Згадуючи вибір шляху

Хресний хід — це урочиста церковна хода з великим хрестом, іконами та хоругвами навколо храму чи з одного храму в інший або з одного історично значущого, з погляду віри, місця в інше. Вони проводяться як у спеціально встановлені дні великих християнських свят (Великдень, хрещення Господнє, вшанування уславлених святих), так і на честь визначальних дат в історії церви та держави.

Поза сумнівом, 1031-ша річниця хрещення Русі належить до таких незабутніх дат, хоч цього року ювілей не є «круглим». Особливої ваги цій події надає, по-перше, те, що офіційно, на державному рівні прийняття Україною-Руссю християнства східного обряду (або ж візантійського) у 988 році за часів Великого князя Володимира Святославича відіграло визначальну роль у цивілізаційному виборі українців: на користь християнства, але, що суттєво, християнства православного, візантійського. Хоч остаточний розкол, нагадаємо, відбувся через 66 років. Саме тоді християнство поділилося на Західне та Східне. Безумовно, саме такий вибір справив величезний вплив на українську історію, культуру та політику. На цьому шляху на нас чекали й колосальні здобутки, і болісні поразки. Проте це — тема окремої розмови.

Але є іще один момент. Цей, 2019 рік, як і попередній, є дуже важливим, в певному сенсі переломним в історії української церкви. Отримано Томос, офіційно утворена незалежна від Москви Православна церква України. І в цьому контексті той факт, що новоутворена ПЦУ проведе у неділю, 28 липня, свій перший Хресний хід — на честь річниці хрещення Русі (очолить його митрополит Епіфаній) — має далеко не лише символічне значення. Цей хресний хід покаже, наскільки нова Україснька Православна церква є готовою до розв’язання викликів часу. Отже, стежимо за цією подією.