«Україна переслідуватиме винних у злочині»

20 березня Володимир Путін підписав указ № 201, який зараховує більшість територій тимчасово окупованого Криму до «прикордонних земель Росії» і забороняє іноземцям володіти земельними ділянками на таких територіях (нагадаємо, «День» також писав про це в матеріалі «Путін забрав рештки землі у кримчан»). Іноземні з позиції російського законодавства власники зобов’язані до 20 березня 2021 року продати росіянам або російським компаніям земельні ділянки. В іншому разі їх примусово викупить Росія за рішенням підконтрольного Москві «суду».

Під дію цього указу не потрапили лише три райони Автономної Республіки Крим — Первомайський, Красногвардійський та Білогірський, оскільки вони не межують з адмінкордоном Херсонської області й не мають виходу до Чорного моря. Крім цього, під дію указу не потрапили Верхньосадівський і Тернівський райони Севастополя.

Розповідаємо, як громадяни України та іноземці юридично можуть захистити себе від незаконного відчуження майна.

Цинічним і таким, що порушує право власності, називає указ Путіна заступник прокурора Автономної Республіки Крим Віталій СЕКРЕТАР. Він звертає увагу, що документ з’явився на шостий рік окупації.

«Якби йшлося про захист так званих прикордонних територій від загроз, то землі вилучали б не лише в українців, а й у самих громадян Росії», — обурюється чоловік.

Експерти пояснюють, що загалом експропріація майна з боку країни-окупанта можлива, але одночасно за двох умов: коли існує для цього військова потреба і коли сплачено компенсацію.

Це не перший випад Росії проти права власності на півострові. На початку окупації вона запровадила широкомасштабну експропріацію і націоналізацію державної власності, майна органів місцевого самоврядування, а також власності фізичних та приватних юридичних осіб. За оцінками правоохоронців, до підписання указу без жодної компенсації Росія вилучила у фізосіб майже чотири тисячі земельних ділянок.

Державні органи сприймають указ Путіна як ще один елемент колонізації півострова і чергове порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України та норм міжнародного права. Дії російського президента засудили, зокрема, МЗС, Мінреінтеграції та Представництво президента в Автономній Республіці Крим.

ЧИ ЛЕГІТИМНИЙ УКАЗ ПУТІНА?

Світова спільнота, зокрема міжнародні суди, визнала Крим окупованою територією, а отже, на півострів поширюються норми міжнародного гуманітарного права. Ба більше: державний суверенітет України поширюється на всю її територію в межах загальновизнаних кордонів. Оскільки Крим — окупована територія, то будь-які рішення окупаційної влади для міжнародної спільноти не легітимні.

Правозахисники наголошують, що російський указ порушує міжнародне гуманітарне право та права людини.

У Прокуратурі Автономної Республіки Крим нагадують, що недоторканність права власності на окупованій території захищає Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та Конвенція про захист цивільного населення під час війни 1948 р. Крім цього, ст. 8 (2) (а) (ІV) Римського статуту Міжнародного кримінального суду визнає широкомасштабне привласнення нерухомості, яке не виправдане військовою потребою, воєнним злочином.

Прокуратура АРК називає таке відчуження майна фактичною експропріацією і планує кваліфікувати цей злочин за ст. 438 Кримінального кодексу — «Порушення законів та звичаїв війни».

Перша заступниця представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар’я СВИРИДОВА обґрунтовує, чому указ Путіна не створює жодних правових наслідків відповідно до українського законодавства, навіть якщо окупаційна влада примусово відчужуватиме земельні ділянки.

«Відповідно до положень закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях», за фізичними особами зберігається право власності, зокрема, за тими земельними ділянками, які розташовані на тимчасово окупованих територіях і були набуті відповідно до законодавства України. Ба більше: цей самий закон каже, що будь-які правочини щодо земельних ділянок на тимчасово окупованих територіях, які вчиняються з порушенням українського законодавства, вважаються недійсними і не утворюють жодних правових наслідків», — пояснила вона.

Водночас Дар’я Свиридова нагадала, що українські правоохоронці даватимуть правову оцінку діям кримських посадовців, які відчужуватимуть майно в громадян України та іноземців.

ХТО В ЗОНІ РИЗИКУ?

Правозахисники виокремлюють три категорії людей, яким загрожує російський указ. Насамперед під ризиком опинилися громадяни України, які не мають реєстрації в Криму. Відчуження землі також загрожує тим, хто не отримав російського паспорта.

«Російська Федерація розглядає громадян України як іноземців, навіть тих, хто постійно проживає на півострові. Це ті люди, які або не взяли паспорт окупаційної влади, або яких за останні шість років міграційна служба Росії позбавила громадянства. Ті, хто отримав земельну ділянку в спадщину або в подарунок, не зможуть отримати російське громадянство в спрощеному порядку, як це було раніше», — розповідає юрист Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Максим ТИМОЧКО.

Крім цього, потерпатимуть іноземці, які не проживають на півострові або які мешкають там на підставі посвідки.

За даними формування, що називає себе «Державним комітетом з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим», громадянам України належать 9747 земельних ділянок на «прикордонних територіях Росії», 1825 — громадянам інших держав.

Максим Тимочко припускає, що протягом цього року окупаційна влада проводитиме «інвентаризацію іноземців», щоб 2021-го розпочати процес відчуження на підставі ст. 238 Цивільного кодексу РФ. Якщо за цей час власник не продасть своєї землі, «орган місцевого самоврядування» чи будь-який інший підконтрольний Москві орган звернеться до «суду», щоб той примусово продав або передав нерухомість у державну чи комунальну власність. Суму компенсації в такому разі визначатимуть самі «судді».

«В обох випадках не йтиметься про ринкову вартість компенсації», — коментує Максим Тимочко.

ЯК СЕБЕ ЗАХИСТИТИ?

Правозахисники пояснюють: потерпілим доведеться захищати себе на національному та міжнародному рівнях, тож власникам, які перебувають під ризиком дії указу Путіна, радять уже зараз збирати документацію про права власності й фіксувати ринкову вартість земельної ділянки.

Експерти нагадують, що наразі таку оцінку проводять на підставі кадастрового порядку Російської Федерації за фіксованою ставкою. Однак вони не відкидають, що цю вартість не зменшать протягом року. До того ж, якщо «суд» відчужуватиме ділянку, то у своєму рішенні він може вказувати суму, навіть нижчу за нормативну вартість. Тому вже зараз варто зафіксувати, скільки ж коштує нерухомість. Правозахисники пояснюють, що для національних та міжнародних інстанцій доцільне також проведене до окупації оцінювання.

Прокуратура Автономної Республіки Крим просить потерпілих звертатися до неї з відповідними заявами про злочин.

«Звертаючись до нас, ви даєте змогу державі Україна зафіксувати факт вчинення Росією кримінального правопорушення стосовно вас. Надалі Україна переслідуватиме винних у злочині. Крім цього, кримська прокуратура намагатиметься захистити таких громадян на міжнародному рівні, а саме в Міжнародному кримінальному суді. Маючи достатню кількість доказів воєнного злочину, Україна зможе просити суд у Гаазі розпочати повноцінне розслідування щодо Криму», — звертається до кримчан заступник прокурора АРК Віталій Секретар.

Водночас кримська прокуратура запевняє, що Росія не дізнається про факт звернення до українських правоохоронців. Суд у Гаазі не отримуватиме окремої кримінальної справи на підставі заяви потерпілих. Українські прокурори окремо складають інформаційне повідомлення, узагальнюючи інформацію й шифруючи персональні дані заявників.

«Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду отримує від нас лише інформацію стосовно видів злочинів, їхній масштаб та про причетних до правопорушень осіб», — пояснює заступник прокурора АРК. При цьому він наголошує, що МКС порушуватиме справу, якщо буде очевидно, що в Криму вчиняються не поодинокі, а масові злочини. Саме для доведення широкомасштабності воєнного злочину Прокуратура АРК просить кримчан повідомляти її про наміри окупаційної влади відчужити майно.

До заяви про злочин потерпілим потрібно долучити документи, які підтверджують право власності на момент окупації. Це може бути, зокрема, державний акт про право власності, свідоцтво про право на земельну ділянку (пай) чи витяг з державного реєстру речових прав.

Оскільки сам указ Володимира Путіна не може бути єдиною підставою для позбавлення власності, то де-факто влада Криму листуватиметься з потерпілим. Заявникам потрібно до звернення також додати листування з окупаційними «органами влади», які свідчать про попередження, вимоги чи намір відчужити майно.

Крім цього, громадян просять додати розпорядчий документ або відповідне «судове» рішення, за яким вилучається земельна ділянка, будь-які інші докази передання майна від потерпілого, зокрема відео— й фотодокази.

«У разі перших сигналів щодо порушення права вашої власності інформуйте Прокуратуру АРК у зручний для вас спосіб. Ми відкриті до спілкування не лише через звичайну пошту, а й електронною поштою чи через гарячу лінію», — закликав Віталій Секретар.

Також кримчани можуть захищати своє права власності, надіславши індивідуальну скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти Росії. Правозахисники оцінюють відчуження майна як порушення права на мирне володіння майном відповідно до першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини.

Втім, спочатку громадянам доведеться вичерпати механізми захисту на окупованій території. Коли «органи місцевого самоврядування» чи підконтрольні Москві державні органи звернуться до «суду», власники земельних ділянок будуть у статусі відповідачів. Потім їм потрібно буде отримати рішення апеляційної та касаційної інстанцій. І лише після отримання рішення так званого «Верховного суду Республіки Крим» потерпілий протягом шести місяців має звернутися до ЄСПЛ.

Якщо ж раптом окупаційна влада не звертатиметься до кримських «судів», потерпілі також мають пройти три інстанції для того, щоб суд у Страсбурзі визнав заяву прийнятною. Потерпілі можуть вимагати від Росії, крім відшкодування матеріального збитку, також компенсації моральної шкоди.

Низка громадських організацій, зокрема УГСПЛ, заявила про готовність юридично допомагати всім потерпілим громадянам України. Правозахисники прогнозують, що в 90% випадків Росія все ж таки реалізовуватиме свій указ через «суд».

Дар’я Свиридова вважає, що державні органи у своїй політиці реінтеграції мають розробити стратегію того, як саме Україна сприятиме відновленню порушених прав українців на півострові. За її словами, наразі робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яка діє в межах Комісії з питань правової реформи при Президентові України, обмірковує варіанти.

«Люди, у яких вилучатимуть майно, мають бути визнані потерпілими внаслідок окупації. Уже сьогодні потрібно створити ефективні процедури відновлення документів, що посвідчують майнові права особи, визначення засад повернення законним власникам майна. Крім цього, завдання України — створення системи обліку зруйнованого, пошкодженого чи незаконно експропрійованого майна, а також системи компенсації завданих збитків», — наголосила Дар’я Свиридова.