігу товару.

Створення реєстру харчових добавок, харчових ензимів, ароматизаторів і запровадження електронної системи фармакологічного нагляду задля аналізу побічних реакцій при використанні ветеринарних лікарських засобів, а також створення реєстру підприємств, які мають потужності для утилізації конфіскованої контрафактної продукції. Адже наразі подальша доля конфіскованої за рішенням суму продукції, наприклад, алкоголю — невідома.

Запровадження загальнодержавного електронного реєстру лісорубних квитків і загальнодержавної системи електронного обліку деревини, обов’язкової для ведення всіма постійними лісокористувачами. Це сприятиме відкритості інформації, пов’язаної з лісовим господарством і зменшенню обігу незаконно заготовленої деревини.

Повноцінне запровадження електронного реєстру листків непрацездатності, який надасть можливість якісно боротися з фіктивними лікарняними.

Водночас — повернутись до вирішення питання забезпечення коректної роботи єдиної бази даних ДП «Державний експертний центр МОЗ України» і Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками для відсутності будь-яких затримок у зв’язку із відсутністю або несвоєчасним оновленням відповідної інформації при проведенні державного контролю якості лікарських засобів.

Крім того, створити єдину базу даних медичних виробів на ринку України, в тому числі задля боротьби із сірим імпортом. Надати офіційний статус і запустити Реєстр клінічних досліджень лікарських засобів. Cтворити єдиний офіційний Реєстр лікувально-профілактичних закладів/установ і фізичних осіб-підприємців, які мають ліцензію на медичну діяльність, з інформацією про акредитацію. Створити реєстри пацієнтів, щоб мати актуальну медичну статистику, як-то поширеність та кількість захворювань в Україні й по регіонах.