Екологічно й економічно

Торік в Іллінецькій ОТГ встановили сміттєсортувальну станцію, яка обслуговує населені пункти Оратівського і Немирівського районів, Дашівської та Іллінецької громад. В останній уже два роки діє розподільний збір сміття, а наразі тривають пускові роботи мінізаводу із переробки полімерних матеріалів, котрі практично ніде збути чи продати в Україні. Цього тижня підприємство працює в тестовому режимі, налагоджують переробку каністр, плівки та пляшок на тротуарну плитку та бордюри. У понеділок, 21 жовтня, завод випустить першу партію кольорової тротуарної плитки під назвою «Старе місто». Продавати виготовлену продукцію громада не збирається, її використовуватимуть для облаштування пішохідних зон у 24-х населених пунктах ОТГ.

«На реалізацію цього проєкту були залучені кошти як з місцевого, так і з обласного бюджетів. На сьогодні реалізовано щонайменше 7 мільйонів гривень. Ми планували придбати нове спеціалізоване обладнання, виставили пропозицію на тендер, але задовольнити її не вдалося. Тому купили устаткування, яке вже було у використанні за 800 тисяч грн — це два преси, агломератор для дроблення плівки, термошнекозмішувальна машина, форми, автоматика і засоби захисту, сушарки, бетонозмішувач тощо. Проєктна потужність заводу дозволяє за одну зміну (а це вісім годин) виготовити 50 метрів квадратних тротуарної плитки», — розповідає перший заступник голови Іллінецької ОТГ Олег ДМИТРИК.

На підприємстві працевлаштовано сім осіб. Процес виробництва не складний, але довготривалий. Відсортований на сміттєсортувальній лінії пластик дробиться на мілкі частинки, потім плавиться і переробляється на порошок в агломераторі. Перероблена сировина змішується з кварцовим піском і барвником під відповідною температурою. Суміш викладається в форми й відправляється під прес, який має водяне охолодження.

«Виготовлення тротуарної плитки — це лише перший етап, — продовжує Олег Дмитрик. — Тобто проєкт на цьому не завершується. Зараз розглядаємо можливість встановлення устаткування для промивки і переробки ПЕТ-пляшки, а також шукаємо обладнання для виробництва піщаної плитки. Окрім цього, пишемо проєкти на залучення грантів між міжнародних донорів, адже досі ніхто нічого подібного не робив. І наш мінізавод може стати реальним порятунком від шкідливих полімерів і пластику».

Як писав «День» (№ 115 від 2 липня 219 року), ідея встановлення мінізаводу з переробки твердих побутових відходів виникла через те, що ці матеріали практично не реалізуються в Україні. Добре йде метал, картон, ПЕТ-пляшка, непогано — скло і склобій, а от полімерні матеріали — плівка і твердий пластик — «підвисають». Такий стан справ змусив Іллінецьку громаду до пошуку раціональних рішень і консультацій з закордонними партнерами. Вони, власне, і підказали, як можна переробляти вторинну сировину і економити кошти громади на облаштування пішохідних зон. За попередніми підрахунками виробництво тротуарної плитки забезпечить нульову рентабельність. «Головне, що не в мінус», — кажуть місцеві жителі, бо вигоди від проєкту вже очевидні: громада нарешті позбудеться твердих полімерних відходів і отримає матеріал для облаштування своєї території.