Східний родич писанок

Мандали — це сакральне зображення, що використовується під час релігійних практик в буддизмі. Воно втілює модель Всесвіту і традиційно зображається у вигляді кола, всередині якого розташовується квадрат, кути якого спрямовані в чотири сторони світу.

Останнім часом інтерес до мандал, як і загалом до східної теми, в нашій країні помітно зріс — дедалі частіше їхні зображення прикрашають українські квартири, Інтернет рясніє пропозиціями взяти участь у майстер-класах з малювання цих сакральних символів. Більше того, мандали прижилися не лише серед адептів буддизму та поціновувачів східної культури, а й потрохи зростаються з нашою національною культурою: так, наприклад, наші майстрині вже освоїли вишивку східного символу хрестиком.

Інтерес українців до символу не випадковий, адже, попри східне походження мандали, на думку київської художниці та психолога Олени Ратушняк, вони мають чимало спільних рис зі слов’янськими сакральним світом. Так, за словами художниці, вони мають багато елементів, які нагадують трипільські орнаменти та візерунки українських писанок.

— Схожість між ними невипадкова, адже ці символи мають спільне походження, спільні історичні корені, — вважає вчений-індолог, автор численних книжок на цю тему Степан НАЛИВАЙКО. — Адже на території України в давнину існували дві «Індіїї». З того часу збереглося чимало реліктів, міфів та уявлень у нашому фольклорі, зокрема в колядках та в народній символіці.

Художниця Олена Ратушняк мандали пише вже протягом 10 років. За цей час художниця створила близько п’яти десятків картин.

— Спочатку, коли створювалися перші роботи, я навіть не знала, що малюю. Доки одного дня подруга, яка була в Тибеті, не розповіла, що такі самі картини пишуть тибетські лами. Так я вийшла на цю стежечку і почала глибше вивчати тему. Це інтуїтивний живопис, особливе натхнення, наче хтось пише твоєю рукою.

За словами Олени, жорстких вимог у створенні мандал немає. Потрібно лише дотримуватися основної символіки, симетрії та гармонійності у зображенні. І обов’язкова умова — «відключити» розум, дати волю почуттям і — «схоплювати образи, що народжуються у Всесвіті».

— Сам процес написання картини — свого роду медитація. Створюючи мандалу, людина може розібратися у своїх проблемах, знайти відповіді на складні запитання, зняти стрес та напруження після важкого робочого дня, адже процес «відсіює» усі негативні емоції, допомагає заспокоїтись і привести думки до ладу.

Не менш корисно, на думку психологів, споглядати такі картини, адже в буддизмі їх передусім використовували для медитації та концентрації думок. До речі, свого часу цим культурним феноменом зацікавився відомий психолог Карл Густав Юнг. Розробляючи теорію архетипів, видатний психоаналітик писав, що мандала — «символ людської досконалості». З того часу його почали активно використовувати у психотерапії та психодіагностиці. Адже експерти вважають, що, аналізуючи малюнок мандали, можна зробити певні висновки про психічний стан її автора. За словами Олени Ратушняк, для аналізу важливі й зміст, і геометричні форми, які зображає людина; де вона розташовує центр, чи виходить її малюнок за межі кола. Усе це допомагає зрозуміти, де захована проблема й над чим потрібно працювати.

А медитативний і психологічний ефект наших писанок досі чекають на своїх дослідників...