Скандальна осінь…

За два роки «слуги» знову зібралися в Трускавці. Від тодішньої зустрічі, яка мала ознайомчо-виховально-ейфорійний характер, нинішня відрізнялася тим, що була ревізорсько-спонукально-мобілізаційною. За цей час Офіс Президента – більше зорганізувався, а «слуги» – подорослішали. Разом із заявленими темами для обговорення в Трускавці (підсумки щодо передвиборчої програми – що зроблено, та план трансформації країни – що потрібно зробити), перед ОП фактично стояло завдання взяти під більший контроль фракцію й вирішити питання з відставкою свого однопартійця, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, якого в Трускавець не запросили. До зустрічі народних депутатів у межах виїзної наради парламентської фракції «Слуга народу» долучилися Президент України Володимир Зеленський, керівництво Офіса Президента, очільники силових міністерств та правоохоронних органів.Наскільки результативною була виїзна зустріч, ми зможемо дізнатися найближчими тижнями і місяцями. Про це свідчитимуть рішення в парламенті й кількість голосів депутатів від СН. Передусім про відставку Разумкова. Підписи з відповідною ініціативою збиралися в Трускавці. Це другий, після відставки керівника ОП Андрія Богдана, гучний публічний скандал усередині владної команди. Дмитро Разумков, який побував за останні тижні майже на всіх телеканалах, заявляє, що він не розуміє – які до нього претензії як до голови Верховної Ради. Відповідно запросив до парламенту народних депутатів фракції СН на зустріч (4 жовтня), щоб «обговорити його "незадовільну" роботу за два роки на посаді голови парламенту». 

«Це питання внутрішнє, фракції, монобільшості. Тому що сам Разумков, як партієць «Слуги народу», як член цієї фракції, цієї команди, був делегований партією на посаду спікера… Партія має мільйон питань до голови Верховної Ради, як не до голови ВР, а насамперед як до людини, яка була делегована цією командою, як члена цієї команди. Ми всі розуміємо, що сьогодні він не є членом цієї команди. Він про це говорить достатньо відкрито. Спікер відсторонився від однопартійців. Він бачить своє політичне життя, це його вибір. Я завжди всім це повторюю: "Рабства немає". Разумкову було варто обговорити з партією всі питання, перш ніж робити їх публічними», – заявив під час спілкування з журналістами в Трускавці Володимир Зеленський (radiosvoboda.org).

Спусковим гачком для публічного протистояння в таборі «слуг» стало направлення спікером до Венеційської комісії на експертизу «антиолігархічного закону», ухваленого парламентом у першому читанні. А далі понеслося… Хто може замінити Разумкова на посаді спікера, у владі поки не називають. Утім, за словами, найбільші шанси має перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, а його місце може зайняти глава партії СН Олександр Корнієнко. Звичайно, це не на сто відсотків, можуть бути й зміни, наприклад, не виключається, що в президії ВР може з’явитися ще одна жінка.

У Трускавці, крім відставки Разумкова, обговорювалася низка інших питань, які стосувалися розвитку країни (верховенство права, судова реформа, правоохоронні органи, корупція, цифрові технології, армія, безпека громадянина, енергобезпека, зовнішня політика та ін.). Чи втіляться всі ці теоретичні обговорення на практиці, велике питання. По багатьох напрямах за два роки «слугам» вдалося зробити не так і багато. Особливо в контексті позбавлення країни кланово-олігархічної системи, коли монополії в різних сферах життя держави визначають ключові правила гри.

У цьому контексті показовим став черговий скандал, який наздогнав владу одразу після приїзду з Трускавця. «Студія Квартал 95», яку до президентства очолював Володимир Зеленський, могла створити мережу офшорів у період 2012 - 2019 років, щоб уникнути сплати податків в Україні, йдеться в розслідуванні «Слідство-Інфо», що є частиною Pandora Papers (600 журналістів з усього світу впродовж року досліджували 11,9 мільйона офшорних документів, які стали публічними після їхнього витоку).

Документи підтверджують, що 2012 року «кварталівці» зареєстрували понад десяток фірм на Британських Віргінських островах, Белізі та на Кіпрі. Досі невідома фірма Maltex Multicapital Corp була порівну поділена між фірмами Володимира Зеленського, братів Сергія і Бориса Шефірів та ще одного «кварталівця» — сценариста і режисера продуктів студії Андрія Яковлева. Номінальним власником центру мережі виступала інша компанія, Davegra Limited. На той час її власником був нинішній голова СБУ Іван Баканов. Саме він, вказують розслідувачі, підписав так звану трастову декларацію — документ, який фіксує відносини між номінальним та реальним власником компанії. Як з’ясували журналісти з документів Pandora Papers, 40 мільйонів доларів формально були сплачені як внесок до статутного капіталу.

«Водночас офшорні компанії, які, ймовірно, перераховували кошти «кварталівцям», підозрюють у відмиванні мільярдів із «ПриватБанку», співвласником цього банку раніше був Ігор Коломойський. Крім того, за даними джерел «Слідства.Інфо», переказ грошей відбувався через кіпрську філію «ПриватБанку» — ту саму, через яку олігарх міг відмивати мільйони. Нові документи засвідчують, що принаймні одна з компаній очільників «95 кварталу» мала рахунок у цьому банку. Тобто офшори Зеленського також могли бути частиною історії з відмиванням брудних грошей», – пояснюють журналісти «Слідство.Інфо».

У Офісі Президента вже відреагували, запевнивши, що нинішній глава держави бездоганно виконує всі антикорупційні норми законодавства, а офшорні схеми бізнесу колишніх років пояснюють «особливостями ринку» тих часів.

«На мою думку, необхідно об'єктивно оцінювати будь-яку інформацію. В "офшорному" матеріалі, уточню, йдеться про бізнес-події 2012 року і раніше. Про бізнес, який до речі, абсолютно ніколи не був пов'язаний із державними фінансами або державними адміністративними можливостями. Вельми показово, що журналісти не "накопали" взагалі нічого за період після інавгурації в 2019 році. Це абсолютно чітко свідчить, що Президент Зеленський бездоганно виконує всі антикорупційні норми законодавства. Розслідування про ранні періоди існування бізнесу „Кварталу” містить масу припущень і конспірологічних прив'язок», – заявив керівник ОП Михайло Подоляк (pravda.com.ua).

«Практично в повному обсязі все це вже озвучувалася під час передвиборчої кампанії 2019 року, опонентом Зеленського Петром Порошенком. Реанімувати зараз цю інформацію про частини бізнес-практик 2000-х або першої половини 2010-х років вважаємо дивним. Якщо згадати тодішній формат держави, то при владі були такі люди, як Янукович, у 2012 році міністром економіки в Януковича працював Порошенко. Логічно, що для всіх бізнесів у країні в той час актуальним завданням було – юридично захистити свої компанії і свої кошти від неправомірного вилучення з боку корумпованих чиновників. … Спроби пристебнути історію "Кварталу" до історії "ПриватБанку" також не засновані на фактах і є чистою конспірологією», – додав Подоляк.

Як ці скандальні історії коментують експерти?

«НЕ ТРЕБА ПЕРЕОЦІНЮВАТИ РАЗУМКОВА, ЯК І СКАНДАЛ ІЗ ОФШОРАМИ»

Петро ОЛЕЩУК, політолог:

- Причина зібрання в Трускавці «Слуги народу» була комплексна. Починаючи від такого собі тімбілдінгу після двох років роботи, які, очевидно, серйозно вплинули на депутатів, до вирішення внутрішньопартійних, внутрішньофракційних питань, які стосувалися наявних конфліктів, зокрема в питаннях відставки Разумкова та взагалі збереження єдності партії в новітніх умовах. Звичайно, «слуги» за цей час змінились. Влада не може не впливати на людей, тим паче на людей, які не мали відповідного досвіду. Звичайно, що це вже абсолютно інші люди і, думаю, в самій партії це прекрасно розуміють.

Коли Разумкова брали в команду, він мав цілком конкретні завдання. Він був технологом і публічним обличчям президентської кампанії Зеленського. Це зробило його одним із упізнаваних людей у оточенні Зеленського, тож нічого дивного немає в тому, що його спочатку делегували очолити партійний список, а потім зробили головою Верховної Ради. При цьому всі очікували, що він продовжить виконувати функції публічного обличчя «Слуги народу», тобто людини, яка буде щось пояснювати, виступати, але не буде претендувати на якусь самостійну роль. Очевидно, що ухвалення антиолігархічного закону є принциповим питанням для Зеленського під час якого Разумков почав активно грати свою гру, що було сприйнято Президентом як протидію особисто йому.

Самого Разумкова не треба переоцінювати. Він фактично увійшов у політику за рахунок того, що зробив правильну ставку на Зеленського. У такий спосіб він опинився на одній із ключових державних посад. Але це не означає, що за цей час він набув якоїсь самостійної ролі. Наскільки мені відомо, Разумков включив у список «Слуги народу» буквально кілька «своїх» людей, які можуть на нього орієнтуватися. Але він, на мою думку, за своєю природою не є одноосібним лідером, трибуном, який поведе людей. Радше він непоганий другий номер. Разумков має імідж виваженого обережного політика. Відповідно те, що він сам очолить якийсь опозиційний рух і буде на щось претендувати, мені слабо віриться. Тому перспективи Разумкова як самостійного політика видаються достатньо туманними. Він може спробувати запустити якийсь власний проєкт, але якою буде ніша цього проєкту? В нас уже є опозиція Порошенка, опозиція Тимошенко, опозиція ОПЗЖ, є Шарій та ін. Разумков радше спробує об’єднатися з кимось із відомих політиків або приєднатися до чиєїсь команди. А може, зробить тактичну павзу на деякий час, щоб напрацювати підходи до свого політичного майбутнього.

Логіка позиції Разумкова щодо закону про деолігархізацію полягає в тому, що цей процес має бути чітко за законом, щоб не можна було підкопатися, що будь-які подібні рішення ухвалювалися виважено зокрема й з огляду на міжнародний аналіз. Але так само можна зрозуміти і позицію Зеленського, тому що в нього є електорат, який чекає якихось рішень уже зараз. І виборцям складно пояснити, що боротьба з олігархатом – це надовго, що треба вибивати в них корупційну складову, економічні підвалини. Суспільство хоче конкретного результату вже зараз. Зеленський це збагнув і запустив механізм РНБО, що сподобалося суспільству, яке чекає швидких, різких кроків. Непродумані рішення люди сприймають краще, аніж узагалі відсутність таких рішень. Тому для Зеленського це критично. А буде цей закон діяти повністю чи частково – це вже для нього річ десята. Йому треба показати, що він не сидить на місці і не чекає з моря погоди.

Щодо скандалу з офшорами, то тут питання в трактуванні. Я не думаю, що хтось особливо вірив у те, що «95-й квартал» танцював та знімав фільми для каналів Коломойського безоплатно. Звичайно, вони за це одержували гроші і, схоже, що, як і всі в України, вони ці гроші пропускали через офшори для того, щоб оптимізувати сплату податків. У цьому контексті «95-й квартал» принципово не відрізняється від «Рошену». Вони діяли приблизно за однією логікою, просто «Рошену» не потрібен був якийсь один оптовий покупець. Особисто я не вірю, що ця історія на щось сильне вплине, тому що це для суспільства абстракція. В числі політизованих громадян ця тема буде обговорюватись і в цьому контексті буде на щось впливати. Але для суспільства в цілому скандал із офшорами буде малозначимим. Для Зеленського важливим є соціальні питання. Нас очікує достатньо серйозна криза в питаннях тарифів, тому для Президента необхідно розв’язати цю кризу. Зрозуміло, що ціна на газ б’є будь-які рекорди в світі, тому як забезпечити інтереси громадян України – це завдання номер один для Зеленського. Якщо він цю задачу вирішить, українці в своєму широкому загалі дуже швидко забудуть про всі ці історії з офшорами.

«СКЛАДАЄТЬСЯ ТЕНДЕНЦІЯ, КОЛИ «СЛУГИ НАРОДУ» ПОЧИНАЮТЬ УНИКАТИ САМ НАРОД»

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

- Якщо говорити про «Трускавець-2», то складається тенденція, коли «Слуги народу» починають уникати сам народ. Їх дратує все – і журналісти, і увага людей. Вони хочуть поспілкуватися, відпочити, похвалитися статками. Тому ніхто там не збирався проводити справжні партійні дискусії. Їм показали набір якихось презентацій, які будь-який політолог зробить вам за тиждень про те, як реформувати країну. Я сам робив такі плани трансформацій і бачу, що все повторюється. Так як у них не було політичного досвіду й узагалі політичного життя, то для них усе це здається чимось новим. Жодних історичних питань у Трускавці вирішено не було.

Проблема Разумкова не є настільки важливою, тому що Стефанчук буде ще більш складним продуктом цієї політичної інтриги. Він набагато досвідченіший і хитріший. Насправді це Стефанчук руками Арахамії натравив Зеленського на Разумкова. Ніхто з них не розуміє, що їх уже використовують. Добре видно, що в цій ситуації Разумков не виграє, але й Арахамія не розуміє, що якщо завтра він прийде і покладе ноги на стіл Стефанчука, то той просто не дозволить так поводитись. Будь-який лідер більшості завжди в складних стосунках зі спікером парламенту. Так є в усьому світі. А оскільки в нас низький рівень політичної культури, то такий лідер ще й біжить жалітись президенту, що спікер його не слухається. І так як ці люди ще молоді, конфлікт швидко спалахнув.

Щодо закону про деолігархізацію. Нагадаю, що сто років тому з’явився перший структурний закон, який ставив поза закону і життя священників, дворян, тобто класи. Треба виділяти вид злочину, а не людей. Якщо виділяються люди, то виникає потреба в спеціалізованій судовій процедурі. Суд же має бути єдиним для всіх. А ми вже створили Верховний Суд, Конституційний суд, Антикорупційний суд. У такий спосіб створили конкуренцію судів. У світі ж прийнятно ділити суди на цивільні і військові. В нас передбачається виділення певної групи людей і з нею має працювати судова машина. Тепер нам треба буде створювати ще й антиолігархічний суд. А все це ні що інше ніж той саме більшовицький закон, який відокремлював усіх хто належав до певного класу. Таким чином, у нас на зміну старому олігархату прийде новий. Заходу ж, узагалі не потрібен олігархат.

Щодо офшорів, то тут нічого дивного немає. Pandora Papers торкається не лише нашої, а й всесвітньої еліти, і це дуже цікаво. Хтось «трусить» людей із величезними нелегальними грошима. Ми потрапляємо під роздачу як найслабші. Також треба зв’язати цю публікацію з газовим наступом Росії. Не виключаю, що на якомусь етапі велика конференція на рівні Бреттон-Вудської фінансової конференції 1944-го року, прийме рішення, що тільки ті, хто потрапляє під «зелену хвилю» (боротьба з карбонізацією) і хто вийшли з офшорів будуть вважатись по-справжньому багатими інвесторами. Інші будуть криміналізовані. Тобто відбудеться не лише розділ між багатими і бідними, а й між найбагатшими. Будуть виділені ті багаті, хто перейде на нову нормативність, і ті, хто опиняться в криміналі. Ось у останніх будуть віднімати великі статки. Тобто ті, хто створив офшори 40 років тому, зараз будуть їх убивати і знову на цьому заробляти.