Чи стануть судді владою?

У далекому 2002 році суддя Юрій Василенко порушив кримінальну справу проти... чинного на той час президента Леоніда Кучми (за 11-ма статтями Кримінального кодексу України). Зробив він це на вимогу народних депутатів від опозиції. В результаті, тодішня Генпрокуратура вирішила, що порушувати кримінальну справу проти президента «неможливо», оскільки щодо цієї посадової особи не можна приймати будь-які процесуальні рішення. А головне - проти пана Василенка почалося справжнє цькування, що коштувало йому кар’єри, друзів, здоров’я. Це один з прикладів сміливого судді, який діяв за законом, але якого «система Кучми» одразу поставила «на місце» і «з’їла». Судді отримали урок — що може бути, коли проявляєш принциповість. З того часу мало що змінилося. Бути справді незалежним суддею в Україні — часто подвиг, адже президенти і їхні адміністрації звикли тримати слуг Феміди у себе в «кишені». Це не означає, що сьогодні немає чесних суддів. Вони є, але вони не мають бути одинокими.

Кожна влада в Україні, особливо з приходом нового президента, бралася за судову реформу. За роки незалежності реформування триває майже безкінечно, однак це ніяк не впливає на довіру суспільства до судової гілки влади. За останніми соціологічними даними Центру Разумкова (опитування проводилося з 4 по 9                жовтня 2019 року) судовій системі загалом не довіряють — 70% громадян, а «реформованому» за часів Петра Порошенка Верховному Суду — 59%. Показники є одними з найгірших серед довіри людей до державних інституцій. Чому? Тому що кожна влада намагалася керувати суддями в ручному режимі, процвітала корупція, в результаті громадяни отримували несправедливі вердикти.

Нова влада так само взялася за обіцяну під час передвиборчої кампанії судову реформу. Наприкінці літа Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради  законопроєкт №1008, який «покликаний виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечить реальну незалежність суддів». 12 вересня парламент прийняв його у першому читанні, а 16 жовтня — в цілому. За рішення проголосували 219 нардепів від «Слуги народу» і 17 позафракційних (всього — 236). «Проти» голосували фракції «Голос», «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа — За життя».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У прийнятому рішенні йдеться про зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про очищення влади» та «Про Вищу раду правосуддя». Отже, документ скорочує склад Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), створює при Вищій раді правосуддя (ВРП) комісію доброчесності та етики. Законом зменшується оклад членів Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7   тис. грн).

Склад ВККС також скорочується — з 16 до 12 членів, до її складу заборонили обирати колишніх членів ВРП. Членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу, комісія якого складатиметься з 3-х представників Ради суддів та 3-х міжнародних експертів. Вища рада правосуддя має за 90 днів сформувати новий склад ВККС за результатами конкурсу, а також затвердити склад комісії з питань доброчесності та етики. Комісія доброчесності та етики має складатися з 3-х представників ВРП і 3-х міжнародних експертів. Ця комісія має за 30 днів перевірити членів ВРП. В день набуття чинності закону припиняються повноваження членів ВККС. Звільнення членів Вищої ради правосуддя відбуватиметься за погодженням міжнародних експертів.

Щодо даного законопроєкту тривало багато дискусій і, як часто це буває, думки розділилися.

«Я не вважала б те, що відбувається, судовою реформою, — заявила днями голова Верховного Суду України Валентина Данішевська (radiosvoboda.org). — Тому що судовій реформі має передувати як мінімум аналіз того, що вже зроблено, які проблеми існують, побачити кілька альтернатив вирішення цих проблем, а потім у співпраці з судовою гілкою влади знайти кращі шляхи, щоб подолати виклики, які існують, і поліпшити судочинство, а не навпаки — створити умови для того, щоб судова система не змогла надати суспільству очікувані послуги. Без претензій руйнується ВСУ. Зменшується кількість суддів удвічі. Це при тому, що на розгляді у ВСУ перебуває величезна кількість справ. Судова система і так страждає від нестачі кадрів, а новий закон б’є саме в це хворе місце. Верховний Суд України є тим органом, який ухвалюватиме остаточне рішення не тільки у справах (бізнесмена Ігоря. — Ред.) Коломойського, а й щодо виборів на непідконтрольних територіях. Тому, напевно, незалежний ВСУ не дуже влаштовує нинішню владу. Оскільки і причин немає, і пояснень немає».

«Якщо дуже спростити ситуацію, роль Верховного Суду різко понижується і він, де-факто, буде займатися виключно прецедентними рішеннями, а скорочення його членів вдвічі, зробить їх майже ручними (пройти відбір нелояльному судді навряд чи вдасться), — вважає народний депутат восьмого скликання Вадим Денисенко (facebook.com). — Вся повнота судової влади, по суті, перейде в вищі апеляційні суди і саме там будуть прийматися остаточні рішення. Таку реформу ми вже проходили на початку правління Януковича. Зараз головне питання — хто стане тією людиною, яка розставлятиме голів апеляційних судів. Багато хто вважає, що це буде саме Андрій Богдан. Якщо ці чутки підтвердяться, можна не сумніватися, що він перетвориться з молодшого партнера Портнова і Коломойського, щонайменше на самостійну фігуру. І вірогідність такого сценарію більш ніж висока».

Висловили своє занепокоєння у спільному зверненні до голови Верховної ради Дмитра Разумкова, надісланому також прем’єру Олексію Гончаруку та голові Офіса Президента України Андрію Богдану і посли Канади, Великої Британії, Німеччини та ЄС: «Ми схвалюємо і підтримуємо високий рівень амбіцій, який демонструє новий уряд України. Ми поділяємо вашу думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України. Водночас ми стурбовані щодо відповідності деяких елементів законопроєкту принципам незалежності суддів» (eurointegration.com.ua). Серед зауважень послів, зокрема, запланований повторний відбір суддів Верховного Суду та скорочення його кількості «без чіткої процедури та в незрозумілий термін», а також передбачуване підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів нереформованій Вищій раді правосуддя. Крім цього, дипломати вважають, що вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, зокрема умови участі та залучення міжнародних експертів, мають бути переглянуті. «Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеційською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим загальним цінностям», — йдеться в заяві.

Щодо останньої рекомендації, на сторінці голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики, народної депутатки від «Слуги народу» Ірини Венедіктової можна знайти новину про зустріч 16 жовтня в парламентському комітеті з головою відділу програм регіонального співробітництва Венеційської комісії Ради Європи Сергієм Кузнецовим та керівником проектів Венеційської комісії Офіса Ради Європи в Україні Сергієм Ткаченком, на якій обговорювали напрями взаємодії двох інституцій. Крім цього, під час ухвалення законопроєкту Венедіктова заявила, що 2 жовтня відбулося засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові, в якому брали участь представники Ради Європи, представництва Європейського союзу, USAID та інших донорських організацій. «Вони підтримали реформи Володимира Зеленського»,      — сказала вона.

«Цей законопроект дозволяє збалансовано перезапустити ВККС, перезавантажити Верховний Суд, змінивши моделі їхньої роботи і дозволивши ВРП обрати ті механізми і інструменти, які дозволять бути дійсно найвищим органом у суддівському врядуванні, бути незалежним конституційним органом, який здатен проводити реформи в суддівському середовищі. Судова влада має стати владою», — заявила Венедіктова.

«Чи гарантує прийнятий закон результат? Ні, звичайно. Але він точно створює дієву можливість зробити українські суди значно кращими, — вважає голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін (facebook.com). Чи скористаємося ми як суспільство цією можливість залежить лише від нас. Рецепт перемог полягає у взаємодії хороших політиків і суспільства. Ну і я хотів би, щоб свої висновки зробила суддівська громада. Ваша неспроможність до самоочищення привела вас до цієї прірви тотальної недовіри суспільства. #1008 вирішує одну з ключових проблем судової влади — Вищу кваліфкомісію суддів. Цей орган буде створено з нуля за участі міжнародних експертів. Також законопроект дозволяє «почистити» інший проблемний орган — Вищу раду правосуддя. Профільний комітет ВРУ зробив законопроєкт ще сильнішим, позбавивши суддівські клани контролю над реформою. Опоненти #1008 волатимуть про посягання на незалежність суддів та порушення європейських стандартів. Щоб втратити незалежність, треба її мати, а європейські стандарти в Україні спрацювали лише на збереження кругової поруки в судах».

Законопроєкт ще має підписати Президент і тоді механізм буде запущений. Тим часом, 17 жовтня стало відомо, що в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти з України був затриманий екс-заступник секретаря РНБО Олег Гладковський. «НАБУ підтверджує затримання екс-першого заступника секретаря РНБО за підозрою в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Слідчі дії тривають. Наразі це вся інформація, яку ми можемо повідомити, з огляду на збереження таємниці слідства», — йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сторінці НАБУ в Facebook.

Чи будуть притягнені до відповідальності топ-чиновники попередньої влади, і не тільки попередньої, і не тільки топ-чиновники, які скоїли злочини? Відповідь на це запитання і буде результатом реформи правоохоронних органів та судової гілки влади, які проводить чинна влада. Тоді ми отримаємо відповідь, наскільки якісною є нинішня судова реформа і чи наважиться вона зламати багаторічне кишенькове керування прокурорами та суддями.