Проти наступу на пам’ять

Звертаюсь до вас із приводу збереження пам’яті та мистецької спадщини Великого сина Українського народу, співака Бориса Романовича Гмирі.

Прочитав книги «Борис Гмиря. Щоденники 1936—1969» — упорядник та автор текстів Г.В. Принц та «Гмиря і Шостакович» — авторів Г. Принц, М. Копиці та Н. Цимбалістої. Мене не може не хвилювати стан збереження пам’яті геніального співака і доля його творчої спадщини. На мою думку, п. Принц заслуговує великої поваги за виконану роботу зі збереження творчої спадщини Бориса Гмирі. Незважаючи на байдужість чиновників від культури, ставлення яких до Української культури нерідко межує зі злочинністю, п. Принц робить свою справу.

Сьогодні в незалежній Україні ставлять пам’ятники вождям комуністичної держави, цариці Катерині, живим лицедіям, кишеньковим злодіям (і не важливо, за чиї кошти). Держава повинна призупинити цей дикунський наступ на пам’ять народу. Не спекулювати свободою, творчістю і демократією, а врегулювати це питання. А Борис Гмиря забутий можновладцями, продовжується боротьба за його вшанування. Мені віриться, що до 110-річчя від дня народження Б. Гмирі йому буде споруджено пам’ятник в м. Києві, урядовою постановою квартирі, де проживав митець і де все збережено, як і було за його життя, офіційно буде надано статусу музею, а також на державному рівні буде вжито заходів щодо збереження пам’яті та творчої спадщини Великого сина Українського народу.