Розвиток на «мінімалках»

Індекс споживчих цін в Україні у жовтні зріс на 0,9% порівняно із вереснем 2021 року. У річному вимірі споживча інфляція уповільнилася до 10,9% (з 11,0% у вересні). Як і у попередні місяці, зростання споживчих цін зберігає залежність від факторів пропозиції, таких як зміна тарифів на житлово-комунальні послуги, коливання світових цін на енергоносії та сировинні товари українського експорту, підвищення акцизів. Ціни на товари більш високого рівня переробки також зростали, зважаючи на підвищення витрат виробників через збільшення цін на сировину для їх виробництва.

Водночас зберігається значна нерівномірність у динаміці цін на окремі категорії споживчих товарів і послуг. За плинний рік суттєво зросли ціни на житлово-комунальні послуги (газопостачання — на 57%, електропостачання — на 27%), цукор — на 48%, соняшникову олію — на 57%, яйця — на 32%, тютюнові вироби — на 18%. Водночас вартість одягу та взуття за рік зменшилася на 5%, ціни на аудіо— та відеотехніку зросли на 2%, на безалкогольні напої — на 4%. Широкий діапазон зміни цін на окремі компоненти споживчого кошику свідчить про різний характер впливу шоків пропозиції та сезонності, що впливають на корекцію цін окремих виробників товарів і послуг.

Вплив факторів попиту на інфляційні процеси посилився, хоча й залишається помірним. Базовий індекс споживчих цін за місяць зріс на 1,0%, його зростання у річному вимірі прискорилося до 7,6% (з 7,4% у вересні). Цьому сприяли підвищення мінімальної та середньої заробітної плати, зниження нерівності та підвищення споживання з боку малозабезпечених категорій населення у зв’язку із посиленням перерозподільних функцій держави (зокрема змін в тарифікації оплати праці окремих категорій працівників бюджетної сфери).

Реальний ВВП України у 3 кварталі 2021 року збільшився лише на 1,4% порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору), у річному вимірі (до відповідного кварталу минулого року) — на 2,4%. Такі темпи відновлення економічної активності в країні у 3 кварталі є суттєво нижчими від жовтневого прогнозу Національного банку (4.0%) та аналогічних показників як розвинених економік, так і економік країн Центральної та Східної Європи, що розвиваються. Так, у 3 кварталі 2021 року економіка Єврозони зросла на 3,7% (р/р), Латвії — на 4,8%, Чехії — на 2,8%, Литви — на 4,8%, Польщі — на 5,1%. За 9 місяців 2021 року ВВП України зріс на 2% до відповідного періоду минулого року, що є недостатнім для компенсації падіння економічної активності у 2020 році (-4,0% за рік).

Індекс економічних настроїв підприємств України, за розрахунками Держстату, свідчить про те, що відповідні показники упродовж 2021 року залишаються суттєво нижчими, ніж у 2018-2019 рр., хоча і покращилися порівняно з кризовими значеннями 2020 року. При цьому, у 3 та 4 кварталах 2021 року позитивне значення економічних настроїв спостерігалося лише у підприємств роздрібної торгівлі, тоді як у решті галузей (переробна промисловість, будівництво, сфера послуг) воно було від’ємним. Примітно, що очікування промислових підприємств щодо зміни обсягів капітальних інвестицій у наступному році залишаються досить стриманими, поступаючись більш оптимістичним настроям докризового періоду. Збільшення капітальних інвестицій очікують переважно великі підприємства (із кількістю зайнятих понад 500 осіб), тоді як для менших промислових підприємств характерним є очікування щодо зниження обсягів капітальних інвестицій у 2022 році.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

З початку листопада для фінансування державного бюджету Міністерством фінансів було залучено 21,5 млрд. гривень та 167,4 млн. євро. Середньозважена ставка по гривневих запозиченнях у листопаді становила 11,79%, що на 30 б. п. нижче, ніж за результатами жовтня. В умовах незмінності ставок по більшості строків зниження середньозваженої ставки стало можливим завдяки скороченню середньої строковості нових розміщень. Так, під час останнього з проведених аукціонів найбільший обсяг коштів (6,6 млрд. з 8,2 млрд. гривень) було залучено на строк до 1 року після зняття обмежень на обсяг розміщень вищезазначених випусків ОВДП.

Упродовж тижня збільшували свої вкладення в ОВДП всі категорії інвесторів: найбільше — банки — на 8,8 млрд. гривень. Меншими темпами зростали вкладення у державні цінні папери юридичних осіб — на 1,9 млрд. гривень, фізичних осіб — на 0,8 млрд. гривень та нерезидентів — на 1,2 млрд. гривень.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Завершення продажу іноземної валюти НЕК «Укренерго» та збільшення попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на міжбанківському ринку обумовили послаблення обмінного курсу гривні до долару США на 1,8% за тиждень. Особливо помітним є зростання попиту клієнтів банків на іноземну валюту на умовах форвард, що свідчить про посилення девальваційних очікувань економічних суб’єктів.

Це підтверджується динамікою чистого попиту на іноземну валюту на готівковому ринку, обсяг якого з початку листопада становив 126 млн. доларів США. Нагадаю, що з початку року на готівковому сегменті валютного ринку спостерігалося переважання пропозиції іноземної валюти, чиста купівля банками якої з початку року становить близько 1,1 млрд. доларів США.

ФИНАНСОВИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківського сектору, що розміщена на коррахунках банків та у депозитних сертифікатах НБУ, перевищує 225 млрд. гривень, що є дещо нижчим порівняно з минулим тижнем. Тоді як її стрімке зростання минулого тижня було обумовлене головним чином масштабними інтервенціями Національного банку на валютному ринку, її зменшення цього тижня стало результатом акумулювання коштів на казначейському рахунку Уряду та збільшення попиту на готівку. Водночас, як і раніше, надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування, яких за минулий тиждень було надано 2 банкам у сумі 60 млн. гривень на строк 28 днів за ставкою 9,5%, та утримання ринкових ставок за операціями між банками на рівні близькому до нижньої межі ставок за операціями НБУ (7,5%).

Обсяг кредитів, наданих банками в рамках державної програми розвитку кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», вперше з початку відповідної програми перевищив 70 млрд. гривень (+1,2 млрд. гривень за тиждень). Найбільшим попитом серед клієнтів банків продовжують користуватися антикризові кредити на поповнення обігових коштів, яких за минулий тиждень було надано на суму понад 1 млрд. гривень, решта була спрямована банками на підтримку інвестиційної активності підприємств та рефінансування попередньо виданих кредитів. У розрізі галузей найактивнішими учасниками програми залишаються представники сільського господарства (44%), торгівлі та виробництва (26%) та промислової переробки (17%).