Пливемо далі!

Спектакль, з огляду на те, скільки, через карантинні обмеження, тривала над ним робота, насправді дуже хочеться назвати новонародженим дитятком. Ну, бо від задуму на постановку до прем’єри дев'ять місяців точно минуло!

Але найважливіше, що немовля народилося, тобто прем’єрні покази відбулися, і було їх три – 4, 5 і 6 вересня. І відкрили вони тридцятий, ювілейний, сезон чудового львівського Театру «І люди, і ляльки».

Чому особливо наголошую на факті «народження», бо не всім так таланить. До прикладу, Театр ім. Марії Заньковецької через хворобу актора змушений був перекласти перший показ вистави «Сатисфакція» за «Венеційським купцем» Вільяма Шекспіра, теж довгоочікуваної і бажаної. Щоправда, на один день, але цей день змусив всіх причетних до постановки, також, поза сумнівом, – глядачів дуже і дуже похвилюватися.

Щодо «Дітей Ноя» сучасного класика Еріка-Емманюеля Шмітта, то це роман (саме так називає його автор, попри невелику кількість сторінок твору) із циклу «Невидимі».

Як розповів «Дню» напередодні прем’єри постановник вистави Михайло Урицький, «Діти Ноя» – це історія про Голокост. А робив постановку запрошений з Києва режисер про спасіння  у глобальному сенсі – «спасіння себе, спасіння людства, спасіння народу під час війни і спасіння своєї душі».

Сам Михайло Якович на своїй ФБ-сторінці так відгукнувся на перший прем’єрний показ: «Ну ось нарешті це сталося! Закінчивши свій божевільний круїз, наш Ноєв ковчег пристав до своєї гори Арарат. Нарешті ми зіграли нашу прем'єру, найголовнішу виставу для мене на сьогодення. Жодним чином не підлаштовуючи дат, ми почали працювати над спектаклем у день Пам'яті, день звільнення Освенцима, а завершили саме 4-го вересня – в день звільнення Брюсселя. Саме Голокост став темою неймовірного твору французько-бельгійського автора Еріка-Емманюеля Шмітта, саме день звільнення Брюсселя став знаковою датою для головного героя. А для мене стала великим щастям сама можливість доторкнутися до цього твору і творити у Львові, у такому чудовому Театрі «І люди, і ляльки». Будь-який дощ рано чи пізно припиниться, будь-який Всесвітній Потоп закінчиться. Маємо Надію. Пливемо далі.

Завтра наш театральний ковчег вирушає у плавання!».

У «Дітях Ноя» задіяні актори театру «І люди, і ляльки» Надія Крат, Людмила Зборовська, Олексій Кравчук (він же – директор театру), Тетяна Шелельо та Володимир Мельніков. Сценографію до вистави виконала молода львівська театральна художниця Уляна Кульчицька.

Не забарилися й відгуки колег на «Дітей Ноя». От що зазначає, зокрема, директор-художній керівник Львівського обласного театр ляльок Уляна Мороз: «Вистава дивиться на одному диханні – до двох годин пролетіло як 45 хвилин. Дякую акторам, що не було нічого зайвого. Грали одним ансамблем і з увагою до деталей. Режисура Михайла Урицького дуже точна. Плетиво сцен створюють пульсацію, а акценти  – у підтекстах. Дивовижне і монументальне (в маленькому просторі, таке монументальне враження –  просто фокус!) оформлення Уляни Кульчицької! Виразний модуль, що прослідковувався і у ляльках, і в декорації, і у фактурі води і глини, скла, тіні... Відбиток запрілої руки на склі... Дякую за цю історію про Людину! Про повагу до іншого і іншості, про різноманітність культур і релігій. Такі вистави встановлюють високу мистецьку планку!».

Задоволені постановкою і в самому Театрі «І люди, і ляльки». Нарікають лишень на карантинні обмеження, через які до глядацької зали змогли потрапити лишень 20 глядачів (зал розрахований на 40 посадкових місць. – Т. К.).

Але, як зазначав Михайло Урицький, «Пливемо далі».

Наступні вистави покази «Дітей Ноя» – вже у жовтні.