Після «Фукусіми»
Атомна енергетика стала безпечнішою після руйнівної аварії, що сталася рік тому на станції «Фукусіма» в Японії. Вона стане ще безпечнішою найближчими роками за умови, що уряди, оператори АЕС та органи регулювання не втратять пильність.
Аварія на «Фукусімі» сталася в результаті землетрусу й цунамі безпрецедентного масштабу. Проте, як визнала влада Японії, людські й організаційні помилки також відіграли важливу роль.
Наприклад, ядерні органи регулювання Японії були недостатньо незалежні, й нагляд за оператором станції TEPCO був слабким. На «Фукусімі» резервна подача електроенергії, потрібна для підтримки життєво важливих функцій безпеки, таких як охолоджування реактора й відключених паливних стержнів, не була належно захищена. Навчання реагуванню на важкі аварії було недостатнім. Також бракувало комплексного реагування на надзвичайні ситуації як на станції, так і на національному рівні.
Людські й організаційні недоліки не обмежуються лише Японією. «Фукусіма» була тривожним дзвінком для всіх країн, що використовують атомну енергію. Вона стала поштовхом до серйозного самоаналізу й визнання того, що безпека не може бути звичайною річчю, де б це не було. Були виявлені основні причини аварії.
Уряди, органи регулювання й оператори АЕС у всьому світі почали засвоювати правильні уроки. Реалізується надійний міжнародний план дій із ядерної безпеки. В результаті ймовірність іншого лиха в масштабі «Фукусіми» була зменшена.
Що саме змінилося? Можливо, найбільш важливим є те, що найгірші припущення для планування заходів безпеки були радикально переглянуті. На Фукусімі реактори витримали землетрус у 9 балів — набагато потужніший, ніж на який вони були розраховані. Проте АЕС не була спроектована так, щоб витримати цунамі заввишки 14 метрів, яке зруйнувало її захисну морську стіну менш ніж за годину після землетрусу.
У період після аварії на Фукусімі захист від багатьох руйнівних стихійних лих, у тому числі землетрусів і цунамі, посилюється на ядерних об’єктах у всьому світі. Вживаються заходи щодо поліпшення готовності до тривалих відключень електроенергії, захищаються резервні джерела живлення, а також забезпечується наявність води для охолоджування навіть у тяжких умовах аварії.
Глобальні стандарти ядерної безпеки нині переглядаються. Національні й міжнародні можливості реагування на надзвичайні ситуації оновлюються. Оператори АЕС і національні органи регулювання перевіряються ретельніше.
Незважаючи на аварію, глобальне використання атомної енергії, схоже, буде неухильно зростати протягом наступних років, хоч і повільнішими темпами, ніж прогнозувалося раніше. Причини для цього не змінилися: зростання попиту на енергоносії поряд із заклопотаністю з приводу зміни клімату, непостійні ціни на викопні види палива, а також безпечність поставок енергоносіїв. Світові буде важко і забезпечити стабільні поставки енергоносіїв, і скоротити викиди парникових газів, якщо атомна енергія не залишатиметься важливою частиною глобального енергетичного балансу.
Міжнародне агентство з атомної енергії очікує, що щонайменше 90 додаткових ядерних реакторів приєднаються до вже працюючих 437 реакторів у всьому світі до 2030 року. Незважаючи на те, що деякі країни відмовилися від своїх ядерних програм або скоротили їх після аварії на «Фукусімі», основні споживачі ядерної енергетики, такі як Китай, Індія та Росія, йдуть уперед із амбітними планами розширення. Багато інших країн, головним чином ті, що розвиваються, також розглядають можливість використання ядерної енергії.
Ядерна безпека має першорядне значення як для досвідчених споживачів, так і для новачків. Це важливо для країн, які вирішили припинити використовувати атомну енергію, оскільки їхні АЕС продовжуватимуть працювати протягом десятиліть і потребуватимуть списання з безпечним зберіганням ядерних відходів. І це важливо для країн, які рішуче виступають проти ядерної енергетики, оскільки в багатьох з них є сусіди, що використовують АЕС.
Країни, що планують нові ядерні енергетичні програми, мають визнати, що досягнення їхніх цілей — це важка й тривала справа. Вони мають витратити немало часу та грошей на навчання вчених та інженерів, створення дійсно незалежних і добре фінансованих органів регулювання, а також на впровадження потрібної технічної інфраструктури. Деякі країни в цьому плані все ще мають недоліки.
Проте всупереч поширеній думці в ядерній енергетиці гарні загальні показники безпеки. Нові реактори, що будують сьогодні, мають суттєво вдосконалені функції забезпечення безпеки, як активні, так і пасивні, порівняно з поколінням реакторів на Фукусімі. Але для того, щоб відновити й підтримувати суспільну довіру, дії урядів, органів регулювання й операторів мають бути прозорими щодо переваг і ризиків ядерної енергетики й чесними, коли справи кепські.
Той факт, що така подія, як катастрофа на «Фукусімі», була можлива в Японії, одній із найбільш промислово розвинених країн світу, є нагадуванням про те, що коли йдеться про ядерну безпеку, ніщо не є само собою зрозумілим. Самовдоволення може виявитися смертельним. Підвищення безпеки за останніх 12 місяців може бути лише початком. Ми не повинні повертатися до підходу «все в порядку» в міру того, як Фукусіма йде з пам’яті.
Юкія АМАНО — генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
