Беззахисний медичний фронт

Щодня від пресслужби Міністерства охорони здоров’я на пошту надходять оперативні новини про поширення коронавірусу: скільки захворіло, в яких регіонах, також додаються застереження, що краще сидіти вдома. Та жодної новини, а скільки в лікарнях, які приймають хворих на COVID-19, засобів захисту для медиків? Лікарів удома не сховаєш, медичний персонал зараз на передовій у битві за здоров’я кожного із нас. У соціальних мережах з’являється дедалі більше світлин із регіональних лікарень, де медики в костюмах, схожих на ті, що носили ліквідатори аварії на ЧАЕС, певно, тих же років випуску. Тобто ні про який захист не йдеться. Добре, якщо у всіх лікарів є маски, не кажучи про захисні костюми, які сьогодні ледь не розкіш.

НОВИЙ ВИКЛИК НЕЗАВЕРШЕНОЇ РЕФОРМИ

Як стверджують вірусологи, Україна ще тільки на першому етапі епідемії. Усього їх чотири: умовний старт, спалах, пік і спад. Уявіть, якщо вже зараз відомо про більш ніж десять медиків, котрі підхопили коронавірус, чого чекати далі? У Монастириському районі, що на Тернопільщині, захворіло на коронавірус п’ятеро лікарів, чотири медсестри та дві санітарки. Місцеві видання пишуть, що захисні засоби для медперсоналу зараз постачають волонтери та місцеві підприємці. Від держави не отримали ще ні тестів, ні спецодягу.

«За великим рахунком, це мали б робити власники медичних закладів, тобто місцева влада, якщо це комунальні заклади. Але реформа ще не почалася. А тепер виникла нагальна необхідність, захисних засобів потрібно буде дуже-дуже багато, увесь захисний одяг необхідно постійно міняти, — роз’яснює доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО ім. П. Л. Шупика Федір ЛАПІЙ. — Тому виникає питання бюджету, ринку і проведення централізованих закупівель. Кабмін же не може фінансувати окрему лікарню, він може надавати гроші на централізовану закупівлю й виходити на міжнародні ринки».

Медики розраховують саме на державну допомогу, бо медична реформа зараз трохи зависла в повітрі. Із 1 квітня мав розпочатися другий її етап. Відповідно, заклади вторинної ланки, зокрема й стаціонари, де лікують хворих на COVID-19, мали змінити статус із державних на комунальні. Фінансування закладу тоді лягає на плечі засновника, приміром, міської ради. Крім цього, медзаклад укладає договір з Національною службою здоров’я України й отримує від неї кошти за конкретно надані пацієнтам послуги, кожна із них має свій спеціальний тариф. Та оскільки ротації в МОЗ досі вагаються, чи не відкласти до літа запуск другого етапу реформи, тепер заклади вторинного рівня чекають на державну підтримку.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Тим паче, що кошти і можливості в уряду є. Ще в лютому колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук підписав постанову, яка передбачала закупівлю 1,1 мільйона масок, 125 тисяч ізоляційних халатів і майже 150 тисяч респіраторів. «Це гроші, які були зекономлені міжнародною організацією при закупівлі препаратів для лікування раку. Міжнародна агенція закупила все, що замовила Україна, але домовилася про додаткові знижки для країни, отримавши величезну економію. Ці 67 мільйонів гривень зекономлених коштів ще попереднім урядом були частково розподілені на закупівлю необхідних засобів для боротьби з коронавірусом і захисту медичного персоналу. Усе, що потрібно було для того, щоб цей перелік закупили ще кілька тижнів тому, — це підпис міністра», — коментувала у ЗМІ народна депутатка від «Голосу» Олександра УСТІНОВА.

«СВОЯ» ЛЮДИНА НА ЗАКУПІВЛЯХ

Підписати необхідні документи для закупівлі засобів захисту вже три тижні поспіль просить директор ДП «Медичні закупівлі» Арсен ЖУМАДІЛОВ. Очолюване ним підприємство створене наприкінці 2018 року. Лише в липні цього року завершився конкурс на обрання директора. Основна функція підприємства — організувати вчасні закупівлі ліків у повному обсязі за всіма державними програмами. Із 2015 року МОЗ віддало цю функцію міжнародним організаціям. Така форма співпраці планувалась на перехідний період, доки в Україні не з’явиться окремий, незалежний від МОЗ та політичних перипетій у державі орган. Однак залежність від Мінздоров’я все ж залишається.

Ілля Ємець як керівник відомства мав підписати кілька документів, які дозволили б провести закупівлі (на час підготовки матеріалу стало відомо, що в уряді розглядають звільнення Ємця). Це паспорти бюджетних програм і план використання коштів по закупівлях держпідприємства. Також МОЗ має надати «Медичним закупівлям» орієнтовні ціни.

Утім, міністр обрав іншу тактику. Спочатку зустрівся з Арсеном Жумаділовим і розпитував, чи всі посади заступників директора зайняті. Навіть якщо так, то все одно наполягав на призначенні своєї людини.

«Ваша ультимативна вимога працевлаштувати свою «довірену особу» контрпродуктивна і незаконна, — пояснював на своїй фейсбук-сторінці директор ДП «Медичні закупівлі». — Контрпродуктивна, адже призначення людини в обхід нашої стандартної процедури рекрутингу — це зневага до всіх, хто пройшов усі етапи конкурентного відбору чесно, без допомоги «згори». Працевлаштування заступником генерального директора (а реально — «смотрящим» від міністра) людини з кримінальним минулим, засудженої за крадіжку, — це зневага до платників податків, котрі марно сподіватимуться на нульову толерантність до корупції в такій агенції. А незаконна, адже ДП у своїй діяльності керується виключно законодавством України і статутом, призначення заступників генерального директора є компетенцією генерального директора».

Коли влада переплітається з грішми, зрозуміти, хто винен, а хто ні, не просто. Так, факт є факт. Зриваються надважливі закупівлі для медичних закладів, і не тільки для протидії коронавірусу. «Уже третій тиждень не проводяться засідання постійної робочої групи МОЗ України для вирішення всіх нагальних питань щодо супроводу закупівель. Ми бачимо, що міністерство взагалі не займається закупівлею ліків. Досі не обрані міжнародні організації, які будуть закуповувати ліки протягом цього року, не ухвалені необхідні документи для старту закупівель. З такими темпами українці, які хворіють на онкологію, рідкісні хвороби, гепатити, гемофілію та інші тяжкі захворювання, ризикують залишитися без ліків 2020 року», — додає у своєму зверненні до Мінздоров’я БФ «Пацієнти України».

ЯКА СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ МЕДИКІВ?

Якщо уряд таки замінить керівника МОЗ, то першочергові завдання для нього громадськість уже озвучила — це термінові закупівлі й нагальний захист медиків. Зараз вони діляться між собою засобами спецзахисту, яких значно менше, аніж персоналу. «У сімейного лікаря, терапевта чи педіатра має бути чистий нестерильний халат, маска, яку він повинен міняти по мірі її зволоження, і мають бути захисні окуляри, бо під час огляду можуть бути чхання чи кашляння, та обов’язково рукавиці, — додає Федір Лапій. — І найголовніше — антисептики, але якщо є вода й мило, то можна це питання вирішити. Якщо говорити про лікарів, які працюють у стаціонарах і які безпосередньо будуть контактувати з пацієнтом, підозрілим чи підтвердженим випадком, то знову ж таки, має бути маска чи щиток, який закривав би обличчя, респіратор — бажано третього класу, комбінезон, одноразові халати, бахіли, щоб можна було максимально себе захистити».

Працівниця Київської Швидкої допомоги Лайма ГЕЙДАР підготувала кілька порад, що слід обов’язково робити медикам щоденно: увесь робочий одяг неодмінно знімати після зміни, скинути в поліетиленовий мішок і здати в лікарняну пральню, в жодному разі не нести його додому. На голові обов’язково носити шапочку, все волосся підбирати під неї. Взуття й підошви на ньому після зміни протирати антисептиком чи хлорвмісним засобом. Також обмотати ручки дверей бинтом, який постійно змочувати спиртовмісним антисептиком чи хлорованим дезінфектантом. Ще необхідно стежити за вологістю у приміщенні (має бути не менше, ніж 60%), часто дезінфікувати руки — і жодних обіймів, рукостискань та використання спільного посуду.

Прості правила, які можуть врятувати життя. Хоч українська влада спрацювала на випередження, запровадивши карантинні заходи після перших кількох підтверджених випадків, та поки що програє в захисті медиків. Відправити всіх по домівках і зупинити громадський транспорт, на жаль, не вихід. Потрібно й надалі складати план дій на тиждень, місяць, а то й надовше. Наприклад, в Узбекистані, де зафіксовано менше, ніж сто хворих на COVID-19, уже будують мобільну клініку із контейнерів для імовірних хворих. Усередині кожного з них вміщено санвузол, душ, кондиціонер, телевізор. А в нас медсестри досі без необхідних масок.

P. S. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що Верховна Рада звільнила Іллю Ємця з посади міністра охорони здоров’я України