Про корейську хвилю

Республіку Корея та Україну розділяє відстань у понад 7500 км, але між обома країнами є чимало спільного — приблизно однакова кількість населення, любов з давніх часів до танців та пісень, схоже бажання зберегти свою ідентичність і подолати труднощі, щоб стати успішними країнами. Схожою є ситуація щодо відновлення територіальної цілісності. В результаті корейської війни у 1950 — 1953 роках Корея стала розділеною на дві країни: КНДР і Республіку Корея, або відповідно Північну і Південну Корею. Україна втратила півострів Крим унаслідок незаконної анексії Криму Росією, і частина території на сході України зараз перебуває під контролем проросійських сепаратистів.

Розмову з Послом Республіки Корея в Україні Кі-Чан Квон почали із запитання: чи призупинили два саміти президентів США і Північної Кореї розвиток ядерної програми Пхеньяна?

«ПОЗИТИВОМ ДВОХ САМІТІВ США І ПІВНІЧНОЇ КОРЕЇ МОЖНА НАЗВАТИ ТЕ, ЩО НАПРУЖЕННЯ МІЖ ДВОМА КРАЇНАМИ НА ПІВОСТРОВІ СТАЛО МЕНШИМ...»

— Думаю, що певною мірою так. Після кількох самітів президента Трампа і президента Кіма зараз тривають переговори між Вашингтоном і Пхеньяном на робочому рівні. Останні переговори відбулися 5 жовтня у Стокгольмі. Але їх було раптово призупинено. Невідомо, з якої причини.

Підсумовуючи, можу сказати, що обидва згадані саміти принесли неоднозначні результати. Що я маю на увазі? Північна Корея досі проводить випробування ракет короткої дальності. Навіть учора (інтерв’ю записувалося 31 жовтня. — Авт.) відбулися чергові випробування снарядів. Саме так це назвали у нашій країні, бо ми точно не знаємо, що саме це було: ракета чи снаряд.

Позитивом двох самітів США і Північної Кореї можна назвати те, що напруження між двома країнами на півострові стало меншим, ніж воно було два роки тому.

Два роки тому Трамп заявив із трибуни ООН, що може повністю зруйнувати Північну Корею і зазначив, що на його столі є ядерна кнопка. На що Кім відповів, що на його столі також є кнопка, але більша. В той час Південна Корея дуже нервувала від такого обміну войовничими заявами Трампа і Кіма. І тоді спостерігалося найбільше напруження на півострові.

А тепер ми бачимо заяви Трампа, що він отримує красиві листи від Кіма, але при цьому американський президент не пояснює, що це означає.

Експерти гадають, що, можливо, у цих листах ідеться про підготовку до чергового саміту чи про наступні переговори.

«МИ СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ПІВНІЧНА КОРЕЯ ВІДМОВИТЬСЯ ВІД АМБІЦІЙ РОЗВИВАТИ ЯДЕРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ...»

— А якщо говорити про цю ситуацію, виглядає так, що північнокорейський лідер привернув до себе увагу завдяки ядерним випробуванням і з ним став особисто спілкуватися президент наймогутнішої країни у світі. Що ви думає про це?

— Дійсно, північнокорейський лідер Кім використав таку тактику, щоб показати, що Північна Корея є небезпечною країною. І якщо ви будете погано до нас ставитись як до нелегітимного партнера на переговорах, то для вас це буде катастрофою, бо ми маємо ядерну зброю і можливості запускати ракети з ядерними боєголовками. Такими були наміри північнокорейського режиму Кіма.

— Виходить, що це протилежне тому, як вчинила Україна: перебуваючи у дуже складній економічній ситуації, вона відмовилася від третього за величиною ядерного потенціалу під великим тиском США і Росії.

— Час від часу я бачив, як деякі експерти використовують Україну як приклад. Ми, Південна Корея, прагнемо, щоб наша країна відмовилася від створення ядерної зброї в обмін на економічну допомогу. Але відмінність, на мою думку, полягає в тому, що Україна не бажала залишати ядерну зброю на своїй території. 

Економічна ситуація в Північній Кореї є дуже поганою, але, проте, вона хоче розвивати ядерний потенціал. І, на відміну від України, вона не збирається легко позбавлятися свого ядерного потенціалу навіть в обмін на економічну допомогу. Населення Північної Кореї є дуже бідним, але режим витрачає величезні ресурси на створення ядерної зброї.

Ми сподіваємося, що Північна Корея відмовиться від амбіцій розвивати ядерний потенціал і натомість спрямує зусилля на збільшення добробуту населення, стандартів життя.

«БАГАТО ЕКСПЕРТІВ ВВАЖАЮТЬ, ЩО КИТАЙ І ЯПОНІЯ ЧИ РОСІЯ НЕ ХОЧУТЬ, ЩОБ ДВІ КОРЕЇ ОБ’ЄДНАЛИСЯ»

— Що ви можете сказати про можливість об’єднання двох Корей — Північної та Південної? Чи це можливо і за яких умов?

— Об’єднання країни може бути досягнуто кількома шляхами. Наприклад, як, приміром, Німеччина — возз’єднання країни відбулося несподівано.

І при цьому інфраструктура для цього була дуже доброю. Західна Німеччина була дуже потужною державою. Її економічні можливості дозволили абсорбувати біднішу Східну Німеччину, яка і не була дуже бідною. Але процес об’єднання вимагав багато коштів, і для Західної Німеччини це було не дуже складно. Завдяки цьому було підвищено рівень добробуту населення Східної Німеччини. 

Можливо, Південна Корея не така багата, як Німеччина, але в багатьох аспектах об’єднання вимагатиме багато ресурсів і коштів від Південної Кореї.

— А як самі південні корейці ставляться до ідеї об’єднання, чи готові вони піти на те, що їхня країна платитиме за це?

— Загалом, більшість людей виступає за об’єднання. Але існує розрив між поколіннями. Наприклад, люди старшого покоління, чи, іншими словами, віком від 40 до 60 років, хочуть об’єднання. Але молодше покоління, від 20 до 30 років, ставлять питання: «А чому ми маємо об’єднуватись, адже зараз у нас гарний рівень життя, а якщо об’єднаємося, то будемо змушені віддати багато коштів Північній Кореї, щоб підвищити їхній рівень життя і добробуту? Чому ми маємо йти на жертви?» — така ментальність молодого покоління.

— А чи зацікавлені, на вашу думку, Китай, Японія і Росія в тому, щоб Південна і Північна Корея об’єдналися?

— Важко дати відповідь на це запитання. Але багато експертів вважають, якщо Південна і Північна Корея об’єднаються, це означатиме, що населення на Корейському півострові становитиме майже 80 млн людей. У Південної Кореї — 51 млн, а в Північної Кореї — приблизно 27 млн.

І якщо після об’єднання у нас буде населення чисельністю майже такою, як у Німеччини, об’єднана Корея буде потужною економічною державою у Східній Азії. І ми зможемо використати природні ресурси та дешеву робочу силу Північної Кореї та капітал і технології Південної Кореї, щоб забезпечити новий економічний бум, для об’єднаної Кореї виникне дуже багато економічних можливостей.

Тому багато корейських і закордонних експертів вважають, що, скоріше за все, Китай і Японія чи Росія не хочуть, щоб дві Кореї — Південна і Північна — об’єдналися.

«ДОПОКИ США БУДУТЬ ЗАДІЯНІ У ПЕРЕГОВОРАХ ІЗ ПІВНІЧНОЮ КОРЕЄЮ, НАПРУЖЕННЯ НА КОРЕЙСЬКОМУ ПІВОСТРОВІ БУДЕ МЕНШИМ»

— А що ви скажете про плату за присутність американських військ у вашій країні? Адже, як відомо, Трамп заявив, що інші країни, де перебувають американські війська, мають збільшити плату за це.

— Так, Південна Корея платить значну долю коштів за присутність американських військ у нашій країні. І це досить великі гроші. У нас перебуває приблизно 27 тис. американських солдатів. Адміністрація Трампа постійно стверджує, що Південна Корея має платити більше і більше. Якщо раніше була домовленість про певну плату упродовж п’яти останніх років, то зараз у Білому домі заявляють, що відтепер кожного року буде переглядатися плата за присутність американських військ у нашій країні. Наша плата за це буде зростати і стане великим тягарем у державному бюджеті. Я вважаю, що шляхом переговорів ми можемо досягти домовленості стосовно розумного рівня оплати.

«МИ ПІДТРИМУЄМО СУВЕРЕНІТЕТ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ»

— Пане Посол, а чому Південна Корея не приєдналася до санкцій проти Росії за нелегальну анексію Криму та агресію на сході України і не наслідувала приклад сусідньої Японії й Австралії, які зробили це?

— Так, це має місце. Ми підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України та вважаємо, що незалежність України потрібно поважати. Ми також вважаємо, що вирішити конфлікт на сході України можна через імплементацію Мінських угод. Ми також не визнаємо анексію Криму Росією. 

Незважаючи на те, що ми безпосередньо до санкцій не приєднуємося, ми робимо все можливе, щоб не суперечити санкціям, коли ми підтримуємо та розвиваємо двосторонні відносини з Росією.

— До речі, що ви скажете про такий заголовок у виданні Korean Times: «Безпрецедентно: Південна Корея здійснила постріли застереження щодо російського винищувача»?

— Насправді російський літак порушив корейську повітряну зону. Зокрема, йдеться про проліт винищувача 23 липня над островом Токто, який є дуже важливим у стратегічному і дипломатичному сенсі. І тому постріли попередження були безпрецедентними.

«ПІВДЕННОКОРЕЙСЬКІ КОМПАНІЇ ХОТІЛИ Б ОТРИМУВАТИ ДОСВІД І ОБМІНЮВАТИСЯ ТЕХНОЛОГІЯМИ»

— Я знаю, що ваша країна випускає танки, гелікоптери, тренувальні літаки Т-50...

— До речі, цей літак є дуже дорогим. Ми їх експортуємо до Індонезії та декількох інших країн. Так, оборонна промисловість Південної Кореї є досить потужною, подібно до вашої країни, яка також має дуже сильну оборонну промисловість. Кілька тижнів тому я побував на підприємствах «Мотор-Січ», КБ «Південне».

— Чи цікавить Південну Корею співпраця з Україною у цій сфері, доповнювати одна одну у випуску оборонної продукції?

— Так. Україна має чудову оборонну промисловість, оборонні технології. І деякі південнокорейські компанії хотіли б отримати досвід у вашій країні і тісно співпрацювати і обмінюватися технологіями. Насправді, у певному сенсі така співпраця існує.

— Можете детальніше розповісти про це?

— Так, я можу назвати декілька таких компаній. Перше за все, це Hanwha — велика корейська компанія в оборонному секторі, яка виробляє танки. Інша компанія, Doosan, випускає оборонну продукцію, важкі машини. І таких компаній, які хочуть співпрацювати з українськими, стає все більше. 

«УКРАЇНА Є ДУЖЕ ВАЖЛИВОЮ КРАЇНОЮ У ДИПЛОМАТИЧНОМУ І СТРАТЕГІЧНОМУ ПЛАНІ...»

— Пане Посол, а що ви знали про нашу країну до приїзду сюди, і як сталося, що ви обрали нашу країну як посол, чи ви не мали вибору?

— Щороку у нас навесні та восени відбувається призначення послів. І коли я побачив вакансію посла в Україні, я одразу подав заявку на це місце. Я був дуже радий, що мене призначили послом в Україні.

Справді, я не знав багато про вашу країну, але я знав як дипломат, що Україна є дуже важливою країною у дипломатичному і стратегічному плані і що між Росією і Заходом відбувається конфлікт щодо України.

Раніше я читав книгу Збігнєва Бжезінського «Велика шахівниця» і добре пам’ятаю одну фразу з неї: «Якщо Росія матиме Україну під своїм контролем, то вона знову стане імперіалістичною країною. А без України Росія не зможе стати імперією». Це означає, що цією фразою Бжезінський описав важливість України так сильно, що, прочитавши цю книгу, ви можете легко зрозуміти, наскільки важливою є Україна на стратегічній карті світу.

Як прибув до України, я почав вивчати її історію, відносини між Південною Кореєю та Україною. Я дізнався, що існує багато простору для співпраці між обома країнами.

І я жалкую лише про одне. До економічної кризи, викликаної вторгненням Росії на півострів Крим і на схід України у 2014 році, торговий оборот між нашими країнами перевищував 2 млрд доларів, понад 20 корейських компаній працювали в Україні. А через економічну кризу було призупинено декілька великих проектів, і кількість корейських компаній в Україні зменшилася до десяти.

Але, зважаючи на потенціал української промисловості, сільського господарства, відмінні людські ресурси у сфері ІТ та високу оборонну промисловість, поточний рівень економічних транзакцій, торгівлі та інвестицій є зовсім незадовільним.

Тому я як новий посол в Україні хочу докласти всіх зусиль, щоб розширити можливості співробітництва в економічній сфері, візитів на високому рівні, культурного обміну. Такі завдання я поставив перед собою.

«Я ЖАЛКУЮ, ЩО УКРАЇНА ПОВНІСТЮ НЕ ВИКОРИСТОВУЄ СВІЙ ПОТЕНЦІАЛ У БАГАТЬОХ СФЕРАХ»

— Чи змінилася ваша думка про Україну і як саме після перебування тут протягом майже п’яти місяців?

— Я зрозумів, що Україна є більш важливою країною, має значно більший потенціал, щоб стати великою країною. Тому я хочу сказати, що мої попередники на посаді посла всі полюбили Україну. Один із послів, який працював тут майже десять років тому, написав мемуари під назвою «Моя любов — Україна».   

Він має ступінь доктора філософії в університеті Брауна, США, також досліджував Росію. І він відзначив, що Росія йому подобається як старий друг, але його любов до України — як любов чоловіка до гарної жінки, в яку він закохався під час першого побачення. Він дуже добре говорив про Україну.

Я жалкую, що Україна повністю не використовує свій потенціал у багатьох сферах.

— Я побачив на вебсайті посольства України в Сеулі, що у лютому 2019 р. корейська компанія POSCO International підписала з українською групою компаній Oрексім контракт на придбання 75% власності у зерновому терміналі Миколаївського морського порту. Вартість контракту — близько 65 млн дол. США. Офіційне відкриття терміналу очікується наприкінці 2019 р. Можете розповісти, як виконується цей контракт?

— Так, кілька тижнів тому я побував у Миколаєві, щоб взяти участь у церемонії відкриття цього зернового терміналу. Наскільки я знаю, якщо цей проект буде успішним, POSCO International може розширити його на території України. Компанія розглядає можливість вкладання інвестицій в інші області.

Хочу відзначити, що у червні 2019 р. корейська компанія GS Engineering & Construction підписала з українською Helious Strategia контракт на будівництво у Закарпатській області двох сонячних електростанцій потужністю 12,6 МВт і 11,5 МВт. Сукупна вартість проекту — 24 млн дол. США, запланований початок експлуатації — квітень 2020 року.

Після завершення будівництва сонячних електростанцій, якщо проект матиме успіх, ця компанія також планує розширити інвестиції в Україні.

«КОРЕЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ СУДНОБУДІВЕЛЬНІ КОМПАНІЇ МОЖУТЬ ДУЖЕ ТІСНО СПІВПРАЦЮВАТИ У ЦІЙ СФЕРІ»

— Пане Посол, оскільки ви згадали про візит у Миколаїв, то, мабуть, ви помітили, що там є багато суднобудівельних заводів, які не використовують свій потенціал. Чи бачите ви можливості для співпраці між нашими країнами у сфері суднобудування?

— Так, тут є простір для співпраці. І я вже чув, що зараз деякі українські суднобудівельники з Миколаєва працюють на суднобудівельних компаніях у Кореї. В нашій країні є три дуже відомі суднобудівельні компанії: Samsung Heavy Industries, Hyundai Heavy Industries Co., Ltd, Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering Co., Ltd (DSME).

Суднобудівна промисловість Південної Кореї займає перше місце у світі. Я також знаю, що Україна має досить розвинуті суднобудівельні технології. Тому, на мою думку, корейські та українські суднобудівельні компанії можуть дуже тісно співпрацювати у цій сфері.  

— А як щодо співпраці в авіакосмічній галузі? Я знаю, що свого часу український ракетоносій вивів на орбіту корейський супутник...

— Так, ми знаємо, що в авіакосмічній сфері Україна володіє дуже хорошими технологіями, зокрема, здійснює запуски супутників у космос. Я думаю, що в цій галузі також є можливість для співпраці.

«КОРОЛЬ СЕДЖОН СТВОРИВ АЛФАВІТ, ЩОБ ПІДВИЩИТИ РІВЕНЬ ДОБРОБУТУ ПЕРЕСІЧНОГО НАСЕЛЕННЯ»

— Пане Посол, хотілось би запитати вас про корейську ідентичність. Як вам вдалося її зберегти, і чи це стало можливим завдяки корейській мові, яку свого часу створило керівництво країни?

— Так, корейський народ є, головним чином, однорідним. І така ситуація зберігається протягом чотирьох-п’яти тисяч років на корейському півострові й частині Манчжурії, де корейці могли розмовляти однією мовою. Спочатку було одне королівство, яке згодом розділилося на три, які знову об’єдналися. В той час китайці говорили однією мовою, корейці — іншою, і вони не могли спілкуватися одне з одним, якщо в них не було перекладача.

У ХV столітті у нас був король Седжон. Для корейського народу він — як для України князь Ярослав Мудрий, який багато зробив для управління країною (тоді князівства Київська Русь). До цього у вас був князь Володимир, який прийняв християнство і розширив територію Київської  Русі.

Як і Ярослав Мудрий, король Седжон (1418 — 1450) провів для управління країною багато схожих реформ. Він реформував сільське господарство та деякі інші сфери і не лише попросив підлеглих міністрів створити корейський алфавіт, але й сам був сильно заангажований у цьому. Треба відзначити, що ця робота над створенням алфавіту трималася у секреті, бо переважна більшість тогочасної еліти була прокитайською. Ця ситуація подібна тій, що існує в Україні, де є проросійські представники серед еліти, які чинять спротив появі нової проєвропейської України.

Тому робота над створенням корейського алфавіту проводилася таємно. Король збирав інформацію про китайську і японську мови, відправляючи людей до цих країн і різних племен. І в певний момент він оголосив про створення корейського алфавіту.

Причина створення цього алфавіту полягала в наступному: простим людям було дуже складно писати і запам’ятовувати китайські ієрогліфи. Це схоже на те, якби зараз попросити європейців використовувати латинську мову. Пересічні люди не зможуть читати Біблію латиною. Тому Лютер переклав її з латинської на німецьку мову.

У нас пересічні люди скаржилися на те, що вони не можуть правильно подати скарги і до них ставляться зневажливо у канцеляріях. А люди мали розуміти загальні закони та регуляторні акти, й тоді вони могли б подавати правильно скарги в урядові офіси.

Тому король Седжон створив алфавіт, щоб підвищити рівень добробуту звичайного населення. І зараз він один із двох героїв у історії Південної Кореї. Другим є адмірал Лі, який під час вторгнення Японії на Корейський півострів наприкінці XVI століття завдав поразки японському флоту. Його порівнюють з адміралом Нельсоном із Великої Британії. На центральному майдані у Сеулі ви можете побачити великі пам’ятники обом героям.

— А чи не заважає особливість корейської мови вивчати, скажімо, англійську мову, яка необхідна у міжнародному спілкуванні? 

— Корейську мову легко вивчати, це дуже гарний алфавіт, але через граматику корейська дуже відрізняється від європейських мов. Корейці є працьовитим народом, дуже наполегливо вивчають іноземні мови, зокрема англійську. Але для корейців вивчати мову, в основі якої є латинська, не так легко.

Я можу сказати, що молоде покоління у Міністерстві закордонних справ, молоді дипломати краще розмовляють англійською мовою у порівнянні з моїм поколінням.

На мою думку, нам потрібно інтенсифікувати вивчення іноземних мов для всіх вікових категорій, щоб корейці могли стати більш глобалізованими. Щоб виступати на міжнародних конференціях, вести переговори з іноземними компаніями, потрібно вміти впевнено та чітко висловлюватися під час розмови з іноземними партнерами, тому треба добре опанувати англійську чи інші іноземні мови.

«ІНТЕРЕС ДО ВИВЧЕННЯ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ Є СВІТОВИМ ФЕНОМЕНОМ»

— До речі, тут, у Києві, в одному кафе біля метро я побачив дівчину, яка робила домашнє завдання з корейської мови. Я запитав її, чому вона вивчає корейську, а не якусь європейську мову. Вона відповіла, що корейська мова легша за німецьку...

— Справді? Я вважаю, що для України дуже добре, що багато українців цікавляться  вивченням корейської мови. У Корейському освітньому центрі у Києві, який було засновано два роки тому, у першій половині цього року майже 350 українців почали безкоштовно вивчати корейську мову. А восени майже 400 українців зареєструвалися на навчання у цьому центрі.

Більше того, у трьох університетах України є факультети корейської мови. Наприклад, у Національному лінгвістичному університеті є факультети корейської і китайської мов. Кількість першокурсників, які записалися на вивчення китайської мови, становила 120, японської — 50, а на факультет корейської мови записалося 80 студентів. 

Тому для нас це є приємною несподіванкою — побачити, що більше українців записалися на вивчення корейської мови, ніж японської.

— А чому, на вашу думку, все більше українців цікавляться вивченням корейської мови?

— На мою думку, існує кілька причин. Перш за все, інтерес до вивчення корейської мови є світовим феноменом. У багатьох країнах зростає кількість людей, зацікавлених у вивченні корейської мови. За цим ми вбачаємо корейську хвилю. Наприклад, в Україні, в Університеті митної справи та фінансів у місті Дніпро, де є факультет корейської мови, я чув, що студенти, зокрема студентки, дуже цікавляться кей-поп (прим. — корейською популярною музикою) і особливо гуртом BTS (з корейської розшифровується як Бантан Соньондан (Bangtan Sonyeondan) — корейський хлопчачий гурт (бойз-бенд). Бі-Бі-Сі чи Сі-Ен-Ен називають його південнокорейською групою Бітлз. Це найпопулярніший гурт у світі. Якщо подивитися YouTube, то їхні пісні переглянули понад 600 млн людей.

Ось чому вони отримали American Music Awards. Цього року вони виступали в Парижі, в Лондоні на стадіоні Уемблі, зібравши авдиторію за два дні у 60 тис. людей.

— Чи збирається цей гурт побувати з концертом в Україні?

— Наскільки я знаю, це питання обговорюється. Один український телеканал намагається запросити BTS до України і спеціально готує відео, щоб продемонструвати можливості Олімпійського стадіону в Києві. Ці матеріали мають бути подані компанії «Біг хіт Ентертеймент» (Big Hit Entertainment), до якої належить цей гурт і яка обирає міста, де виступатимуть BTS.  

«Є ДЕЩО СПІЛЬНЕ, ЩО РОБИТЬ НАШІ НАРОДИ СХОЖИМИ»

— А яка українська музика подобається вам?

— Хоч би хто з Кореї приїжджав до України, корейцям дуже подобається ваша країна. Найбільше їм до вподоби опера, при цьому квитки в оперний театр дуже дешеві. У Кореї, якщо ви бажаєте подивитися оперу, маєте заплатити понад сто доларів за квиток.

А в Україні це дуже дешево, і водночас дуже класні речі можна подивитися в оперному театрі.

Коли моя дружина приїде до Києва, я обов’язково сходжу з нею в оперний театр.

Мені дуже подобається український одяг, зокрема вишиванки, вони дуже красиві.

До речі, є дещо спільне, що робить наші народи схожими. Це те, що і південнокорейці, й українці з давніх часів люблять танцювати і співати.

У цьому плані у нас є схожі традиції. Також є схожі історичні труднощі у ХХ столітті. У нас була корейська війна, а в Україні був Голодомор у 1932—1933 роках, в 2013—1914 роках — Євромайдан, російська агресія на сході країни і незаконна анексія РФ Криму.

Успішно подолавши ці труднощі, українці мають шанс реформувати себе і знову стати великою державою.

На нашому прийомі з нагоди Дня заснування корейської нації першого жовтня я висловив сподівання, що Україна стане багатшою і сильнішою країною завдяки реформам. Можливо, це забере чимало часу. У своєму виступі я використав слова з пісні Боба Ділана «Вітає між вітрів», у якій ідеться про війну і мир. Я вважаю, що завдяки дипломатії Україна зможе домогтися миру на сході країни.